Чи існують шанси на мир в Україні? Це питання розглядає німецьке видання ділових кіл Handelsblatt. Угода про реструктуризацію боргу України та ціна конфлікту на сході непокоїть часопис ділових кіл Financial Times. Британське видання The Independent повідомляє про плани посилення Всесвітньої служби «Бі-Бі-Сі», надто з огляду на протистояння російській дезінформації та пропаганді телеканалу Russia Today.
Німецький часопис ділових кіл Handelsblatt містить статтю під назвою «Україна: жодного шансу на мир?» У матеріалі повідомляється, що вперше за останні 6 місяців гармати на сході України залишаються більш-менш мовчазними. Часопис посилається на представника місії спостерігачів ОБСЄ Александера Гуґа, який підтверджує припинення вогню між українським військом та проросійськими бойовиками.
«До нас не надходило повідомлень про серйозні порушення угоди про припинення вогню. Наші спостерігачі зараз перебувають у різних районах зони конфлікту, збираючи інформацію щодо дотримання угоди», – заявив представник місії спостерігачів ОБСЄ.
Німецьке видання з посиланням на ватажка проросійських сепаратистів Олександра Захарченка повідомляє, що у зоні конфлікту 100 дітей розпочали 1 вересня заняття у школах.
Далі Handelsblatt пише про насильницькі сутички під Верховної Радою у зв’язку з ухваленням у першому читанні змін до Конституції України щодо децентралізації. Часопис пояснює: опоненти конституційної реформи побоюються, що у разі, якщо Донбасу таки дадуть якийсь особливий статус і певну автономію у складі України, інші регіони країни також бажатимуть отримати щось подібне. Аби цей законопроект набув чинності, необхідно 300 голосів у парламенті, які б схвалили цей документ у другому читанні. За інформацією від оглядачів, якою володіє німецьке видання, після кривавих сутичок під Верховною Радою це буде майже неможливо.
Handelsblatt насамкінець нагадує, що в Україні заплановано проведення виборів на жовтень цього року. Проросійські сепаратисти також бажали б організувати і провести свої вибори, як пише видання, на знак протесту проти українських виборів. Оглядачі висловлюють побоювання, що саме у той період у зоні конфлікту на сході України знов може сплалахнути насильство з новою силою.
Видання також додає, що 28 вересня очікується проведення зустрічі на найвищому рівні під час Генеральної асамблеї ООН між президентом України, кремлівським лідером та канцлером Німеччини.
Британське ділове видання Financial Times друкує матеріал «Україна: ціна конфлікту». Підзаголовок промовляє: «Угода про борги з МВФ відвернула дефолт, проте проблеми роздертої війною країни на цьому не закінчуються». Часопис пише: коли російське військо оточувало українські гарнізони у Криму, фондовий менеджер Майкл Газенштаб ухвалив непросте рішення. Відомий своїми ризикованими і прибутковими ставками на державні облігації, Газенштаб стежив за подіями у Криму, які знижували ціну українського боргу. Будучи фондовим менеджером фірми Franklin Templeton, він вже купив українських облігацій більше, ніж будь-хто інший. От і тоді, відчуваючи паніку на ринках, він купив їх ще більше, вирішивши, що криза в Україні не буде поглиблюватись.
Цього разу Майкл Газенштаб помилився, пише Financial Times. Більше ніж рік бойових дій українського війська проти підтримуваних Росією сепаратистів на широких теренах індустріального регіону України коштували життя 7 тисяч людей, а держава постала на порозі рецессії. Коли Україна балансувала на межі дефолту, Майкла Газенштаба разом з рештою кредиторів попросили списати частину державного боргу Києва. І от минулого місяця, як нагадує видання, кредитори з тим погодились. Власне, погодившись на списання 20% боргу, кредитори на зразок Газенштаба погодились на програш у грошах, який, на їхню думку, був необов’язковим. Вони ще змушені будуть пояснити все це своїм інвесторам.
Часопис зазначає, що попервах уряд у Києві надзвичайно тішився з приводу укладення цієї угоди, навіть беручи до уваги, що її умови не йшли так далеко, як сподівався Київ. Проте радість в урядових коридорах швидко змінилась на більш тверезий погляд, і там почали лунати голоси тих, хто запитував: чи угода з МВФ дозволить Україні надати поштовх економіці перед тим, як їй знов доведеться повертати свої борги? Тому що, власне, Україна лише запланувала реструктуризувати невелику частину свого 72-мільярдного боргу, дедалі більше висловлюються підозри, що Київ знов муситиме вести перемовини щодо умов виплати цього боргу.
Далі Financial Times наводить слова Вадима Храмова, економічного оглядача з питань України при американському банку Bank of America Merrill Lynch, який вважає угоду про реструктуризацію українського боргу доброю новиною для власників облігацій.
«Вона достатньо щедра з тим, аби забезпечити прибуток у короткій перспективі, водночас, піднімаючи довготермінові питання щодо платоспроможності», – каже економічний огладач Bank of America Merrill Lynch.
Видання додає, що прозахідний уряд у Києві і МВФ привітали угоду, назвавши її проривом. Для українців тут постала нагода дещо відкласти вбік питання боргу і сконцентруватися на відбудові економіки. А для МВФ, як підкреслює часопис, угода з Україною розглядається як зразкова реструктуризація, що дає гарну нагоду змістити фокус дискусії з переговорів щодо грецького боргу.
Financial Times зазначає, посилаючись на слова виконавчого директора МВФ Крістін Лаґард, що угода про реструктуризацію українського боргу допоможе відновити самодостатній розвиток України. На думку Лаґард, залагодження угоди з кредиторами приватного сектора було вирішальним компонентом програми фінансового порятунку України з боку МВФ.
Британський часопис The Independent друкує статтю «Бі-Бі-Сі кидає виклик Володимиру Путіну, плануючи створення нового російського телеканалу Всесвітньої служби». У підзаголовку зазначається: «Цей крок є безпосереднім викликом фінансованому Кремлем телеканалу Russia Today, який визнано винним у порушенні безсторонності мовлення».
У матеріалі йдеться про пропозицію заснувати новий супутниковий телеканал Всесвітньої служби «Бі-Бі-Сі» для російськомовної аудиторії як пряме протиставлення пропаганді російського каналу Russia Today. Загалом, як пише часопис, Всесвітня служба поширить своє мовлення на Росію, Північну Корею, Близький Схід та інші території, де фінансовані місцевою владою телерадіомовники не подають людям безсторонніх і незалежних новинних джерел.
Далі The Independent повідомляє, що генеральний директор «Бі-Бі-Сі» Тоні Голл невдовзі оприлюднить плани посилити роль Всесвітньої служби «Бі-Бі-Сі» як найважливішого культурного експорту Сполученого Королівства. Видання нагадує, що Всесвітня служба, яка має аудиторію у 210 мільйонів глядачів та слухачів у цілому світі, постала перед блокуванням частот та глушінням своїх програм у таких країнах, як Росія та Китай.
Часопис нагадує, що президент Росії Володимир Путін минулого року здійснив вливання на 183 мільйони фунтів стерлінгів у компанію Russia Today, яка стверджує, що має 700 мільйонів глядачів у цілому світі. Цей російський телеканал попередили про можливість запровадження проти нього санкцій у Великій Британії за порушення етичного статуту телемовлення за чотирма статтями у випадку подання упереджених повідомлень про конфлікт в Україні. Загалом, як додає часопис, це вже було десятим порушенням статуту з боку Russia Today за останні 9 років.
The Independent додає, що «Бі-Бі-Сі» звертається до британського уряду з проханням надати додаткові кошти для інвестування у розвиток Всесвітньої служби, аби створити новий супутниковий телеканал для російськомовної аудиторії і посилити присутність на цифрових каналах на зразок Youtube і його російського аналога Rutube.
Британський часопис підсумовує, що, попри серйозне урізання коштів на функціонування «Бі-Бі-Сі», керівництво корпорації вважає, що уряд з розумінням поставиться до додаткових витрат на Всесвітню службу. Видання наводить слова міністра культури Сполученого Королівства Джона Віттінґдейла.
«Те, що Всесвітня Служба «Бі-Бі-Сі» нині програє росіянам та китайцям, будучи буквально заглушеною з кількох напрямків, є загрозливим розвитком подій, який варто змінити, доклавши всіх зусиль», – заявив міністр культури Джон Віттінґдейл.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
