Еміне Багатирли була активним грмадським діячем у Криму, делегатом Курултаю кримськотатарського народу, і зараз продовжує свою громадську діяльність, але більше зайнята в політиці. Її посада – як червона ганчірка для російських спецслужб, вона – керівник Кримської республіканської організації партії «УДАР». В інтерв'ю для Крим.Реалії вона розповідає про те, чому так сталося з Кримом і що буде далі.
– Чому кримські демократичні партії не дали відсіч «кримській весні»? Чому вони виявилися настільки слабкі, чи не було команди?
– На жаль, не всі члени так званих «демократичних партій» мали високий рівень патріотизму. Російський вплив у Криму завжди був вагомий, до того ж усі ми знаємо про силу такого геополітичного інструменту, як військова база. Знаєте, з часів анексії Криму в 1783 році, Катерина II насильно заселяла півострів російськомовними, щоб вони становили більшість населення Криму. І в українському Криму було так, що всі ключові посади обіймали проросійські керівники. А представники проєвропейської місцевої еліти практично не мали впливу через повну відсутність адмінресурсу.
Коли газета «Нью-Йорк Таймс» брала в мене інтерв'ю щодо незаконності референдуму в Криму 16 березня, я згадала дуже гарне прислів'я щодо цих подій: «Скільки вовка не годуй, а він в ліс дивиться». На той момент у російської влади все було підготовлено, а Янукович лише допомагав їм нівелювати силу нашої армії.
Демократичні партії не змогли нічого зробити, ми були до цього не готові, по-перше, ресурсно. А по-друге, ніхто не хотів тут другу Чечню. Ми знаємо, виходячи з відомої декларації, що корінні народи мають право на самовизначення. У силу цього права вони вільно встановлюють свій політичний статус і вільно здійснюють свій економічний, соціальний і культурний розвиток. Єдині, хто має право на самовизначення на півострові – це корінні жителі Криму – Кримлар (кримські татари), кримчаки і караїми.
За 24 роки нашої незалежності ми дозволили успішно поширитися російській пропаганді
На жаль, також потрібно зазначити, що за 24 роки нашої незалежності ми дозволили успішно поширитися російській пропаганді. Людей зомбували через ЗМІ. Дипломатія не допоможе домовитися з варварами. Тому, звичайно, у більшості політиків просто не було шансу протистояти силі зброї. Проте були й ті люди, які просто-напросто зрадили Україні. Ними опановував страх або просто особиста вигода. Причин було достатньо.
Я вважаю, що дипломатично ми можемо перемогти тільки згуртованістю. Наша коаліція має бути єдина, вона повинна діяти спільно. «Кримська весна» показала всій українській політиці її помилки і недоліки. Всі дізналися, хто наш друг, а хто – ворог. Треба отримати з цього урок і продовжувати боротися.
– З чим пов'язана зміна керівництва кримського «УДАРу»?
– Все гранично просто. Колишній керівник Олександр Мочков – дуже зайнята людина, а парторганізація вирішила залучити до управління вихідців з молодіжного крила. Таким чином, відбулася так звана ротація і управління обласними організаціями взяли нові люди, в тому числі, так вийшло і зі мною.
На мій погляд, це дуже правильний крок. Молоде покоління зараз необхідно розвивати і просувати. Воно має нести в собі європейські цінності, адже зараз наша основна задача – стати європейською країною. Саме такі ідеї пропагує наша партія.
– Чи були спроби переслідування кримських «ударівців» з боку російських спецслужб?
Велика кількість членів були під тиском ФСБ, в тому числі і я. Причому це було ще й до окупації
– Без сумнівів, були. Всі представники Кримської обласної організації партії «УДАР» прийняли сторону незалежної і територіально цілісної України. Через це були випадки прослуховування, стеження, липові звинувачення і таке інше. Велика кількість членів були під тиском ФСБ, в тому числі і я. Причому це було ще й до окупації.
У 2012 році я балотувалася в народні депутати і зі мною зустрічалися представники проросійської кримської влади. Вони намагалися переконати мене зняти свою кандидатуру. Пропонували великі суми грошей, наполягали, потім навіть погрожували. Однак я не погодилася і пішла на вибори. Виграти, на жаль, не вдалося. Дуже складно виграти, коли проти тебе стоїть потужний адмінресурс на всіх рівнях влади. За допомогою явних фальсифікацій мандат отримав представник «Партії регіонів», але моя совість чиста, і я пишаюся тим, що не прийняла їхні пропозиції. Тепер ось через це і через відданість моїм політичнм поглядам мене, звичайно, там не люблять.
– Як склалося життя інших «ударівців», чи багато переїхали на материк?
– Більшість наших представників зараз обіймають пости в КМДА і говорити про те, що про них забули – це неправильно. Наш голова виконкому Кримської партії УДАР Рустем Еміралієв зараз у Львові обіймає посаду заступника керівника робочої групи з питань облаштування переселенців. За підтримки мера Києва Віталія Кличка й Уповноваженого Президента з питань кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва ми відкрили курси кримськотатарської мови для дітей. Так само ми відкрили сквер ім. І. Гаспринського в районі Татарки в місті Київ. Насправді робиться дуже багато. Я не знаю, хто вам і що наговорив. На всю партію в цілому зараз йде потужна пропагандистська атака, і я впевнена в тому, що це може бути просто наклеп.
– Еміне, яка ваша мета сьогодні?
Війна спровокувала і змусила кримськотатарський народ матеріалізувати наше вічне прагнення, щоб Крим став по-справжньому наш!
– Головна мета кримськотатарського народу зараз у тому, щоб на всій території Криму кримські татари знову відчули себе господарями, як це було раніше. І ми кожен день над цим працюємо. Кожен день ми щось додаємо в реалізацію нашої мети, щоб кримські татари здобули свою історичну Батьківщину, тому що навіть ті, хто живе зараз у Криму, не відчувають себе вільними, не відчувають, що вони на батьківщині. А тим кримським татарам, хто залишив Крим після окупації, він сниться щодня. І кожен день ми встаємо з твердою впевненістю і рішучістю повернутися, але вже як господарі своєї рідної землі.
І столицю ми перенесемо знову в Бахчисарай!
Немає лиха без добра! Те, що нас стискає зараз, то і розширить нас, як сталеву пружину в майбутньому! Війна спровокувала і змусила кримськотатарський народ матеріалізувати наше вічне прагнення, щоб Крим став по-справжньому наш. І тепер ми робимо так, щоб перевести мрії в реальність.
Я вірю, що тільки кримськотатарський народ зможе відібрати в Московії Крим, що по праву належить йому.
