Ісламський культурний центр – одне з найбільш відомих місць, де мусульмани Києва збираються на джума-намази та з нагоди мусульманських свят. Віруючі сприймають як свято і тридцятиденний піст, і розговіння – Ораза-байрам (арабське Ід аль Фітр). Тож після святкової молитви ті, хто не поспішав на роботу, залишилися на частування. Порівняно з минулим роком цього разу на свято розговіння в центрі зібралося істотно більше людей.
З чим це пов’язано і як відрізняється нинішній Ораза-байрам від торішнього? Про це Крим.Реалії запитали у муфтія Духовного управління мусульман України «Умма» Саїда Ісмагілова.
– У чому головна відмінність цьогорічного Рамазану для вірних, які ходять до вас у мечеть?
– Цей Рамазан відрізнявся тим, що ми взяли собі за мету виконувати велике соціальне служіння через велику кількість біженців з Криму та Донбасу. І всі ці люди, які переїхали, потребують допомоги. І релігійні організації повинні першими допомагати, бо це наш прямий обов'язок перед Всевишнім Аллагом. Кожного дня ми робили іфтар в Ісламському культурному центрі, ми годували кожного дня 700 осіб, це 5 великих казанів плову. І це в усіх мечетях, які є в реігонах України і навіть в окупованій частині Донбасу, передавали гроші імамам, щоб вони годували людей на іфтар і надавали грошову допомогу найбільш нужденним, а також декілька тонн харчів: крупи, борошно. Більше ніж 60% роздали у Херсонській області серед біженців з Криму. Решту розподілили між Донбасом, Києвом, Львовом та Запоріжжям. Тобто цей Рамазан відрізнявся тим, що ми спонукали мусульман більше жертвувати і залучали більше пожертв з-за меж України. Свої кошти як закят (пожертва) надавали переважно окремі особи для того, щоб годувати мусульман тут. Це головна особливість.
Ще одна – це дуже тривалий світовий день, хоча це було й минулого року, буде й наступного... Всевишній Аллах допоміг нам тим, що було не дуже спекотно. Декілька днів були дуже спекотні, але в інші дні була приємна прохолодна погода, це була особлива Божа поміч для працюючих, зокрема для тих, хто в сільському господарстві працює, на підприємствах, на ринках, в офісах. Майже в усіх регіонах посеред літа така погода – це не типово, і ми дякуємо Всевишньому за це.
– Піст, пожертва і молитви – основні форми поклоніння в Рамазан. Чи змінилося щось в цьому плані цього року під час посту?
Українці ставляться краще, бо є усвідомлення, що ми всі – українці, незалежно від національності та віросповідання
– Цей Рамазан був дуже емоційний у позитивному сенсі. Мечеті були заповнені, мусульмани робили пожертви, більшість пожертв була від мусульман України. Тобто люди розуміють, що це час, коли потреба в допомозі зростає. В мечетях молилися до самого ранку, без перерви, починали таравіх (нічна молитва під час Рамадану) після Іша-намазу (обов’язковий вечірній намаз) і молилися аж до сухуру (сніданку), лишаючи на нього чверть години, а тоді одразу починали ранкову молитву. Дуже велика кількість людей була вночі в мечетях, було велике піднесення. Ми переживаємо доленосний час, зламний момент в історії країни, і люди стають більш релігійними. Коли люди живуть на межі, вони стають більш релігійними, звертаються до Аллаха, коли більше немає на кого покладатися. Люди, які раніше ніколи не ходили до мечеті, починають відвідувати її постійно. Сподіваюся, що цього заряду доброчинності, віри, моральності, який ми отримали в Рамазан, вистачить на тривалий час. Ми продовжимо наше соціальне служіння, будемо казати правду, зрештою – будемо добрими мусульманами, це буде якимось поштовхом до об’єднання різних громад. Тепер будемо готуватися до хаджу, до наступного свята, яке буде через два місяці і десять днів, це друге, найбільше свято в Ісламі. Курбан Байрам – це свято жертовності. У нас немає часу для перерви, ми продовжуємо працювати і готуватися.
– Чи підтримуєте ви контакти з мусульманами в окупованому Криму?
– У Криму є наша громада Духовного управління мусульман України «Умма», в Сімферополі. Ми поки що не будемо перереєстровуватися, але не знаємо як працювати далі. Бо російське законодавство не дозволяє працювати релігійним організаціям без реєстрації. У Криму також під час Рамазану робили іфтари мусульманам, була харчова допомога мусульманам.
– Чи з’являються нові громади вашого Духовного управління в інших містах?
– Зараз ми реєструємо громади на Херсонщині: в Партизанах, у Новоолексіївці, велика кількість мусульман приїхала з Криму до Запоріжжя, там наш імам опікується ними. Дуже зріс джамаат (громада) у Вінницькій області, в селах поблизу обласного центру, у нашому культурному центрі у Вінниці збирається стільки чоловіків, що забракло місця для жінок. Дещо зріс джамаат у Львові.
– Чи знають мусульмани з-поза меж України про ситуацію, в якій опинилися одновірці в нашій країні? Адже Ви постійно спілкуєтеся з ними.
– Інформаційна війна триває. У Росії надзвичайно потужна пропагандистська машина, є навіть арабомовний канал «Русія аль Яум», який транслює російську інформацію на арабські країни. Джерелом обєктивної інформації є канал «Аль Джазіра». Але дуже важко донести те, що відбувається в Україні і з мусульманами України, до людей, які живуть далеко від нашої країни і не дуже переймаються українськими справами. Російські канали розповідають, що все добре, але коли ми інформуємо, що з певних причин виїхало 20 тисяч кримських татар з Криму, що деякі лідери народу заарештовані і до сьогодні перебувають у вязниці, то це викликає подив, адже по телевізору говорять зовсім інше. Перебити цю інформаційну хвилю дуже складно, це вдається у приватних бесідах. Наші імами виїжджали до арабських країн, до Туреччини, їздили до Мекки, щоб здійснити умру (мале паломництво), і розповідали там про те, що тут відбувається.
– Чи покращилися за час посту стосунки з представниками інших віросповідань?
– Ставлення до мусульман на побутовому рівні покращується однозначно. Ми помічаємо, що українці ставляться краще, бо є усвідомлення, що ми всі – українці, незалежно від національності та віросповідання. І це викликає симпатію і повагу. Ми зараз завершуємо соціологічне опитування на тему «як змінюється ставлення українців до Ісламу та мусульман». Перше соціологічне дослідження ми провели ще до Майдану. Проводимо дослідження в 10 регіонах України, в сільській і міській місцевості. Після завершення дослідження можна буде гворити конкретніше про зміни. Але на побутовому рівні зміни на краще відчуваються. Що стосується ієрархів церковних, певний діалог є, не можу сказати, що він пришвидшився, але він є.
