Сімферополь – Рішення Євросоюзу продовжити ще на рік санкції щодо Криму і Севастополя викликало неоднозначну реакцію на півострові. Якщо влада республіки говорить про те, що введені обмеження ніяк не впливають на економіку півострова, то спостерігачі та експерти, навпаки, вважають, що низка заборон негативно позначається на розвитку регіону. Крим.Реалії зібрали найцікавіші думки з цього приводу.
Нагадаємо, 19 липня Рада Європейського Союзу (ЄС) ухвалила рішення про продовження санкцій щодо Криму і Севастополя. Введені ще минулого року після «приєднання» півострова до Росії санкції, зокрема, торкнулися імпорту продукції, виробленої в Криму чи Севастополі, інвестицій, туристичних послуг, зокрема, європейські круїзні кораблі не можуть заходити до портів півострова, крім випадків надзвичайної ситуації. Також ідеться про експорт певних товарів і технологій кримськими компаніями. Обмеження введені і в сфері транспорту, телекомунікацій та енергетичного сектора, а також торкаються розвідки, видобутку та виробництва газових, нафтових і мінеральних ресурсів.
Аксьонов: Це символічний жест
Влада Криму вже встигла оголосити, що продовження санкцій ніяк не позначиться на економіці республіки. На думку спікера Держради Криму Володимира Константинова, рішення про введення або продовження заходів «носять несправедливий характер і ухвалюються країнами, які неодноразово в історії демонстрували своє упереджене ставлення до кримчан».
«Проте час мине і розставить все на свої місця, цитує Константинова його прес-секретар Оксана Савенкова. – Для економіки Криму і простих кримчан введення таких жорстких заходів не несе нічого поганого. Обсяг інвестицій із Заходу в республіку завжди вимірювався малими цифрами, в той самий час сьогодні з боку російського бізнесу надходять мільярдні суми. У цьому відношенні Крим не має ніяких втрат».
Голова республіки Сергій Аксьонов на своїй сторінці у Facebook зазначив, що «з точки зору моралі, продовження санкцій – це черговий прояв європейського лицемірства». «Політики Заходу як і раніше створюють видимість того, що ігнорують результати вільного волевиявлення народів Криму», – вважає Аксьонов.
З точки зору економіки, продовження санкцій, за словами очільника республіки, «сьогодні ніякого значення для Криму не має». «Це символічний жест. Все, що Захід міг зробити, він вже зробив. При цьому Криму перекривали воду, влаштовували транспортну блокаду, а ми це не лише пережили, але і продовжуємо розвиватися, тільки тепер в нових економічних реаліях. За рік ми стали ще сильнішими», – підкреслив Аксьонов.
Що стосується іноземних інвесторів, то, як запевнив прем'єр, вони «як і раніше виявляють інтерес до Криму, але найчастіше працюють через афілійовані структури».
Схожої думки дотримується і губернатор Севастополя Сергій Меняйло. «Продовження санкцій ЄС щодо Севастополя не поліпшить ситуацію, але й не погіршить. Санкції – палиця з двома кінцями. Вже є заяви політичних лідерів деяких європейських держав про те, що введення санкцій принесло для цих країн більш важких наслідків, ніж для Російської Федерації», – сказав Меняйло, повідомляє «Крыминформ». При цьому він вважає, що «продовження санкцій означає одне: здоровий глузд поки не переміг, але він переможе».
Меняйло додав, що в умовах санкцій відбувається переорієнтація ринку Севастополя з українського на російський. «На сьогоднішній момент вже 70% ринку Севастополя переорієнтовані на Російську Федерацію», – зазначив губернатор.
Він підкреслив, що уряд Російської Федерації допомагає Севастополю завантажувати існуючі виробництва і в перспективі розвивати місцеву промисловість. «Є програма завантаження «Севморзаводу», вона реалізується, замовлення йдуть. Щодо розвитку Севастопольського морського порту – є угода з «Ростехнологіями». Підписана угода з «Вертольоти Росії», Об'єднаною суднобудівною корпорацією», – нагадав Меняйло.
Джелял: Існує дуже багато уявних загроз
Народний депутат України кількох скликань, кримчанин Андрій Сенченко в коментарі для Крим.Реалії висловив думку, що санкції будуть продовжуватись і надалі «до повернення Криму, оскільки щодо півострова вони не мають характер покарання».
«Це просто звичайний режим окупованої території. Санкції стосовно Російської Федерації, абсолютно очевидно, носять характер економічного тиску. А санкції щодо Криму обмежують можливість окупанта експлуатувати ресурси та інфраструктуру Криму в своїх інтересах, – вважає Сенченко. – На мій погляд, це наближає їх до розуміння того, що Крим доведеться повертати».
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял розцінює продовження санкцій Євросоюзом щодо Криму як «якусь закономірність, виходячи з того, що сьогодні одна держава дозволила собі втрутитись у внутрішні справи іншої держави і брати участь фактично в її територіальному розділі».
«Всі жителі Криму відчуватимуть від цього тривалий, м'яко кажучи, дискомфорт. Але потрібно розуміти, що в якійсь мірі цього не уникнути. Ті, хто винен у цій ситуації, вони мають відчути свою провину і це має спонукати всі сторони все-таки почати розмову про те, як з цієї ситуації виходити», – сказав Джелял у коментарі для Крим.Реалії.
У той самий час, на його думку, «які б сьогодні виправдання не знаходили і звичайні росіяни, і ті, хто керує Росією, від цього нічого не зміниться».
«Сьогодні, переглядаючи деякі російські ток-шоу, ти розумієш, що існує дуже багато уявних загроз. За можливих варіантів своїх дій, зокрема щодо Криму і щодо підтримки росіян у Криму, на мій погляд, був обраний найбільш невдалий варіант... Для мене навіть через півтора роки досі незрозуміло, для чого це потрібно було Росії. І навіщо держава, яка досить успішно розвивалася, раптом вирішила піти цим шляхом, побачивши перед собою загрози», – додав перший заступник голови Меджлісу.
Український активіст, один із творців Українського культурного центру в Сімферополі Леонід Кузьмін вважає, що і Євросоюз, і США «ніколи не змиряться з аншлюсом Криму, який зробила Росія». «У першу чергу, це порушує сформований світовий порядок і ставить під питання взагалі всю світову безпеку. Єдиний розумний крок щодо Росії, який можуть ухвалити країни Європейського Союзу, це продовження санкцій щодо Криму і Росії», – сказав Кузьмін у коментарі для Крим.Реалії.
На питання, чи страждають пересічні кримчани від санкцій, Кузьмін відповів: «Кримчани більше страждають від дурості кримського керівництва, а не від санкцій. Поки що санкції торкнулись лише окремих галузей, а більшість простих жителів Криму їх не відчувають. Коли почнеться реальне підвищення цін на продукти першої необхідності, всі побачать, що санкції щодо Криму працюють».
Грач: Розпочався новий етап Холодної війни
Екс-спікер парламенту автономії, перший секретар комітету кримського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач у коментарі для Крим.Реалії підкреслив, що санкції Євросоюзу щодо півострова «позначаються на соціально-економічному становищі кожного кримчанина і в цілому всіх».
«Це те, що я не можу собі уявити, – зазначив Грач. – Крим, який ще донедавна був визначений поетом Пабло Нерудою як орден на грудях планети Земля, тепер став заручником. Стан заручника завжди є не просто непродуктивним, а принизливим для гідності людини».
Екс-спікер вважає, що продовження санкції щодо Криму і Євросоюзу, «буде викликати протистояння». «Це, по суті, не тільки защемлення і лобове зіткнення двох економік: західної та російської. Це буде викликати військово-політичне протистояння. По суті, розпочався новий етап Холодної війни», – додав Грач.
Директор регіональної програми Незалежного інституту соціальної політики, професор МГУ Наталія Зубаревич зазначає, що санкції щодо Криму не дають можливість для вкладення в регіон інвестицій. «Інвестувати не можна – це від самого початку було ясно, що це надовго», – сказала Зубаревич у коментарі для Крим.Реалії.
Вона також нагадала, що Крим за підсумками 2014 року є найбільш дотаційним суб'єктом Російської Федерації.
Текст містить термінологію, офіційно використовувану на Кримському півострові
