Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Сімферополь – На засіданні «ради міністрів» Криму цього тижня бурхливо обговорювали питання дефіциту будівельних матеріалів. Нестачу відзначали практично в усьому – піску, щебеню, металопрокату, цементу, пиломатеріалів, та інших елементів будівництва. Наприклад, 2014 року потреба Криму в піску становила 500 тисяч тонн, а на півострів доставили лише 110 тисяч тонн. Отже 80% будівництв, які потребували його, простоювали. За рік проблема лише загострилася, сьогодні на півострові будь-яке будівництво вести без зупинок неможливо. Зневірившись у можливості розв'язати проблему своїми силами, «голова Криму» Сергій Аксьонов не придумав нічого кращого як створити якийсь «Центр комплексного постачання будівельних об'єктів». Однак, на думку експертів, це не вирішить проблему, оскільки в її основі лежать причини політичні та економічні, а не організаційні. «Центр», як вони вважають, перетвориться на ще одну бюрократичну і неефективну структуру.
Деякі працівники будівельної галузі Криму в період так званої «кримської весни», коли анексію і окупацію Криму очолив будівельник за фахом Володимир Константинов, – своя людина! – вважали, що тепер їхня справа процвітатиме. Однак «прораб», який раніше привів до банкрутства свою будівельну фірму «Консоль», провалив не лише гуманітарну сферу, але і всю свою колишню галузь. Сьогодні більшість будівництв зупинені або ведуться з великими перервами через критичний дефіцит усіх будматеріалів. 2014 року обсяг виконаних будівельних робіт в Криму знизився до 3,2 млрд рублів, що складає всього 44% від рівня 2013 року. 2015 року в рамках реалізації «федеральної цільової програми» планують профінансувати будівництво різних об'єктів на суму понад 10 млрд рублів. Однак у тому, що ці будівництва вдасться вести, зараз немає впевненості ні в кого.
«За морем теличка полушка, але рубль перевіз»
Криза в будівництві стала позначатись відразу після анексії Криму. По-перше, російське законодавство вимагало складного і нераціонального переоформлення прав на видобуток будматеріалів у Криму, тому більшість підприємств припинили роботу. По-друге, після зупинки залізничного сполучення доставляти таку прірву будматеріалів до Криму автомобільним транспортом, особливо з Росії через протоку, виявилось нереальним. Доставки з України також поступово вичерпалися – постачальники поступово знайшли нові ринки збуту. Нещодавнє ухвалення законопроекту Верховною Радою про припинення постачання товарів до Криму перекриє і той кволий струмочок, який все ще жевріє на джанкойській та вірменській трасах.
Чому експерти вважають, що «радмін» так і не вирішив проблему і «центр...», створений Аксьоновим, виявиться безсилим?
Тонна щебеню в Ростовській області коштує 260 рублів, а в Керчі вона вже – 1640 рублів
«Тому, що «центр» не в змозі змінити економічну ситуацію, – розповів Крим.Реалії економіст однієї з будівельних організацій Петро К., який просив не називати його. – Вони чомусь думають, що причина дефіциту в логістиці, але це не так. Наприклад, тонна піску в Ростовській області коштує 180 рублів. Але коли її доставляють у Керч, вона навіть без надбавок на рентабельність доставки, враховуючи тільки голу собівартість транспортування, вже коштує 1181 рубль. Тонна щебеню в Ростовській області коштує 260 рублів, а в Керчі вона вже – 1640 рублів. У той час, як кримський щебінь коштує 250-600 рублів за тонну.
Підрахуйте, у скільки обійдеться будівництво. Ніякий «Центр» цю ситуацію змінити не може. З іншого боку, ухвалити рішення про його створення могли, як мені здається, тільки непрофесіонали. Якщо є міністерство будівництва, є сотні, якщо не тисячі «відділів постачання», створювати ще «центр комплексного постачання» для всіх будівництв немислимо, адже він, за своїми масштабами має перевершувати саме міністерство, це буде або немислимий монстр, або безсила структура...»
За розрахунками «міністра будівництва» Криму Сергія Кононова, транспортні витрати складаються з вартості доставки піску з кар'єру в порт «Ростов» автотранспортом (80 рублів за тонну), послуг порту з перевалки вантажу (150 рублів за тонну), доставки з порту «Ростов» у порт «Керч» (650 рублів), переробки однієї тонни каботажного вантажу за варіантом «трюм – склад – автомашина» (121 рубль). «Міністр» підкреслив, що в разі доставки вантажу в інші порти Криму ціна буде ще вищою. Однак для доставки будматеріалів уже планують використовувати порти також у Ялті, Феодосії, Севастополі, Євпаторії.
Тим не менш, виходу немає. Збільшити видобуток будматеріалів на півострові практично нереально. Сергій Кононов повідомив, що зараз розробляються лише 25% родовищ піщано-гравійних сумішей і 40% родовищ піску Криму. Решта в стадії геологічного вивчення. Однак надії на те, що вони можуть бути «запущені», мало – економічно реальні можливості Криму з видобутку будматеріалів уже фактично вичерпані, «тіло» півострова не таке багате на них. «Міністр» повідомив, що цього року з кар'єрів Ростовської області завезуть до Криму 3 мільйони тонн наддорогого щебеню і піску.
У скільки обійдуться кримські будівництва через заморські будматеріали, і скільки коштуватиме будівництво квадратного метра житла – якщо хтось і підраховував, то мовчить з переляку, щоб не звинуватили в екстремізмі
Паралельно ухвалене ще одне непрофесійне рішення. Хоча на півострові є власний Бахчисарайський комплекс «Будіндустрія», що виробляє цемент, і ще говорять про будівництво нового цементного заводу на Керченському півострові, «влада» вирішила подбати про те, щоб не було «монополіста», і ...планує завезти з Туреччини ще 1 мільйон тонн цементу. У скільки обійдуться кримські будівництва через заморські будматеріали, і скільки коштуватиме будівництво квадратного метра житла – якщо хтось і підраховував, то мовчить з переляку, щоб не звинуватили в екстремізмі.
Дефіциту ніхто не допустить?
Аби знизити скандальність факту провалу будівельної галузі, «радмін» Криму, що називається, «намагається зберегти хорошу міну за поганої гри». Сергій Аксьонов на засіданні заперечував наявність дефіциту, назвав це «браком власних будматеріалів».
«Дефіциту не буде. Яка у нас загроза? – перервав він «міністра будівництва». – Ви просто маєте налагодити логістику для доставки цих матеріалів сюди, от і все. У країні сьогодні є всі будівельні матеріали без винятку». У країні щось є, а ось у Криму – вже дефіцит, який визнали будівельники, і той факт, що замполіт будівельного батальйону за основною освітою Сергій Аксьонов його не визнає, суті справи не змінює.
2014 року на півострові видобули 2 млн тонн щебеню, що практично в два рази менше від потреби
За інформацією Сергія Кононова, в Криму зараз діє 40 великих промислових підприємств будіндустрії, однак обсяги видобутку та виготовлення будівельних матеріалів, виробів і конструкцій критично не покривають потреб будівельного ринку регіону. Оскільки проблема з'явилась лише 2014 року, то цілком очевидно, що причиною цього є не міфічне «зростання будівництва», а анексія Криму, адже раніше доставка будматеріалів з України була економічно прийнятною та цілком рентабельною.
2014 року на півострові видобули 2 млн тонн щебеню, що практично в два рази менше від потреби. До того ж, кримський щебінь вапнякового походження має низку обмежень для здійснення робіт. Будівництва вимагають щебеню твердіших каменів, а їх у Криму дуже мало, і він майже завжди завозився з України.
Будівельні матеріали в економічній ситуації окупованого Криму також схильні до «цінового божевілля». За інформацією Кононова, привізний щебінь твердих порід коштує в Криму від 1900 до 2500 рублів за тонну, привізний будівельний пісок – від 1500 до 2000 рублів, металопрокат – від 31 тисячі рублів до 40 тисяч рублів за тонну, пиломатеріали – до 13 тисяч рублів за тонну .
Дефіцит і економічна ситуація ускладнюють і реалізацію «російської будівництва століття» – моста через Керченську протоку
Як ціновий, так і логістичний фактори поставили кримські будівництва в безвихідне становище. Але не лише їх. Несподівано виявилось, що дефіцит і економічна ситуація ускладнюють і реалізацію «російської будівництва століття» – моста через Керченську протоку. Навіть за попередніми підрахунками, на його зведення потрібно 30 мільйонів тонн будматеріалів, але майже всі їх доведеться завозити з Росії. «У Криму такої кількості сировини немає, однозначно потрібно буде завозити з материка. Тож необхідно шукати нові шляхи доставки», – говорив Сергій Аксьонов.
Економістам видніше
Наявність дефіциту будматеріалів в Криму визнав і «міністр економіки» Криму Микола Коряжкін. На засіданні «економічної ради», створеної при «голові держради» Володимирі Константинові, він повідомив, що розв'язувати проблему потрібно не розробкою нових кар'єрів, а шляхом «реалізації схеми товарних поставок». Збереження природи Криму має бути пріоритетнішим за розробку нових кар'єрів, незважаючи на дефіцит будівельних матеріалів. «Наше завдання – збалансувати модель економічного розвитку. Ми не можемо розвиватися як регіон важкої промисловості або видобутку природних ресурсів. Навіть сьогодні, коли нам потрібні будматеріали для реалізації федеральної цільової програми, ми не хочемо розвивати нові кар'єри, хоча такі пропозиції є – у нас не вистачає щебеню, піску. Нам не можна на це йти, нам треба зберегти природу», – зазначив Коряжкін.
Наприклад, зараз знову заговорили про відкриття кар'єру з видобутку щебеню поруч із заповідником Кара-Даг у Коктебелі. До органів влади надходять постійні скарги мешканців. Цей кар'єр уже намагались відкрити «донецькі», проте поступилися тиску громадськості і відмовилися. Зараз же на протести громадськості в Криму ніхто не звертає уваги, і якщо буде потрібно – відкриють, бояться мешканці. «Рада міністрів» визначила також 18 земельних ділянок загальною площею 12 гектарів у Перовській сільраді під Сімферополем для видобутку щебеню і буту. Екологічної експертизи цієї затії не було, і жителі також бояться, що це завдасть шкоди екології околиць Сімферополя.
Іншого виходу у окупованого Криму, окрім як ввозити будматеріали, просто немає
Іншого виходу у окупованого Криму, окрім як ввозити будматеріали, просто немає. Як війна з Україною і «частина Росії» – значить і возити треба з Росії. Закуповувати матеріали кримчани мають намір безпосередньо у виробників. Наприклад, за словами Коряжкіна, Архангельська область готова забезпечити поставку деревини, Краснодарський край і Абхазія – нерудних матеріалів. Будматеріали будуть зберігатися на накопичувальних майданчиках в портах. «Міністр» підкреслив: «Тільки за наявності запасу будівельних матеріалів в Криму ми зможемо тримати ціни. Інакше до 40% фінансових ресурсів, які виділяються з бюджету республіки і федерального бюджету, підуть у зростання цін. І ми постійно будемо тільки переглядати кошторисну документацію в бік збільшення. Не можна цього допустити». Наприклад, кубометр ділової деревини в Росії коштує 6500 рублів, а в Криму – 12,5-13,5 тисяч.
На допомогу «Ценру комплексного постачання будівництва» планують створити ще «народний супермаркет» на площах нині «державного унітарного підприємства «Кримзалізобетон». Нагадаємо, що раніше це було військово-будівельне підприємство, приватизоване компаніями підприємців Андрія Сенченка і Сергія Веліжанського. Воно було переобладнане для виробництва бетону і металевих будівельних конструкцій. Після анексії Криму «Кримзалізобетон» націоналізували, і на його базі створили «державне унітарне підприємство».
Чомусь вважається, що на його площах у «народному будівельному супермаркеті» ціни будуть на 30% нижчими від ринкових. За словами Сергія Кононова, вже підготовлений проект договору з продажу оздоблювальних будівельних матеріалів, сантехніки, лаків, фарб, будівельних сумішей, металопрокату і т.д. Експерти також критично ставляться і до цього проекту. На думку Петра К., ціни на товари на обмеженій частині ринку можна знизити лише штучно і тільки на короткий період. З часом силами перекупників почнеться перетікання товарів з більш дешевого ринку на більш дорогий, і організатори, побачивши безглуздість зниження цін, вирівняють їх до наявних на загальному ринку.
Артур Воронін, економічний оглядач
Думки, викладені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
