Рубрика «Погляд»
Рішення президента Росії Володимира Путіна засекретити інформацію про військових, які загинули в мирний час, залишається однією з найважливіших тем минулого тижня. Для чого Путін підписав цей указ? Готується він до війни або ж просто роздратований постійними пошуками могил солдатів, які загинули в Україні, статтями в опозиційних ЗМІ і претензіями правозахисників?
Відповідь на це питання є в самому тексті указу. Путін не готується до війни. Він готується до «гібридної війні». Саме така війна – як продемонстрували події в Криму і на Донбасі – стала для нього головним інструментом демонстрації власного політичного впливу. За допомогою «гібридної війни» можна практично безкарно захоплювати чужі території – тому що міжнародне співтовариство може обмежитись осудом і економічними санкціями. За допомогою «гібридної війни» можна займатися дестабілізацією ситуації у ворожій державі – що Путіну і потрібно в Україні. І ще після «гібридної війни» можна оголошувати «гібридний світ», який теж може стати інструментом дестабілізації.
Єдине, що може заважати Путіну – так це те, що на «гібридній війні» солдати теж гинуть. Бо це ж не гра у війну. Це – справжня війна, з боями і жертвами. І російське суспільство не може довго не помічати трун і похоронок. Тому й ухвалене рішення засекретити інформацію. Це дійсно розв’язує руки владі.
І доводить, що «гібридні війни» ще будуть. І не тільки в Україні. Путін може готуватись до нових спеціальних операцій по дестабілізації ситуації в сусідніх країнах. Якщо до його планів входить створення «русского міра» із долученням до нього значної частини територій України, Білорусі, Казахстану, а можливо – і країн Балтії, то без «гібридної війни» не обійтися. Адже за допомогою саме такої війни будував свій «сербський світ» Слободан Мілошевич, який обіцяв співгромадянам, що скоро всі серби будуть жити в одній державі.
Обіцянки Путіна не сильно відрізняються від ідей його давнього друга з Белграда. Правда, фінал у подібних планів зазвичай один і той же. І ніяка військова таємниця, як правило, не рятує.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
