Доступність посилання

ТОП новини

Андрій Кириллов: Підозра у зраді. Прокуратура готує звинувачення проти екс-депутата кримської Ради


Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»

Цього місяця на Південному Сході затримали російських розвідників. Імовірно, їх судитимуть як терористів. Країна з нетерпінням чекає на цей суд – він буде першим свого роду. Тим часом готується суд над кримським чиновником і колись депутатом Верховної Ради Криму, якого звинувачують у пособництві росіянам, які вкрали Крим. І це теж буде перший подібний суд.

18 травня суд відмовив у пом'якшенні запобіжного заходу у справі Василя Ганиша – у минулому депутата кримського парламенту, а тепер мешканця київського СІЗО. Прокуратура готує обвинувачення, і вже точно йому інкримінують статтю кримінального кодексу «зрада». Крім того, може бути, знайдуться докази для застосування статей «насильницька зміна державного устрою» і «шпигунство». Це буде перший суд над колаборантом і учасником «кримської весни» – якщо ці звинувачення вдасться довести.

І це буде не так просто. Судячи з усього, Ганиш не був у епіцентрі подій минулої весни і навіть поблизу них. Він був депутатом ВР АРК і, можливо, брав участь у голосуванні 17 березня минулого року, коли, як стверджує Кремль, 85 депутатів віддали свої голоси за проект постанови «Про незалежність Криму». Участь у тому голосуванні – чиста стаття з «насильницької зміни». Цифру – 85 голосів – формально оголосила прес-служба ВР АРК, але ні імена тих, хто голосував, ні подробиць не повідомила. Протокол голосування мало хто бачив, а вимагати його офіційним чином українська прокуратура навряд чи зможе, і вже точно їй його не нададуть. Так як же довести, що Ганиш голосував, а не був, скажімо, серед тих, хто утримався? Чи від нього вимагалося публічне припинення своїх повноважень, коли факт окупації став явним? Однак Верховна Рада України своїм рішенням і так розпустила сепаратистський парламент Криму.

Довести участь Ганиша у виборах і його бажання стати депутатом Держради неважко, довести клятвопорушення – теж. Імовірно, саме це буде основою обвинувачення

Але Ганиш був ще й заступником міського голови Феодосії і при цьому брав участь у виборах до Феодосійської міськради, організованих окупантами. Висувався як мажоритарник і не пройшов. Будучи віце-мером, він колись давав присягу держслужбовця України, і ось – балотується. Це може бути розцінене судом як злочинне діяння саме за статтею «зрада». Довести участь Ганиша у виборах і його бажання стати депутатом Держради неважко, довести клятвопорушення – теж. Імовірно, саме це буде основою обвинувачення.

Не виключено, що будучи серед помітних за кримськими мірками чиновників, депутатом ВР АРК, претендентом до Держради, Ганиш багато спілкувався із представниками ФСБ або російської армії і з легким серцем розповідав їм те, що знає про держструктури України, стратегічно важливі галузі її господарства, її військах та інше. Якщо він усвідомлював, із ким спілкується і кому розповідає, то тоді він ще і шпигун.

Підозри у вчиненні діянь за цими трьома статтями – «зрада», «шпигунство» і «насильницька зміна держустрою» – стали причиною затримання Ганиша в останніх числах квітня співробітниками СБУ при його в'їзді на материкову Україну. Потім був суд, який відправив його в СІЗО, а потім апеляцію його адвоката про зміну запобіжного заходу не задовольнили. За цей час Ганиш встиг на камери повідомити, що відносно нього сталась помилка, а його адвокат наполегливо шукав підтримки серед київських політиків кримського походження. Серед кримських політиків публічну підтримку йому надав, серед інших, член Меджлісу Алі Хамзін, а інші, зокрема спікер Держради й один із найвизначніших зрадників Константинов, виказали здивування, чого, мовляв, заарештовувати Ганиша, він взагалі минулої весни був не в курсі й ні до чого.

Суд над Ганишем буде більш ніж цікавим, тому що покаже як здатність прокуратури зібрати докази щодо такого, скажімо прямо, невидного помічника російських окупантів, а також продемонструє, як судова система діятиме в подібних випадках. Було занепокоєння, що захист доб'ється звільнення Ганиша на поруки та під заставу, після чого він отримає можливість утекти, але поки йому це не вдалось. Як довго триватиме слідство, які факти воно виявить, який буде термін або ж Ганиш буде виправданий – все це ми зможемо побачити.

В українському парламенті сформувалася група депутатів, які не побажали залишати кримських колаборантів у спокої. Головою цієї групи виступає Георгій Логвинський, який широко інформує про свою діяльність. Він повідомляє, що ці нардепи надіслали до силових структур інформацію про 76 депутатів ВР АРК, яких слід підозрювати у сприянні окупації, а також список із приблизно 500 суддів і працівників кримської прокуратури, підозрюваних у тому ж. Їх, як вимагає Логвинський, слід оголосити в розшук на території України. Поки що єдиним затриманим є Ганиш.

Як карати зрадників і колаборантів, за якими критеріями, на основі яких прецедентів, за допомогою яких інституцій і за якої інтенсивності роботи цих інститутів – одне з фундаментальних питань у політиці Києва щодо Криму

Усе це коло питань і проблем, мабуть, одне з фундаментальних у політиці Києва щодо Криму. Як карати зрадників і колаборантів, за якими критеріями, на основі яких прецедентів, за допомогою яких інституцій і за якої інтенсивності роботи цих інститутів. Не так давно прокурор Прокуратури АРК – структури, що перебуває у складі Генпрокуратури України – повідомив у ефірі одного з телеканалів, що їх діяльність ґрунтується на інформації громадських організацій. Логвинський теж каже, що списки зрадників складаються за активної допомоги громадян. У самому середовищі НГО та активістів періодично затіваються розмови про те, кого з кримчан вважати колаборантом, а кого можна пробачити. І при цьому періодично з'являється інформація, що той чи інший діяч «кримської весни» або учасник встановлення російської влади в Криму має намір відвідати материкову Україну або тільки що безперешкодно зробив це. І в голосах цих громадян звучить не лише злість, а й вимоги справедливості.

Андрій Кириллов, кримський оглядач

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

XS
SM
MD
LG