Конгрес Сполучених Штатів Америки у 2014 році займався українськими питаннями найбільше часу за всю свою історію.
Про це пише у своїй статті Орест Дейчаківський, старший співробітник Гельсінської комісії США, звітуючи про діяльність американських законодавців стосовно України за минулий рік.
За його словами, ще ніколи з боку Конгресу не спостерігалось такої великої кількості заяв про Україну, прес-релізів, листів до адміністрації президента, спеціальних слухань, брифінгів та зустрічей іншого формату, як це було від початку 2014 року.
Він також відзначає рекордну кількість візитів американських конгресменів та сенаторів в Україну за останні 16 місяців.
Історичний рівень активності оглядачі зафіксували і у громадському секторі. Незалежна урядова організація Гельсінська комісія США та «Український кокус у Конгресі» (Congressional Ukrainian Caucus) також побили рекорди своєї активності щодо українського питання. Крім того, Сенат у лютому вже цього року створив власну неформальну «українську групу» (Senate Ukrainian Caucus), – зазначає Дейчаківський.
Зусилля американського Конгресу минулого року були зосереджені на трьох основних принципах: військова допомога, санкції проти Росії, економічна і технічна підтримка України
Зусилля американського Конгресу у минулому році були зосереджені на трьох основних принципах: військова допомога (летальна і нелетальна); санкції проти Росії та її українських спільників, економічна і технічна підтримка України.
Два великі закони у США для допомоги одній країні, ухвалені та підписані за один рік, авторитетний політичний оглядач Орест Дейчаківський називає подвигом.
3 квітня 2014 року президент Барак Обама підписав Закон про підтримку суверенітету та цілісності, демократії та економічної стабільності, який передбачає надання Україні та іншим країнам Східної Європи допомогу для впровадження реформ, сприяння безпеці у цих країнах, а також зобов’язує господаря Білого дому запровадити економічні обмеження щодо людей, причетних до насильства та окупації української території.
Президент Барак Обама тоді ж підписав ще один закон, який зобов'язує Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа та «Голос Америки» збільшити мовлення у Східній Україні та Криму.
Наприкінці року, 18 грудня 2014 року, обидві палати Конгресу ухвалили, а президент США підписав більш відомий Акт про підтримку свободи в Україні, за яким президенту США надається право запроваджувати санкції на сектори російської оборони, енергетики, а також збільшити фінансування для американських російськомовних радіо- та телепрограм.
Беручи до уваги, що більшість законопроектів на Капітолійському пагорбі ніколи не стають законами, а ті, що стають, проходять багатомісячний (а інколи й багаторічний) законодавчий процес, то ухвалення українських законопроектів Дейчаківський називає «блискавичним».
Крім згаданих законів, Конгрес «від часу Майдану в Україні ухвалив також низку важливих резолюцій. Зокрема, резолюції Палати представників та Сенату на початку 2014 року із закликом до миру та запровадження санкцій проти причетних до застосування сили».
Серед інших важливих резолюцій оглядач називає документ Палати представників через кілька тижнів після появи «зелених чоловічків» у Криму із закликом до НАТО та Євросоюзу негайно припинити військову співпрацю з Росією.
Серед найновішого законодавства на Капітолійському пагорбі Дейчаківський згадує резолюцію Сенату щодо української льотчиці Надії Савченко, а також окремі резолюції обох палат Конгресу із закликом надати Україні летальну та нелетальну зброю.
Крім того, державні бюджети США 2015 року та 2016 року передбачають збільшення допомоги Україні, – нагадує співробітник Гельсінської комісії США.
Про те, що американські законодавці серйозно налаштовані збільшити допомогу України, на його думку, свідчать візити одразу кількох делегацій конгресменів та сенаторів в Україну в останні кілька тижнів. До цих делегацій увійшли лідер більшості Палати представників, лідери Комітету державних асигнувань Палати представників, комітету озброєнь, та інших не менш важливих посадовців.
Автор також неабияку увагу у своїй статті приділяє українським активістам, які в останні 16 місяців невтомно з усіх сторін намагаються вплинути на американський політикум.
Серед найпомітніших неформальних лобістів України він згадує громадську організацію «Разом»/Razom for Ukraine, куди входять, здебільшого, молоді українські емігранти так званої нової хвилі.
Дейчаківський також відзначає значну роботу учасників «Українських днів у Конгресі» – захід, який проводився кілька разів минулого року при організації Українського конгресового комітету Америки та Української національної інформаційної служби (Ukrainian National Information Service).
Цей аналіз, впевнений Орест Дейчаківський, підтверджує, що американський Конгрес може пишатися великою робою на підтримку України за останній рік. При цьому співробітник Гельсінської комісії США наголошує, що для припинення російсько агресії та забезпечення процвітання демократичної України, попереду на Капітолійському пагорбі ще багато роботи.
