Після анексії Криму і Севастополя Росією у місцевих комуністичних партійних осередків відкрилося друге дихання. У місті всюди почали майоріти червоні прапори, стіни стали все більше рябіти символікою серпа і молота, що супроводжувалася помітними гаслами про, здавалося б, уже пережиті «свободу, рівність і братерство». Тож, мабуть, всім відомий привид комунізму, покрокувавши Європою, знайшов свій прихисток тут – на окупованому півострові.
Напередодні ювілею перемоги у Великій Вітчизняній війні в Севастополі з'явилося кілька білбордів із портретним зображенням Йосипа Сталіна. Неоднозначність цієї історичної постаті уже «перемелюється» в усіх кулуарах сучасного суспільства, однак, варто визнати, що останнім часом у Севастополі прихильників політики тирана стає все більше. Ні-ні, та й почуєш умовну фразу: «...за Сталіна порядок був би капітальний», або щось цього типу.
Крим.Реалії намагалися з'ясувати, як різні верстви сучасного соціуму ставляться до появи настільки суперечливої особистості на вулицях міста і в чому причина зростаючої популярності Йосипа Сталіна серед севастопольців.
Як повідомив у коментарі Крим.Реалії екс-спікер кримського парламенту, лідер місцевого відділення партії Комуністи Росії Леонід Грач, зростання популярності Сталіна – це, здебільшого, відповідна реакція кримського і севастопольського населення на події, що відбуваються в Україні.
«Люди, які живуть на півострові, мають можливість у реальному часі спостерігати за подіями, що відбуваються на території України. Вони бачили народження і становлення нацистсько-фашистської ідеології в сусідній державі, а будь-яка дія, як відомо, має протидію. В цьому випадку ця протидія уособлена роллю Сталіна у вітчизняній історії», – сказав Грач.
Лідер кримських комуністів зазначив, що в пору політичної активності Сталіна було багато «перегинів», проте його роль у становленні радянської держави незаперечна: «Так, можна говорити про масові репресії, про голод, який панував у різних регіонах СРСР, про колосальну кількість невинно убієнних, проте саме за Сталіна народ від сохи став володарем ядерної зброї. Сталін узяв країну в напіврозваленому стані й, переживши Другу Світову, відновив її й перетворив на ядерну супердержаву, з думкою якої рахувався весь світ».
«...У депортації кримських татар винні американці»
Відповідаючи на запитання Крим.Реалії про те, як мають розцінювати появу портретів Сталіна представники кримськотатарського народу, Грач зазначив, що не потрібно на всі аспекти, пов'язані з політикою того часу, дивитися крізь призму депортації, яка, на думку комуніста, була ініційована Президентом США Франкліном Рузвельтом і прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчиллем.
«Мало хто знає, що в Тегерані Рузвельт і Черчилль поставили перед Сталіним ультиматум, згідно з яким Кримський півострів необхідно було передати у відання Заходу. Вони хотіли збудувати тут кримську Каліфорнію, де американці могли б відпочивати, насолоджуючись нашими курортами. Рузвельт тоді прямо сказав Сталіну, що натомість за відкриття другого фронту, останній зобов'язується депортувати все кримськотатарське населення, яке, як відомо, активно співпрацювало з нацистсько-фашистськими окупантами. У Сталіна не було іншого виходу, проте згодом, після захоплення Берліна, він обвів і американського президента Гері Трумена, і британського прем'єра Клемента Еттлі кругом пальця, тим самим зберігши Крим. Я як доктор історичних наук відповідально можу сказати, що Крим залишився радянським завдяки Сталіну», – підсумував Грач.
Крим.Реалії звернулися до кримського історика Леоніда Кузьміна, щоб він прокоментував інформацію про наміри керівництва США створити якусь «кримську Каліфорнію».
Історик повідомив, що в рамках Тегеранської конференції не обговорювалася і не могла обговорюватися подальша доля Криму.
«У Тегерані йшло обговорення більш глобальних питань, каже Кузьмін. – А доля Криму – це внутрішньополітичне питання радянського керівництва і депортація кримських татар – це винятково рішення Сталіна і його наближених. Вони вирішували, хто має жити тут, а хто ні».
Кузьмін підкреслив, що документація, що супроводжувала Тегеранську конференцію у 1943 році, зокрема і стенограми, які велися під час засідань, збереглися, тому кожен історик має можливість ознайомитися з ними і переконатися в тому, що подібні питання там не обговорювалися.
Кожен портрет – удар ножем прямо в серце
Крим.Реалії вдалося поспілкуватися з представником севастопольського регіонального меджлісу, який на умовах анонімності, повідомив, що публічна поява портретів Сталіна – це черговий удар ножем у серце кожного представника кримськотатарського народу.
«Депортація торкнулася кожної кримськотатарської сім'ї, тому сьогодні спостерігати за встановленням білбордів із зображенням деспота – це нестерпний біль, це ще одна кривава рана, яка не загоюється. Ми разом воювали і разом виграли війну. Кожен народ зробив свій внесок у перемогу, проте заслуги багатьох етносів, зокрема й тих, які згодом були депортовані, зазнали тотального приниження. Тут йдеться не тільки про кримських татар. Ми можемо говорити і про вірменів, і про болгар, про греків, і іже з ними: репресії торкнулися дуже багатьох», – повідомив представник кримськотатарської громадськості.
Представник регіонального меджлісу зазначив, що не може однозначно відповісти на питання, з чим може бути пов'язане зростання популярності Сталіна у севастопольському суспільстві, однак, на його думку, зараз існує занепокоєння, що радянський тиран в очах нового покоління може стати всенародним героєм.
«Я не вчений, не соціолог, щоб говорити про причини зростання популярності Сталіна в суспільстві. Та й хіба важливі ці причини? Куди важливіші наслідки, до яких це може призвести: з таким успіхом Сталіна зведуть у ранг всенародного улюбленця і додадуть йому героїчного вигляду, – це, ймовірно, найбільша небезпека. Чи варто нагадувати, що саме комуністи повсюдно твердили нам про дружбу народів, але про яку дружбу може йтися, коли одні оспівують те, що іншим завдає стільки болю?», – риторично підсумував представник Меджлісу.
