Перша Холодна війна обернулась розвалом СРСР. Нова – розпочата Путіним, ймовірно обернеться розвалом Росії. Про це в інтерв'ю «Голосу Америки» розповів професор університету Джорджа Мейсона Марк Кац. Професор досліджує Росію все життя. Головний інтерес: зміни влади у Росії, закордонна політика Москви та міжнародний тероризм.
У 1980-х, в останні роки першої Холодної війни, Кац встиг попрацювати у Держдепартаменті спеціалістом з СРСР. На його рахунку безліч статей, книг і доповідей. В останній час увага професора зосереджена на спробах Росії вибудувати противагу США та ЄС на міжнародній арені. Він вважає: попри гучні заяви з Москви – міжнародна політика Росії це повний провал, який до того ж недешево обходиться.
У людини, яка керує Росією кульгає логіка – вважає Марк Кац. Тому усе, що робить Путін, найбільше шкодить самій Росії. Послухайте заяви Путніна, каже професор, Захід у нього одночасно і слабкий та вироджений, і страшна загроза Росії. Ці тези заперечують одна одну! А оскільки слово у Путіна не розходиться з ділом, від нього треба чекати і нової біди , і нових прорахунків, які і розвалять Росію.
«У Путіна попереду може бути 3 одночасні конфлікти: В Україні, на Північному Кавказі та у Центральній Азії. І чим складнішою буде ситуація, тим більше під ним хитатиметься крісло. Всередині Росії є сили, які чекають свого часу. Люди хочуть демократизації – багато людей», – каже професор.
Закордонна політика Росії, з помпезними роз'їздами Путіна світом та дорогою пропагандою – теж не приклад адекватності – вважає Кац. Далі заяв про братерство з черговим антиамериканським режимом, чи політичною силою, справа не йде. Росія хоче заробляти на друзях, а вони – на ній. Але самих грошей немає жодна зі сторін.
«Ну кому потрібен такий союзник, як прем’єр Греції Ципрас? Він не хоче повертати борги Європі. Хіба він щось дасть Росії? Якщо мета Путіна полягає у тому, щоб створити «Альянс ображених Заходом», то він це може зробити. Але всі його члени захочуть реальних грошей», – пояснює Марк Кац.
Заробляти можна звільнившись від корупції, побудувавши демократію. Проте вся політика Росії навпаки – покликана зривати і реформи, і демократичні перетворення. Знайти друзів з таким підходом не просто, але слабких Росія взагалі не питає.
Віце-президент аналітичного центру «Атлантична Рада» Деймон Вілсон пояснює на прикладі Балканів.
«Природньо для Росії обстоювати економічні інтереси, розвивати культурні та історичні зв'язки. Але ж Росія зараз не має позитивної мети. Вона шукає слабинки, використовуючи для цього розвідку, фінансовані з Москви організації та православну церкву. А мета Росії – не дати країнам провести реформи, стати повноцінними європейськими державами, членами ЄС, чи НАТО. Вплив Росії використовується не на благо, а на лихо», – тлумачить ситуацію Вілсон.
У Європі Росія має таку ж деструктивну програму. Гроші, підтримку з Москви отримують рухи, які виступають проти ЄС та США як таких, і ті, кого політологи називають фашистами. Професор Кац вважає: підтримуючи їх, Москва вигодовує власних ворогів.
«Це не сильно відрізняється від того, що Сталін робив у 30-х роках минулого століття, коли казав німецьким комуністам співпрацювати з нацистами. Сталін бо вважав, що нацисти працюють в інтересах СРСР! Ми пам'ятаємо, чим це скінчилось. Подібні групи, прийшовши до влади, можуть повести себе не так, як хотіли б у Москві. Зараз вони шкодять Заходу, але лояльними до Путіна вони будуть лише за гроші», – каже Кац.
З Росією ніхто не хоче дружити задурно. У Єгипті – хочуть зброю. У Латинській Америці – теж знають свій «шкурний» інтерес.
Розпіарена Кремлем група БРІКС – у складі Бразилії, Китаю, Росії, Індії та Південної Африки – теж не противага США та Європі.
«Проблема БРІКС у тому, що два найбільших члени групи - Китай та Індія не люблять одне одного. Індія вважала, що Москва може вріноважувати Китай, але тепер Пекін і Росія друзі – тож Індії від Москви більше нема користі! Всі ці розмови про БРІКС – просто показуха», – говорить професор Марк Кац.
Але те, що Росія отримує відкоша він Індії, чи Венесуели не означає нічого хорошого, для безпосередніх сусідів Москви. Щодо них Путін використовує випробувану тактику – шукає слабких та самотніх , а коли знайде – чавить. Вілсон відзначає – врятувати, чи згубити таких може позиція Європи та США.
«Росія випробовує, як далеко їй дозволять зайти. Коли отримує відсіч – починає думати про альтернативи. Згадаємо Крим: зелені чоловічки спочатку обережно випробовували реакцію України та Заходу. Її не було, тому слідувала анексія», – відзначає професор.
Хижацька, підступна поведінка Росії налаштовує проти неї усіх. Марк Кац каже – через це, коли до Росії прийде реальна криза державності, до якої і веде Путін, на боці Москви не буде нікого.
«Путін так чванькувато думає, що він може Україну розчленувати, а з Росією такого не станеться. А я думаю це не так. Росію може чекати відхід Північного Кавказу, Татарстану. І різниця з Україною буде у тому, що на допомогу Росії ніхто не прийде», – каже дослідник.
«Росія шукає поваги, але вважає повагу синонімом страху. Якщо вони хочуть відвадити сусідів від НАТО, їм варто би бути лагідними до них. Але росіянам таке і на думку не спаде. Вони ведуть себе як бандити, бо не вміють по іншому. Вони досі не зрозуміли, що більше не є наддержавою, тому і ведуть себе так, викликаючи у когось страх, а у когось – сміх. Росіяни просто не знають, що для них самих краще», – відзначив Марк Кац.
