Сімферополь – Залізничний районний суд Сімферополя виніс покарання трьом кримським активістам за використання української атрибутики. Наявність жовто-синіх прапорів і стрічок на акції з нагоди 201-ї річниці від дня народження українського письменника Тараса Шевченка суд розцінив як порушення організації заходу. Ініціаторам та учасникам зазначеного зібрання призначені обов'язкові роботи тривалістю 40 годин кожному. Обвинувачені мають намір оскаржити постанову суду в апеляційній інстанції.
У четвер, 12 березня, Залізничний райсуд Сімферополя після двох переносів засідань виніс рішення стосовно кримських активістів, затриманих після акції, приуроченої до 201-ї річниці від дня народження українського письменника Тараса Шевченка.
Нагадаємо, Леонід Кузьмін, Вільдар Шукурджієв та Олександр Кравченко у понеділок, 9 березня, після шевченківського заходу в парку Гагаріна в Сімферополі були доставлені до Залізничного райвідділу поліції. Формально їх звинуватили в порушенні встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування – п. 2 ст. 20 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації. Фактичною причиною затримання стало використання учасниками української символіки – жовто-синіх прапорів і стрічок під час заходу. Крім того, затримані були в українських вишиванках.
У чому щастя росіянина
Першим в суді розглядалася справа щодо обвинувачення Вільдара Шукурджієва, який на акції 9 березня тримав державний прапор України з написом: «Крим – це Україна!». Під час засідання, що тривало в цілому близько двох годин, сторона обвинувачення продемонструвала фотографію із заходу із зображенням Шукурджієва. Активіст підтвердив, що це він. При цьому активіст наполягав, що українська символіка не заборонена на території Криму та Російської Федерації, тому вона і була використана на культурному заході з нагоди дня народження українського письменника.
Головуюча на суді Наталія Уржумова, вислухавши думки сторін, визнала винним Вільдара Шукурджієва у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 20.2 («порушення учасником публічного заходу встановленого порядку проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування») КпАП Російської Федерації. Суддя призначила активісту адміністративне покарання у вигляді обов'язкових робіт тривалістю 40 годин, але не більше 4-х годин на день.
Сам Шукурджієв позитивно розцінив рішення суду, тому оскаржувати його він не збирається. «Суд постановив направити мене на 40 годин виправно-трудових робіт – на благо громадськості, на благо республіки, але не більше, ніж 4 години на день, тобто це 10 днів в цілому, – розповів він у коментарі для журналістів. – Будуть відправляти за місцем проживання в Центральному районі. Але краще, щоб мене відправили (на обов'язкові роботи. – Прим. ред.) у парк Шевченка». Нагадаємо, спочатку свою акцію проукраїнські активісти збиралися провести саме в парку Шевченка, але влада Сімферополя відмовила їм у цьому, запропонувавши парк Гагаріна.
Благо, що ці 40 годин я проведу не на валці в тайзі і не на прокладці Байкало-Амурської магістралі, яка зараз потребує ремонту після 50-ти років, або спорудженні Керченського мостуВельдар Шукурджієв
«Благо, що ці 40 годин я проведу не на валці в тайзі та не на прокладці Байкало-Амурської магістралі, яка зараз потребує ремонту після 50-ти років, або спорудженні Керченського мосту. Тому на свіжому повітрі навесні на суспільно-корисних роботах провести – чи не це щастя росіянина!» – пожартував Шукурджієв.
Активіст також підкреслив, що він рішенням суду, з одного боку, задоволений, з іншого, розуміє, що «суддю поставили в незручне становище безграмотні працівники поліції». «Тобто вони спочатку здійснили проти нас незаконні дії, а потім судді довелося розсьорбувати. Суддя, вважаю, вийшла з ситуації з найменшим завданням шкоди для нас», – додав він.
Також Шукурджієв дійшов висновку, що відтепер в Криму за українську символіку людина «може бути піддана гонінням і покаранням з боку влади». Хоча в тексті постанови про використання активістом української атрибутики не сказано ні слова. «Символіка не заборонена, але, якщо аналізувати рішення суду, небажана на території Криму», – додав він.
Безглузда помилка судді
Через кілька годин Наталія Уржумова винесла схожу постанову стосовно іншого учасника акції Олександра Кравченка. Суддя визнала активіста винним у порушенні встановленого порядку проведення зборів і призначила йому покарання у вигляді обов'язкових робіт тривалістю 40 годин і також не більше 4-х годин на день.
Відзначимо, що протягом засідання свідок у справі – співробітник поліції, який затримував Кравченка, – пояснив свої дії тим, що у активіста була «заборонена символіка» – жовто-синя стрічка, прив'язана до куртки. На заперечення адвоката Кравченка Еміля Курбедінова, на якій підставі ця атрибутика є забороненою, поліцейський відповісти не зміг.
Між тим, в постанові суду йдеться: «Доводи Кравченка про те, що при проведенні заходу він міг використовувати атрибутику державного прапора України, адже Шевченко є українським поетом, суд не бере до уваги, бо ці висловлювання, на думку суду, є суб'єктивною думкою Кравченка і не відповідають історичним фактам в період життя Шевченка. Україна не існувала як територіально відокремлена держава, а була складовою частиною Російської імперії. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що використання Кравченком символіки державного прапора України на мітингу, присвяченому святкуванню 201-ї річниці від дня народження Шевченка 9 березня, є порушенням регламенту з проведення цього заходу і положення про збори, мітинги, демонстрації, ходи і пікетування».
Рішення суду Олександр Кравченко назвав «фарсом». Він також зазначив, що суддя, виносячи постанову, допустила безглузду помилку. «Судом встановлено, що я був Тарасом Григоровичем Шевченком, перебуваючи 9 березня 2015 року в парку Гагаріна з 11 до 12 години», – розповів Кравченко.
Активіст повідомив, що поки не визначився, чи буде він оскаржувати постанову Залізничного райсуду Сімферополя.
Захист оскаржить постанову суду
Одразу після цього суддя розпочала розгляд третьої справи за обвинуваченням організатора акції в парку Гагаріна 9 березня Леоніда Кузьміна. Нагадаємо, напередодні він був звільнений з сімферопольської школи, де працював учителем історії, за «невідповідність займаній посаді».
Під час судового засідання Кузьмін акцентував увагу на тому, що в перебігу акції в парку Гагаріна він звертався до однодумців із проханням прибрати український прапор, проте суддя, за словами активіста, цей доказ не взяла до уваги.
У підсумку Уржумова, як у випадку з Шукурджієвим і Кравченком, визнала Кузьміна винним у вчиненні правопорушення за тією ж статтею КпАП Російської Федерації й призначила активісту адмінпокарання у вигляді обов'язкових робіт тривалістю 40 годин, але не більше 4-х годин на день.
«Я буду подавати апеляцію на це рішення», – сказав Кузьмін журналістам.
Адвокат організатора мітингу Еміль Курбедінов підтвердив слова свого підзахисного. «У нас є 10 днів, щоб оскаржити постанову суду в апеляційній інстанції. Ми вкажемо всі наші доводи. Яких-небудь конкретних і прямих доказів того, що ці люди (учасники акції. – Прим. ред.) вчинили якесь адміністративне правопорушення, я, як адвокат, не побачив. Сподіваюся, що апеляція ухвалить рішення на нашу користь», – сказав Курбедінов у коментарі для Крим.Реалії.
Правозахисниця: У Криму застосовуються надмірно жорсткі закони
Дослідник правозахисної організації HumanRightsWatch Юлія Горбунова, коментуючи для Крим.Реалії рішення суду щодо активістів, зазначила, що зараз «обмежувальні та надмірно жорсткі закони застосовуються на території Криму для придушення інакомислення».
Обмежувальні та надмірно жорсткі закони застосовуються на території Криму для придушення інакомисленняЮлія Горбунова
«Чинне на сьогодні законодавство про публічні заходи в Росії, яке послідовно посилювали після того, як президент Володимир Путін повернувся до влади в 2012 році, утискає свободу зібрань та суперечить міжнародно-правовим зобов'язанням, узятим на себе Росією», – підкреслила Горбунова.
На її думку, влада, особливо в Москві, регулярно під вигаданими приводами відмовляє у проведенні мирних акцій протесту, суди застосовують до їх організаторів і учасників надмірно жорсткі санкції, також для них була введена низка додаткових обмежень щодо організації і проведення мітингів і маніфестацій.
