Сімферополь – Відсутність дніпровської води в Північно-Кримському каналі може спричинити невиправні наслідки. Сільгоспвиробники зазнають збитків, прирікаючи себе на пошук альтернативних джерел зрошення. До буріння свердловин, до якого вдалася влада республіки, негативно ставляться вчені та екологи. Втім, питанням поставок води в Північно-Кримський канал всерйоз стурбувалася офіційна Москва. У МЗС Російської Федерації мають намір домогтися від української влади відновлення подачі води, щоб уникнути «екоциду». Експерти вбачають у цьому елемент шантажу, допускаючи, що Росія таким чином може використовувати цю тему як привід для військового вторгнення в Україну.
Напередодні початку весняно-польових робіт кримська влада за участі офіційних осіб із Москви заговорила про відновлення подачі води в Північно-Кримський канал.
Нагадаємо, навесні минулого року незабаром після «референдуму» про «приєднання» Криму до Росії була припинена подача дніпровської води з материкової України на півострів Північно-Кримським каналом. Всі попередні роки Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через цей канал. В основному, вона йшла на потреби сільського господарства. Тоді ж влада республіки ухвалила рішення розпочати роботи з буріння свердловин для забезпечення населення питною водою. Протягом декількох місяців планувалося пробурити більше трьох десятків свердловин. Однак потім з'ясувалося, що частина досліджених свердловин не може бути використана для видобутку води.
«Щоб люди жили гідно»
У середині лютого поточного року під час робочої поїздки до Криму заступник голови комітету Державної Думи Росії з природних ресурсів, природокористування та екології Максим Шингаркін сказав, що припинення подачі дніпровської води на територію Криму Північно-Кримським каналом стало актом порушення прав людини.
«Перекриття Північно-Кримського каналу є актом міжнародного втручання, що порушує права людини. Це питання перебуває не в економічній, а в політичній площині, тому має вирішуватися на міждержавному рівні», – сказав депутат під час брифінгу в Радміні.
Шингаркін також повідомив про загрозу територіям сільськогосподарського призначення на півночі Криму. «Річка Дніпро несе свої води, які, зокрема, збираються на території Російської Федерації, і не доносить живлющу вологу до земель, які мають відповідати певному рівню обводнення, щоб люди на цій території жили гідно», – сказав депутат Держдуми.
Крім того, він повідомив, що Росія буде всіма доступними способами домагатися поновлення Україною поставок води Північно-Кримським каналом.
Через кілька днів стало відомо, як саме офіційна Москва має намір вирішити проблему, що виникла.
За інформацією голови Державного комітету водного господарства і меліорації Криму Ігоря Вайля, при міністерстві закордонних справ Росії буде створена робоча група для укладення договору з Україною щодо постачання води через Північно-Кримський канал.
Вайль зазначив, що питання щодо переговорів з Києвом перебуває на особливому контролі російської влади.
«Правової компетенції республіканської влади для вирішення цього питання не вистачає. Північно-Кримський канал став транскордонною водою, і подача ним регулюється міжурядовими угодами», – додав голова Держкомітету з водного господарства і меліорації.
Політичний аспект
Експерти в галузі екології вважають, що питання подачі дніпровської води в Північно-Кримський канал перебуває в політичній площині. Без неї Крим зможе існувати, проте наслідки для навколишнього середовища півострова будуть негативними.
«Краще, звичайно, щоб вода в Північно-Кримському каналі була. Але якщо її не буде, це не катастрофа. Знаходитимуться інші можливості поповнення ресурсів», – сказав у коментарі для Крим.Реалії доцент кафедри геоекології Таврійської академії Кримського федерального університету Олександр Личак.
Буріння свердловин, на думку експерта, не вирішить повністю проблему з водопостачанням Криму. До того ж, це загрожує нанесенням шкоди екології півострова.
Надмірне буріння свердловин може призвести до того, що, по-перше, запаси прісної води можуть зникнути. По-друге, вони заміщатимуться солоними, морськими водами, що в цілому значно погіршить стан підземних водОлесандр Личак
«Надмірне буріння свердловин може призвести до того, що, по-перше, запаси прісної води можуть зникнути. По-друге, вони заміщатимуться солоними, морськими водами, що в цілому значно погіршить стан підземних вод», – зазначив доцент кафедри геоекології.
Крім того, Личак зазначив, що ще один із негативних наслідків відсутності води в Північно-Кримському каналі – «зникнення землеробства в тому вигляді, в якому воно було раніше».
Вихід із ситуації еколог бачить у впровадженні нових технологій, в підключенні опріснювачів, а також у можливості купівлі води для Північно-Кримського каналу за ринковими цінами.
Тарасенко: Ми можемо знищити квітучий край
Голова кримської асоціації «Екологія і світ», професор Віктор Тарасенко також вважає, що без води в Північно-Кримському каналі буде «дуже важко». «Можна, звичайно, обходитися, але перебудовувати повністю всю систему аграрного сектора і тих людей, які сьогодні бідують у Джанкойському, Красноперекопському районах, чиї господарства були орієнтовані саме на подачу дніпровської води, – вкрай складно», – сказав еколог в коментарі для Крим. Реалії.
Він повідомив, що кримські екологи звернулися до влади України та Європи із закликом вирішити проблему водопостачання Криму. «В іншому випадку ми можемо знищити квітучий край і завдати удару по сотням тисяч людей, які живуть у Криму. До того ж, можуть зникнути виноградники – це надбання регіону. Нам треба подумати, як знайти спільну мову. Я вірю, що жорстокість мине. Але на цей момент, звичайно, складно думати, що все вирішиться, але все-таки ми потихеньку почнемо працювати», – сказав Тарасенко.
У тому випадку, якщо російській владі не вдасться домовитися з українською про постачання води в Північно-Кримський канал, то, за словами Тарасенка, вчені та екологи обговорюватимуть шляхи виходу із ситуації. «Через тиждень у Криму буде проходити спеціальна конференція фахівців аграрного сектора, на якій обговорюватиметься питання: як нам бути готовими до цієї ситуації. Сьогодні ми займаємося цією темою. Підраховуємо водний баланс і говоримо про те, які є резерви», – сказав Тарасенко.
Як альтернативний варіант він бачить можливість опріснення води з Азовського моря, а також очищення каналізаційних стоків, адже «сотні мільйонів тонн води ми просто скидаємо».
«Катастрофа (у разі відсутності води в Північно-Кримському каналі – прим. ред.) не загрожує. Просто вигляд Криму може змінитися. Тому що все-так вода опріснення – дорога, якщо вона буде раціонально використовуватися. Звичайно, потрібно буде змінювати всю індустрію, садівництво. Певна перебудова потребує часу, і ми можемо втратити те, що сьогодні маємо, а потім знову доведеться відновлювати. Вона загрожує деякими міграційними процесами зі степового Криму і так далі. Люди, не маючи води, опиняться перед вибором: треба кудись йти, десь заробляти», – пояснив голова кримської асоціації «Екологія і світ».
Ставка на свердловини, на думку Тарасенка, також не вирішить проблему. «Тут можливості на межі, і таким чином можна викликати процеси засолонення – це теж біда», – пояснив професор.
«Екоцид» як привід для військового вторгнення
Тим часом, київські експерти вважають, що Кремль свідомо розкручує тему, пов'язану з питаннями постачання води з материкової України на півострів, називаючи її «екоцидом» Криму. Це робиться для того, щоб, як вважають спостерігачі, дискредитувати Україну і використовувати як привід для продовження військового вторгнення на територію України.
За словами експерта групи «Інформаційний спротив» В'ячеслава Гусарова, поняття «екоцид», про яке останнім часом все частіше стала говорити російська влада, охоплює масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, вчинення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу .
Гусаров нагадав, що 26 лютого в Санкт-Петербурзі на міжнародному форумі «Екологія» однією з тем була інтеграція Криму в систему водного господарства Російської Федерації. Тоді голова підкомітету Держдуми з водних ресурсів Георгій Карлів у доповіді зазначив, що сільське господарство Криму гостро потребує води, і що без введення в дію Північно-Кримського каналу півострову загрожує екологічна катастрофа. Російський депутат поклав провину на Україну.
Експерт групи «Інформаційний спротив» додав, що серед депутатів Держдуми створений рух порятунку Криму від «українського екоциду». Вони складають колективну заяву про екологічну загрозу Криму, щоб її схвалила Держдума, після чого до проблеми можна буде залучити міжнародні екологічні та гуманітарні організації.
«У Криму запущена інформаційна кампанія з приводу відновлення водопостачання Північно-Кримським каналом з України. При цьому головним винуватцем у відсутності води на півострові зображується керівництво України», – зазначає Гусаров.
На його думку, «виникнення нового інформаційного приводу щодо наповнення водою Північно-Кримського каналу свідчить про готовність Росії до розгортання чергового етапу інформаційної війни з Україною».
Гусаров також вважає, що наміри Росії щодо забезпечення прісною водою Криму можуть послужити «прямим приводом для продовження військового вторгнення на територію України під прикриттям благих екологічних задумів».
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
