Сімферополь – Як правило, люди, які покинули Крим після російської анексії – це самодостатні особистості, які вже відбулися. Тому не дивно, що в їхніх лавах чимало власників бізнесу і приватних підприємців. Однак відстала бюрократична система виявилася не готова швидко реагувати на ситуацію, що змінилася. Тому, опинившись на материку, кримчани були змушені або припинити свій бізнес, або кілька місяців продовжувати його неофіційно, не маючи юридичної можливості легалізуватися. Лише з другої половини 2014 року чиновники, нарешті, зробили кроки, які дозволили кримським підприємцям повернутися в законодавче поле.
Про те, як саме це можна зробити, йтиметься у запропонованій статті, написаній виходячи з практичного досвіду людей, що вже пройшли перереєстрацію бізнесу на материковій частині України.
Труднощі переїзду
Основна заковика полягала в тому, що чинне на весну 2014 року (коли почалася перша хвиля «кримської еміграції») українське законодавство передбачало зміну місця реєстрації фізичної особи-підприємця лише на підставі зміни його прописки. Кримчани ж, виїхавши в інші регіони країни, в більшості своїй, не мали можливості отримати офіційну реєстрацію на новому місці проживання. Адже для цього необхідно було виконати наступні умови: або придбати у власність житлову нерухомість (що переселенцям не по кишені), або отримати письмову згоду на прописку за фактичним місцем проживання від всіх власників орендованого житла (на що не завжди є добра воля орендодавців квартир).
Багато кримських фізосіб-підприємців (ФОП) не зі своєї вини опинилися серед нелегалів. Держава сама відмовила їм у праві платити податки, хоча від такого варіанту втратили всі: і переселенці, змушені відчувати себе порушниками, і місцеві бюджети, куди могли б надходити їхні податки
«Я переселився до Львова ще в березні 2014 року, відразу після так званого «референдуму», – розповідає приватний підприємець Роман із Сімферополя. – За фактом свою підприємницьку діяльність не припиняв, бо займаюся інтернет-продажами, і моє фактичне місцезнаходження на бізнес мало впливає. Однак, провести легальну перереєстрацію свого ПП я не міг: всі офіційні органи – і податкова, і міське управління юстиції – відсилали мене в реєстраційну службу. А там від мене вимагали львівську прописку як головну умову перереєстрації. На цьому питання і застопорилося. При цьому моя квартирна хазяйка, з якою я поділився проблемою, навіть була готова піти мені назустріч і погодитися на мою прописку у неї. Однак другим співвласником житла офіційно значився її брат, який працює за кордоном. Тому я не міг забезпечити особисту присутність в міграційній службі другого власника орендованої квартири, щоб дотриматися всіх формальностей. У підсумку, довелося продовжувати роботу неофіційно».
Таким чином, багато кримських фізосіб-підприємців (ФОП) не зі своєї вини опинилися серед нелегалів. Держава сама відмовила їм у праві платити податки, хоча від такого варіанту втратили всі: і переселенці, змушені відчувати себе порушниками, і місцеві бюджети, куди могли б надходити їхні податки.
Крига скресла?
Проблема почала вирішуватися лише через більш ніж півроку. У жовтні 2014 року зусиллями громадських організацій побачив світ закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Окрім іншого, в документі був обговорений і порядок реєстрації переселенців як підприємців.
«Реєстрація внутрішньо переміщеною особою фізичної особи-підприємця здійснюється за його заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються при звичайній процедурі) за місцем фактичного проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на підставі довідки про постановку на облік (так званої «довідки переселенця», що видається відділами соцзахисту при місцевих адміністраціях, – ред.) з відміткою про її реєстрацію територіальним підрозділом органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції», – каже закон (ч. 6 ст.7). За ідеєю, під реєстраційними діями маються на увазі будь-які дії, пов'язані з внесенням змін до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Тому можемо припустити, що в цьому випадку законодавець мав на увазі не тільки реєстрацію приватних підприємців з нуля, але і перереєстрацію вже існуючих.
Як свідчить досвід, реєстраційні служби на місцях не готові реєструвати чи перереєструвати приватних підприємців за місцем їх нового проживання лише на підставі «довідок переселенців»
Однак з практичним виконанням цієї вимоги не все так просто. Як свідчить досвід, реєстраційні служби на місцях не готові реєструвати чи перереєструвати приватних підприємців за місцем їх нового проживання лише на підставі «довідок переселенців». Зокрема, як каже юрист організації «Кримська хвиля» В'ячеслав Ломброзо, у Львівській області державні реєстратори не сприймають довідку як аргумент для проведення реєстраційних дій і посилаються на «відсутність внутрішніх розпоряджень та інструкцій».
«Ми провели дослідження, в ході якого опитали державних реєстраторів Сокольницького, Самбірського, Трускавецького районних управлінь юстиції у Львівській області, – розповів юрист громадської організації. – Ми поставили запитання: якщо внутрішньо переміщена особа надасть всі документи, передбачені чинним законодавством України для реєстрації його як фізичної особи-підприємця, зареєструють його? Всі перераховані державні реєстратори відмовилися б проводити таку реєстрацію».
У цьому зв'язку, не варто розраховувати, що кримчанин-підприємець зможе змінити місце своєї реєстрації безпосередньо за місцем проживання. У реальності, для тих, хто намагається відновити свою легальну діяльність, шлях буде куди довшим, ніж просто похід в найближчу реєстраційну службу.
Шлях перереєстрації
Отже, що потрібно для того, щоб легалізуватися за новим місцем проживання і знову відчути себе повноцінним платником податків? Ще наприкінці липня Міністерство юстиції України своїм наказом (№1197/5) закріпило кримських підприємців за структурними підрозділами реєстраційної служби у трьох областях: Запорізькій, Миколаївській та Херсонській. До них ми і будемо апелювати. Примітно також, що цим документом Мін'юст скасував свій попередній, більш прогресивний наказ, який допускав перереєстрацію юридичних і фізичних осіб з Криму територіальними органами реєстраційної служби за місцем їх фактичного перебування.
Першим ділом, з'ясуйте, куди передана ваша реєстраційна справа з Криму. Зробити це можна на сайті Державної реєстраційної служби, де наводиться відповідний список. Так, наприклад, якщо ви були зареєстровані в Сімферополі, то тепер здійснювати всі реєстраційні дії відносно вас, згідно з наказом Мін'юсту, уповноважена реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції. Туди і подавайте документи для зміни вашої реєстраційної адреси.
Принциповий момент: їхати в Миколаїв особисто вам зовсім не обов'язково. Достатньо надіслати документи поштою.
Знайдіть на сайті Мін'юсту (або просто за допомогою інтернет-пошуковика) так звану форму 11 (Реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та підприємств) і скачайте її. У картці вкажіть вашу фактичну адресу проживання – тепер вона буде вашою новою адресою реєстрації. Заповнену форму потрібно обов'язково завірити нотаріально. Це робиться тому, що ви подаєте документ не особисто, з наданням паспорта, а дистанційно. Тому вашу особистість засвідчує нотаріус. Коштує ця послуга в межах 100-200 грн.
Також необхідно сплатити державне мито за проведення реєстраційних дій в сумі 17 грн. Раз вже ми взяли за приклад Сімферополь, то для нього реквізити оплати держмита виглядають наступним чином:
Банк: ГУДКСУ у Міколаївській області
МФО: 826013
Код платежу: 22010300
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992781
Отримувач платежу: КК у м. Миколаїв /м. Миколаїв
Рахунок: 31112170700002
Для інших регіонів уточнюйте реквізити, зателефонувавши у відповідну реєстраційну службу, або на її сайті в Інтернеті.
Заповнену форму 11 і оригінал квитанції про оплату держмита надішліть на адресу реєстраційної служби, за якою ви закріплені (уточніть її на сайті служби або телефоном), цінним або рекомендованим листом з описом вкладення. Бланк опису видають у будь-якому поштовому відділенні. І чекайте.
За законом, внесення змін до держреєстру юридичних і фізичних осіб має здійснюватися у період до двох робочих днів з дати надходження документів
За законом, внесення змін до держреєстру юридичних і фізичних осіб має здійснюватися у період до двох робочих днів з дати надходження документів. Однак на практиці цей процес займає від двох тижнів до двох місяців. Так, нам відомі випадки, коли підприємці, які подали документи на зміну адреси в листопаді, отримали перереєстрацію тільки в січні.
Через тиждень-другий починайте турбувати реєстраційну службу, в яку направляли лист, дзвінками щодо його подальшої долі. Або ж перевіряйте актуальність даних на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Як тільки побачите, що ваше місце реєстрації змінилося з кримського на фактичне – справу зроблено.
Тепер ваша реєстраційна справа передана до реєстраційної служби за новим місцем проживання, яка, в свою чергу, зареєструє вас в органах податкової, статистики та Пенсійному фонді. Ваше завдання – отримати нову виписку з реєстру, яка є вашим підприємницьким «паспортом». Паралельно замовте розширений витяг з держреєстру – його потребує банк, щоб розблокувати ваш підприємницький рахунок. Нагадаємо, що всі рахунки кримських підприємців були заблоковані в листопаді на підставі розпорядження Національного банку №699, який визнав кримчан нерезидентами.
За новими документами потрібно йти в реєстраційну службу міста, де ви живете. Щоб не вистоювати чергу двічі, заздалегідь скачайте в інтернеті або купіть в торговій точці при реєстраційному офісі бланки запитів на виписку з реєстру та на розширений «витяг». Також оплатіть два державні мита як за виписку (17 грн), так і за витяг (57,8 грн.) Реквізити для оплати ви знайдете на інформаційних стендах в реєстраційній службі, а якщо будете платити в найближчому до неї банківському відділенні, то вони напевно будуть і у касира. Вистоявши чергу до державного реєстратора, віддайте йому дві заповнені форми і дві квитанції і приходьте за готовими документами в призначений термін. На цьому ваші дії з перереєстрації свого бізнесу закінчаться.
Розморожуємо рахунок
Отримані документи вам також будуть потрібні для того, щоб повернути контроль над заблокованим розрахунковим рахунком. Після офіційного завершення перереєстрації прямуйте до найближчого відділення вашого банку. Стандартний набір документів, який від вас зажадають в банку, буде виглядати приблизно так: копія паспорта, копія ідентифікаційного коду, копія виписки та витягу з держреєстру юридичних і фізичних осіб та копія довідки переселенця. На місці напишете заяву про «розморожування» рахунку і заповните банківську форму. Якщо вам пощастить, то рахунок вам розблокують в той же день. Або ж доведеться кілька днів почекати.
Бюрократична машина не встигає за законодавчими змінами, які, в свою чергу, не завжди оперативно слідують за фактичними змінами ситуації в країні
Як бачимо, фактичний шлях відновлення підприємницької діяльності дещо більш клопіткий, ніж можна було б очікувати. Вся проблема в тому, що бюрократична машина не встигає за законодавчими змінами, які, в свою чергу, не завжди оперативно слідують за фактичними змінами ситуації в країні. «Незважаючи на те, що з моменту початку російської агресії і появи в Україні внутрішньо переміщених осіб пройшов вже майже рік, норма основного нормативно-правового акта, що регламентує правовідносини у сфері реєстрації фізичної особи-підприємця, не зазнала змін. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб – підприємців» не містить спеціального суб'єкта правовідносин – внутрішньо переміщеної особи. Саме це, в більшій частині, спричинило те, що державні реєстратори не наважуються реєструвати переселенців як підприємців за місцем їх фактичного проживання, вказаного в довідці внутрішньо переміщеної особи», – коментує В'ячеслав Ломброзо.
Інше питання, яке виникає після перереєстрації, – сплата податків та єдиного соціального внеску за той період, поки діяльність фактично не велась. Тут є чимало суперечних моментів, з’ясовувати які ми будемо вже в окремій статті.
