«Обізнаний – значить озброєний», – вважають дослідники Інституту Брукінгса Фіона Гілл і Кліффорд Ґедді. Напередодні у Вашингтоні вони презентували оновлене видання книжки «Містер Путін – оперативник у Кремлі». Протягом 15 років дослідники збирали правдиві факти біографії Володимира Путіна та свідчення людей, які з ним працювали, аби зрозуміти, хто він – російський президент, і яким чином Захід має будувати стратегію, аби зупинити його загарбницькі амбіції.
Уже 15 років Фіона Гілл і Кліффорд Ґедді виконують роботу Попелюшки – зерно за зерном відділяючи правду від брехні у біографії Володимира Путіна. Вже друга книжка американських дослідників «Містер Путін – оперативник у Кремлі» – спроба написати не стільки портрет, скільки інструкцію до дій.
«Ми не претендуємо на істину, але ми зібрали всі відомості, аби підвести межу під тим, хто ж Путін такий. Розуміння, хто він і як він працює, дає нам можливість збагнути, як діяти далі. Час уже настав», – розповідає Фіона Гілл.
Політичний артист міжнародного масштабу, проект системи і КДБіст із досконалими навичками керування людьми. Але найбільш небезпечний Путін тим, що неможливо провести чітку межу між блефом і його реальними планами.
Путін піднявся на стратегії американського президента Річарда Ніксона – теорії божевільногоФіона Гілл
«Путін піднявся на стратегії американського президента Річарда Ніксона – теорії божевільного – ідеї, що він настільки непередбачуваний, настільки потенційно небезпечний, що ми ніколи не знаємо, що він збирається зробити. Путін також хоче тримати нас у напрузі, щоб ми намагалися передбачити його наступний крок. І це велика небезпека для нас, ми інтерпретуємо дії Путіна, очікуємо, що він діятиме певним чином і у більшості випадків він не діє так, як нам здається логічним», – зауважує Фіона Гілл.
Саме тому, вважають Фіона Гілл і Кліффорд Ґедді, надавати Україні летальну зброю надто ризиковано. Захід має усвідомити свою відповідальність і діяти розумніше, адже попри ретельну конспірацію, російський президент має і свої недоліки.
Путін ніколи сам не ставить запитань. Він вважає: ніщо інше так гарно не розкриває людину, як питання, які вона ставитьФіона Гілл
«Путін ніколи сам не ставить запитань. Він вважає: ніщо інше так гарно не розкриває людину, як запитання, які вона ставить. Запитання можуть показати, що вона знає, а що ні. Однак ця тактика є його недоліком, бо Путін не отримує достатньо інформації з перших джерел. Він зовсім не знає нас, не знає, як функціонує західне суспільство», – каже дослідниця.
Удару по розрахунках Путіна завдала єдність позиції Заходу – США і ЄС в українському питанні. На цьому, вважає Фіона Гілл, треба будувати подальшу стратегію. І чим більше союзників буде у Заходу, тим важче стане Путіну іти за своїм сценарієм.
«Нам потрібна багатогранна стратегія, яка визнає кілька паралельних реальностей. Одна з них – Путін не відступить і буде воювати надалі. Тож ми маємо знайти інші методи, як із цим боротися. Нам потрібно дивитися ширше, ніж конфлікт в Україні. Путін має відчувати загрозу з різних фронтів: політичного, економічного і у сфері міжнародних відносин. Ми маємо переконати Китай, Туреччину та багато інших країн, які мають особливі відносини з Росією: те, що робить Росія, розпалюючи війну в Україні, – неприпустимо. І вони мають працювати з нами разом, щоб поставити під ризик Росію, аби змусити її відступити», – наголошує Фіона Гілл.
