Ода Путіну: Співачка Машані про наймиролюбнішого президента

Відеокліп «Мій Путін», створений новосибірською співачкою-початківцем Машані, за тиждень набрав на YouTube більше двох мільйонів переглядів.

Машані – мешканка Новосибірська Марія Якушева – каже, що її основне заняття – спів у церковному хорі. Співом займалася років з восьми, коли в музичну школу віддали, а пісні почала писати років в 15. Хобі – мотоцикли. Їй 29 років, і під час інтерв'ю ми підраховуємо, що рівно половина її життя, і практично все, що називається, «свідоме» життя, пройшло при президентстві або прем'єрстві Володимира Путіна.

Якушевій він, очевидно, дуже подобається. У кліпі дівчина у сукні кольорів російського прапору ходить залитим сонцем полем і зізнається президенту в своїх почуттях. Вона ж, у сукні кольорів українського прапора, ходить у темній цегляній катівні і теж каже, що хоче бути з Путіним, і, нарешті, вибирається на світло:

«Где твой страх / Когда грозит война на всех фронтах / Ты видишь путь, / Идешь навстречу ветру и не свернуть / Рискованно / Но ты в себе уверен / И будешь себе верен / А я? / Очарована, околдована / Не могу забыть тебя / Да кто же он? / А ты…»

Приспів звучить так:

«Ты Путин, да ты же Путин,

Я быть с тобой хочу,

Тебе я вслед кричу:

Мой Путин, мой милый Путин,

Возьми меня с собой,

Хочу я быть с тобой».

Відповідаючи на питання, чому вона вирішила написати пісню «Мій Путін», Якушева пояснює це бажанням підтримати президента, «чисто по-людськи»:

– Я розуміла, що він зараз у складній ситуації, на нього чиниться тиск. Я якось це усвідомила, і мені захотілося його підтримати. І мені підказали, що я можу підтримати, написавши пісню. Мені ця ідея дуже сподобалася, і прямо, можна сказати, в цей же момент у мене народилася ідея цієї пісні.

– Хто вам сказав, що ви можете таким чином підтримати президента?

– Мої друзі. Це ті люди, з якими я постійно спілкуюся, нам є про що поговорити, у нас схожі погляди. Можна сказати, близькі мені люди.

– Він вам завжди так подобався?

– Розумієте, як сказати... Я, звичайно, бачу проблеми, які є у нас в державі, але я розумію, що робота президента – це складна робота. І легко завжди засудити людину, що він там щось робить не так, але ти ж не на його місці, ти не знаєш, що, як і чому. Коли почалися ці проблеми з Україною, я зрозуміла, що йому важко зараз, і мені захотілося якось висловити свою підтримку. Я ніяким іншим способом зробити це не могла і не хотіла. Я і не думала, що моя пісня розійдеться далі, за коло моїх знайомих, насправді, мені просто хотілося для себе її написати, що я хоч якось підтримала президента. Щось в цьому дусі.

– Ви задоволені реакцією на вашу пісню?

– Я реакцією, звичайно, дуже задоволена, я такого не очікувала. Коли я встала в четвер, після того, як виклала пісню, було близько 100 переглядів, я подумала, що подивилися, напевно, не тільки мої друзі, але ще і знайомі, і цікаво, що вони подумали. А кліп почав розходитися, я не очікувала, правда, що буде така кількість переглядів, коментарів, обговорень. Мені приємно!

– А хтось критикував те, як зроблено, як написано, взагалі вашу позицію з приводу України?

– Я, звичайно, зустрічала і такі зауваження, коментарі. І я аналізую все. Можна розділити коментарі на кілька категорій. Перша категорія – мені здається, людям просто хочеться нецензурно висловитися, у них, можливо, в житті якісь проблеми, складна ситуація, їх не розуміють, не чують, і їм хочеться таким чином заявити про себе. Друга категорія коментарів – хтось, наприклад, говорить щось типу «пісня мені подобається, але мені сам Путін не подобається» або, навпаки, «Путін подобається, але пісня – це жах просто». А третя категорія – коли коментарі реально доділа, наприклад, що в пісні хороше, що погане, що в кліпі хороше, що погане, і так далі. Таких коментарів одиниці.

– У вашому кліпі ви стоїте в сукні в кольорах російського прапора на залитому сонцем полі, а коли ваша героїня в кольорах українського прапора, вона в якійсь катівні цегляній, а потім, в кінці, входить на це саме сонячне поле. Це виглядало цілком серйозно поставленим. Хто придумував концепцію кліпу і хто займався зйомками?

– Взагалі, зйомки кліпу – це командна робота. Не тільки моя, а й моїх друзів, товаришів. Нас всього було чотири людини. В основному, звичайно, після написання пісні у мене було багато ідей, як це можна зняти, але багато ідей я відкинула, відмовилася від них, щось залишилося, щось мені підказали хлопці, коли ми разом обговорювали. Але я можу сказати, що в основному мої ідеї, але й не тільки. Загалом, це робота команди, це не тільки моя заслуга – кліп. Росія на сонячному полі – це сто відсотків моя ідея. А Україна, що вона саме в такому темному приміщенні, загалом, це запропонував хтось із команди, і ми підтримали цю ідею. Я вважаю, що це ідеально показано. Я спочатку хотіла показати й Україну на полі, як дві сестри. Тому що українці та росіяни – це братські народи. Але в такому разі у нас би не вийшло показати, що на Україні зараз якісь проблеми. Ми шукали все-таки варіант, коли це було б більш зрозумілим, і от вирішили до такого сюжету, такого образу прийти.

– Поговоримо про Україну трохи. Ви кажете, що ви намагалися розібратися, але от президенту видніше, його треба підтримати. Скажіть, ви звідки збираєте інформацію про те, що відбувається в Україні?

– Я читаю інтернет-новини.

– Ви дивитесь телебачення?

– Ні, я телевізор не дивлюся.

– Ви кажете, що Росія й Україна – дві братські країни, два братніх народи. Ви дійсно так думаєте? І тоді хто з ким воює зараз на сході України?

– Я дійсно вважаю, що українці й росіяни – це братські народи. І цей зв'язок не розділити, це ясно. А хто з ким воює... На мій погляд, як я розумію, новий уряд України, який прийшов до влади в результаті державного перевороту, воює з жителями південного сходу, зараз вже утворилася Новоросія, тому що ці люди не хочуть підкорятися новій українській владі.

– Ви не припускаєте, що значна або навіть більша частина українського народу підтримує цю нову владу? Там відбулися вибори, новий уряд підтриманий на всенародних виборах. Для вас це не означає нічого?

– Щодо України, не рахуючи Новоросії, я згодна, що там відбувалися вибори. Я не знаю достовірність, відсотків голосів, але причина в тому, що державний переворот стався, президент був один, його скинули, можна сказати, захопили владу і почали обирати іншого президента. Але це неправильно, це незаконно. І те, що вибрали цього президента, це знову ж незаконно. А те, що Новоросія хоче відокремитися, це логічно. Якщо там більшість руських людей, які підтримують Росію, хочуть бути в хороших відносинах з Росією, вони не підтримали цю владу і не хочуть підкорятися такій владі, такому президенту України.

​– Там йде справжня війна, повномасштабна, з артилерійськими обстрілами, із запеклими боями. У середині знаходяться мирні жителі. Ви вважаєте, що немає іншого виходу, окрім як воювати?

– Ні, тут ось в чому найцікавіше. Українська влада не хоче мирно вирішити це питання, не йде на переговори. Наскільки мені відомо, була підписана угода, за якою... Я точно сказати тут не можу, але знаю точно, що вони порушують свої домовленості. Тобто вони не хочуть вирішити мирно це питання, і вони посилають військових, які, я більше ніж впевнена, не хочуть воювати з братнім народом, вони їх посилають під загрозою смерті та інше, вони їдуть і воюють, вбивають один одного. Можна сказати, що українці вбивають один одного!

– А на сході України воюють люди з Росії, за вашими відчуттями, воюють солдати з Росії?

– Я, насправді, не знаю. Можливо, там є якісь добровольці, які з міст Росії їдуть допомагати там своїм родичам. Я вважаю, що таке можливо. Але інформації такої у мене немає, є там на війні російські громадяни чи ні.

​– Тобто серед ваших знайомих немає таких людей, і ви не чули, щоб привозили і ховали у вашому місті людей, які загинули на сході України?

– Ні. У моєму оточенні, на щастя, такого не було.

– Посил вашої пісні – це заклик до миру чи заклик до того, щоб Путін щосили допоміг народу Новоросії, як ви це називаєте?

– По-перше, сама пісня, звичайно ж, не беручи до уваги кліп, це підтримка президентові моя, що я можу сказати і зробити. Кліпом я хотіла показати проблему, яка зараз стоїть між нашою країною та Україною. Я вважаю, що крім нашого президента Новоросії ніхто не допоможе. Тобто ці люди знаходяться зараз в такій ситуації, що якщо їм не буде допомоги, їх просто всіх уб'ють. Якщо вони не згодні з нинішньою владою, українською, вони не хочуть жити під їх керівництвом, вони мають повне право, я вважаю. А владі України що втрачати?

– Якби я вам сказав, що це неправильне твердження, що якщо президент Путін не допоможе, то всіх людей на сході України вб'ють, ви б повірили або хоча б вирішили пошукати інформацію іншого плану? Ви готові поставити під сумнів вашу точку зору і почати шукати в інтернеті, може бути, більш ретельно інші джерела? Чи ви впевнені в тому, що все так?

– За моєю інформацією, після мирної угоди українська влада послала на Новоросію артилерію, людей, тобто це вони перші порушили цю угоду. Природно, я б дуже була рада, якби там все припинилося і настав мир! Але я не знаю, наскільки це можливо. Мені здається, якщо українська влада не хоче мирно вирішити це питання, тому що вони давно б уже його вирішили мирно, значить, це люди Новоросії мають здатися, можна сказати, цій владі.

​– Якби вам запропонували написати пісню іншого змісту, що закликає президента Росії Володимира Путіна до миру, і якби в результаті цієї пісні запанував мир, ви б її написали?

– Розумієте, я вважаю, що президент Путін – це перша людина, яка хоче цього миру. І я вважаю, що пісня, що закликає його до миру, це була б повна дурість. Тому що росіяни в принципі ніколи ні на кого там не нападатимуть першими. Але ця війна, агресія не від президента Путіна походить. Його не треба до миру закликати, він, навпаки, сам до миру закликає українську владу, тих, хто на українську владу впливає. Я б із задоволенням написала ще одну пісню, яка відображала б мою якусь позицію, щоб мир настав, але вона б не була звернена до президента, бо він не є агресором.

Через тиждень після появи кліпу в YouTube близько восьми з половиною тисяч людей вирішили поставити на його сторінці значок «сподобалося» – кулак з піднятим догори пальцем. Тих, хто поставив знак «не сподобалося» – палець вниз, було більше 42 тисяч.

Оригінал публікації – на сайті Радио Свобода