Севастополь – Не встигли вщухнути голоси вчених-океанологів, які протестують проти об'єднання їхнього інституту з сочинським, як місто накрила чергова хвиля централізації. Цього разу постраждалими можуть виявитися співробітники історико-культурних установ.
21 січня на сайті севастопольського «уряду» був опублікований документ, згідно з яким 14 музеїв міста будуть в імперативному порядку об'єднані під егідою «Об'єднаного музею-заповідника історії Севастополя». У переліку, що додається до постанови, значилися, зокрема, Національний музей героїчної оборони та звільнення Севастополя (що включає в себе всім відомі Панораму, Діораму, Малахів курган, усипальницю адміралів у Соборі Святого Володимира, а також Музей севастопольського підпілля), Військово-історичний музей фортифікаційних споруд (який складається з відділень: Балаклавського підземного музейного комплексу та Михайлівської батареї), а також Національний музей-заповідник «Херсонес Таврійський».
Реакція севастопольських діячів культури виявилася блискавичною. На офіційних сайтах Музею героїчної оборони та Херсонеса Таврійського були опубліковані повідомлення, в яких співробітники музеїв висловлювали обурення ініціативою місцевої влади, яка намагається уніфікувати всіх «під одну гребінку».
Кореспонденту Крим.Реалії вдалося поспілкуватися з керівниками та науковими співробітниками основних культурних установ міста. Зокрема, директор Національного музею героїчної оборони та звільнення Севастополя Олександр Рудометов вважає, що ухвалення подібного нормативно-правового акта свідчить ні про що інше, як про безграмотність влади, яка не спромоглася навіть провести нараду й почути думку діячів культури щодо цього питання.
«У додатку до постанови, в якій і міститься перелік установ, які підлягають уніфікації, нашого музею немає у принципі. Текстуально в додатку містяться лише наші структурні підрозділи. У цьому зв'язку в мене питання: нас ліквідують? Якщо так, то чому процедура ліквідації юридичної особи не проводиться належним чином? Чому нам не повідомили про це заздалегідь? Якщо ні, то люди, що складали цей документ, явно некомпетентні в цій галузі», – зазначив Рудометов.
Він також повідомив, що ухвалення цієї постанови стало повною несподіванкою для всього колективу. «Для нас цей документ став громом серед ясного неба. Ми не могли й досі не можемо зрозуміти, для чого він був ухвалений? – каже Рудометов. – Декількома днями раніше я був на аудієнції в пана Меняйла. Висловив йому позицію нашого колективу, а також колективів інших закладів культури, яких вони намагаються позбавити свого імені. У відповідь на всі вербальні ескапади, губернатор відповів багатозначне «ну, так», пізніше визнавши, що постанова була ухвалена поспішно, і що в таких питаннях потрібно консультуватися зі співробітниками, що працюють у галузі культури не один десяток років».
Заплуталися в господарях
Пізніше з'ясувалося, що, крім юридичних казусів з Музеєм героїчної оборони та звільнення Севастополя, у документі присутні ще більші «інтелектуальні провали». Директор Військово-історичного музею фортифікаційних споруд Юрій Тарарієв повідомив кореспонденту Крим.Реалії наступне: «Коли я прочитав текст постанови, мене охопив легкий шок. І справа тут не в централізації чи децентралізації. Справа в тому, що наш музей в принципі не підпорядковується міністерству культури. Шефство над нами тримає командування Чорноморського флоту Російської Федерації і, відповідно, Міністерство оборони Росії. Хто дав уряду повноваження нас до когось приєднувати, уявлення не маю».
За словами Тарарієва, він відразу ж доповів своєму начальству про ініціативу місцевої влади. «Керівництво пообіцяло відреагувати. Яка була їхня реакція, мені невідомо. Тим не менш, я вважаю, що безграмотність цього документа, його ухвалення в обхід загальноприйнятих правил законотворчої етики видні неозброєним оком», – додав директор Військово-історичного музею фортифікаційних споруд.
Відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії про те, з якою метою до переліку установ, що підлягають уніфікації, були внесені об'єкти, які не є музеями, зокрема – Форт Літер А5 або занедбаний де-факто Олександрівський форт, Тарарієв припустив, що влада, можливо, розглядає їх як об'єкти, що потребують відновлення з метою створення на їх території різних музейних комплексів.
Проте це твердження підлягає обґрунтованому сумніву, бо ще в 2013 році голова творчого об'єднання «Морський клуб» Валерій Дорошко в ефірі телеканалу НТС повідомляв про те, що він разом з головою клубу військово-історичної реконструкції Юрієм Мишиним неодноразово звертався до уряду з метою організації на території форту музею Громадянської війни. Тоді цей проект відкинули, а частину фортових потерн (підземних коридорів) зайняла автостоянка супермаркету «Novus», який згодом був споруджений на цій земельній ділянці.
«І швець, і жнець, і на дуді гравець»
Свого піку обурення досягло всередині колективу Національного музею-заповідника «Херсонес Таврійський». На умовах анонімності один з наукових співробітників музею повідомив, що ініціатива місцевої влади, на його думку, «неадекватна і тотожна саботажу наказу президента Путіна, в якому він оголосив про особливу роль Херсонеса в історії та культурі Росії, а також про необхідність надання заповіднику федерального статусу».
«Таке відчуття, що нас всіх змели в одну купу. Херсонес веде активну наукову діяльність і виховав не один десяток учених-археологів. Ми пройшли колосальний шлях розвитку від складу старожитностей до об'єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а цим рішенням вони хочуть знову присвоїти нам статус складу. Є припущення, що уряд хоче сформувати єдиний потік грошових коштів, які будуть приходити в казну від прибутку музеїв. Ось тільки з якою метою вони це роблять? Напевно, не з найбільш благородною», – говорить співробітник «Херсонеса Таврійського».
Кореспонденту Крим.Реалії вдалося також поспілкуватися з громадським діячем, активним учасником громадської організації «Громадяни Херсонеса» Олександром Риженком. Він охарактеризував постанову севастопольського «уряду» як «величезну дурість». «Музеям, звичайно, необхідний федеральний статус, але подібні питання необхідно вирішувати спільно. Винятково за допомогою діалогу між владою та науковими колективами музеїв. Тим не менше, ця ситуація виглядає як якийсь «бумеранг долі», бо не так давно адміністрація Херсонеса теж не радилася з міністерством культури і в односторонньому порядку ухвалила концепцію розвитку заповідника. Спочатку вони поставили перед фактом, тепер їх», – зазначив Риженко.
Усі співрозмовники Крим.Реалії поставили під сумнів компетенцію Костянтина Бочарова, який був призначений керівником фантомного «Об'єднаного музею». Всі в один голос стверджували, що історико-культурними установами керуватиме людина, яка не має відношення ні до історії, ні до культури, ні до археології.
Згідно з результатами журналістського розслідування, опублікованого на сторінках інформаційного порталу «INформер», особистість та професійні якості пана Бочарова так і не вдалося повною мірою ідентифікувати. «І швець, і жнець, і на дуді гравець», – так автор статті охарактеризував керівника «Об'єднаного музею».
