Сімферополь – У музеї історії та культури кримських татар «Ханський палац» у Бахчисараї готуються до акції під назвою «Єкатерининська миля», мета якої – познайомити туристів із візитом російської імператриці до Криму в 1787 році, через кілька років після першої анексії півострова Російською імперією. Історики зазначають, що подібна експозиція, безумовно, має право на існування, однак її створення зараз сприймається, насамперед, як данина політичній кон'юнктурі.
Історик Гульнара Бекірова нагадує, що в національній свідомості кримськотатарського народу ім'я Катерини II асоціюється сумними подіями – втратою державності, вимушеною еміграцією з рідної землі, зубожінням кримськотатарського населення, свавіллям царських чиновників.
«У радянському путівнику «Крим» писали: «З того моменту, як важкий чобіт єкатерининського солдата пройшовся безмежними степами Тавриди, а над столітнім ханським палацом замайорів прапор з чорним силуетом орла, фізіономія краю швидко змінюється. Горді нащадки колись могутньої орди, перед якою тремтіли і Русь, і Литва, і Польща, налякані чутками про хрещення, піддаючись насильству з боку переможців, в панічному страху кидають міста, села, гробниці батьків і біжать в єдиновірну Туреччину. І колись квітучий край занепадає і завмирає на довгий час. Штучне заселення державними селянами і щедра роздача земель розпусною імператрицею князям і дворянам не можуть врятувати Крим від занепаду і запустіння. За словами вченого Палласа, кількість татар, які виселилися, в 1790 році досягла 80000 осіб зі 140000, які населяли край. Під час кримської війни кількість татар-емігрантів дійшла до 180000 осіб», – цитує Бекірова.
Житель Бахчисарая Мемет Ісмаїлов поділився спогадами про те, як приїхавши у місто в 1989 році, насамперед вирушив на екскурсію в Ханський палац.
«Я слухав розповідь екскурсовода і не вірив своїм вухам. Кримські татари в її описі були винятково розбійниками і работоргівцями. Зате найголовнішим експонатом була ліжко Катерини II, на якому вона спала, коли приїжджала до Бахчисараю. Мене це тоді дуже зачепило», – розповідає Ісмаїлов.
За його словами, екскурсійна розповідь вже багато років як змінилася, наразі в ній немає історій про кримських татар-лиходіїв. Однак тема якісного висвітлення історії корінного народу Криму як і раніше, як він вважає, актуальна.
«Володимир Путін говорив, що Херсонес – це сакральне місце. Так от, для нас, кримських татар, Ханський палац – це теж сакральне місце. Цього не можна забувати. Екскурсія в палац – це, насамперед, подорож в нашу історію і культуру», – вважає місцевий житель.
«Експонати, що будуть виставлятися, не зачіпатимуть нічиї почуття», – керівництво музею
У Бахчисарайському історійко-культурному заповіднику, в який входить і музей «Ханський палац», запевнили, що акція «Єкатерининська миля» спрямована, насамперед, на залучення туристів з числа жителів півострова, і розрахована на період міжсезоння. Про це повідомив виконувач обов'язків директора заповідника Вадим Мартинюк.
«У нас є успішний досвід акцій минулих років. В рамках цього проекту ми хотіли б показати речі, що належали російській імператриці, які знаходяться у фондах музею, а також розповісти про поїздку Катерини II в Ханський палац. На наш погляд, це було б дуже цікаво», – розповів виконувач обов'язків директора.
За його словами, вартість вхідного квитка в музей в рамках акції для жителів Криму буде знижена майже в два рази в порівнянні із звичайною вартістю. Акція розрахована на місяць.
Можливе негативне сприймання цієї ініціативи з боку кримськотатарського населення, пов'язане з неоднозначністю особистості Катерини та її ролі в історії народу, не лякає керівництво заповідника.
«Тут тільки історія. Експонати, які будуть виставлятися, не зачеплять нічиїх почуттів. Ми ретельно планували акцію. Ходили чутки, що буде виставлене ліжко Катерини, але цього не буде», – запевнив Мартинюк.
Історія чи політика?
Історик Олекса Гайворонський, який багато років присвятив роботі в Ханському палаці, вважає, що візит Катерини II в Бахчисарай, дійсно, заслуговує на висвітлення в музейній експозиції.
«Це була реальна історична подія, яка справила вплив на подальшу долю Криму й надовго запам'яталася в історії півострова. Подробиці цього візиту добре висвітлені в джерелах, а у фондах Бахчисарайського заповідника зберігається кілька експонатів, що мають відношення до імператриці. При бажанні, на цьому матеріалі можна зробити непоганий екскурс в історію Криму кінця 18-го століття», – каже історик.
За словами Гайворонського, можливість створення такої експозиції кілька років тому серйозно вже обговорювалася керівництвом заповідника.
«Але нас зупинили дві проблеми. По-перше, нез'ясований статус центрального експоната: так званого «ліжка Катерини», справжність якого далеко не доведена. Ще в 19-му столітті російські мандрівники вважали, що ця пам'ятка є місцевим «новотвором». І по-друге, розповідь про визначних гостей палацу може служити лише доповненням до розповіді про його господарів: династії Гераїв. Перше і основне, з чим мають знайомитися відвідувачі палацу – це імена кримських ханів. При цьому, створити меморіальну експозицію про представників династії Гераїв незрівнянно складніше і дорожче. Але без цього – ніяк. Якщо обидві ці проблеми вже вирішені Заповідником, то, значить, настав час і для «єкатерининської експозиції», – вважає історик.
На його думку, в іншому випадку в нинішніх умовах подібний захід буде виглядати не більше, ніж даниною політичній кон'юнктурі.
«Єкатерининські милі» – дороговкази, збудовані в 1784-1787 рр. на передбачуваному шляху подорожі імператриці Катерини II до Криму. Такі знаки були збудовані за розпорядженням князя Григорія Потьомкіна через кожні 10 верст на дорозі, якою імператриця мала проїхати з метою огляду своїх нових володінь. Дорожні знаки були збудовані військовими з вапняку.
