Сімферополь – У Криму знову відновилися затримання кримськотатарських активістів, які брали участь у зустрічі Мустафи Джемілєва в Армянську 3 травня 2014 року. На цей раз об'єктом уваги співробітників правоохоронних органів став бізнесмен Едем Османов із Чорноморського району. У понеділок, 19 січня, його затримали на очах у сім'ї та доправили в ізолятор тимчасового утримання Сімферополя. Чоловіка звинувачують у застосуванні насильства відносно представника влади. Найближчим часом йому буде обраний запобіжний захід. Правозахисники і члени Меджлісу вважають, що таким чином влада намагається чинити тиск на соціально активних людей і «примусити до лояльності».
Як повідомив координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв, 34-річний Едем Османов був затриманий у понеділок, 19 січня, в смт Чорноморське на автозаправці близько 11:00. «Під'їхала біла «Газель» до машини, в якій перебував Едем з сім'єю. Із «Газелі» вийшли п'ять чоловік у масках, скрутили Едема, завантажили в машину і відвезли в невідомому напрямку», – повідомив Барієв.
Затриманого доставили в управління Слідчого комітету в Сімферополі, а потім в ізолятор тимчасового утримання, розташований на бульварі Франка кримської столиці. У вівторок, 20 січня, у присутності адвоката Еміля Курбедінова відбувся допит Османова. Йому висунули звинувачення за ч. 1 ст. 318 («Застосування насильства стосовно представника влади») Кримінального кодексу Російської Федерації.
«У найближчі дні буде вирішене питання про те, який запобіжний захід йому буде обраний: або він буде під арештом, або відпустять під поручительство», – повідомив Крим.Реалії Курбедінов.
Слідство не закінчилося, виявляють нові й нові постаті. Хто був причетний, хто кого штовхав, хто кого бивЕміль Курбедінов
Він не виключив, що найближчим часом можливі ще затримання людей, які брали участь у подіях 3 травня в Армянську. «Слідство не закінчилося, виявляють нові й нові постаті. Хто був причетний, хто кого штовхав, хто кого бив. У майбутньому все може бути, якщо якісь докази спливуть, відеозаписи», – сказав адвокат.
Як відомо, упродовж минулого року правоохоронці затримали чотирьох учасників зустрічі лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва в Армянську 3 травня 2014 року. Пізніше відносно Едема Ебулісова, Таїра Смедляєва, Муси Апкерімова і Рустама Абдурахманова був змінений запобіжний захід і їх звільнили з СІЗО. Поручительство за них дав радник повноважного представника президента Росії в Криму Ескендер Білялов. Спостерігачі відзначали, що це сталося через кілька днів після зустрічі президента Туреччини Реджепа Ердогана з главою російської держави Володимиром Путіним.
«Тиск на соціально активних людей»
Едем Османов є сином кримськотатарського підприємця Мустафи Османова з села Міжводне Чорноморського району Криму. Той набув популярності у грудні 2013 року, коли на своєму автомобілі приїхав на Майдан Незалежності, привіз продукти і казан, щоб готувати плов для протестувальників в центрі Києва. У вересні минулого року в будинку Османова був проведений обшук.
Ескендер Барієв у коментарі для Крим.Реалії назвав затримання Едема Османова «черговим тиском на кримських татар». «Щодо подій 3 травня, – ті, кого затримували, опинилися тим або іншим чином у прямій бійці з озброєними людьми. Наскільки я знаю від родичів, Едем в цій колотнечі не брав участі», – зазначив Барієв.
За його словами, сім'я Османова – «соціально активна». «Батько був на Майдані, пригощав людей пловом. У них був обшук, потім маму оштрафували рішенням суду на 10 тисяч рублів за «організацію» перекриття дороги. Тобто були передумови до того, щоб максимально натиснути на соціально активних людей для того, щоб вони змінили свою точку зору», – вважає Барієв. Він додав, що ці люди «закон не порушували». «Кожен має право на свободу слова, на свободу думки. Якщо у людини є своя точка зору, то це не означає, що він порушує законодавство Російської Федерації і несе загрозу суспільству», – підкреслив координатор Комітету.
На думку Барієва, незважаючи на домовленості між президентами Росії та Туреччини, після яких був змінений запобіжний захід відносно чотирьох раніше затриманих кримських татар у «справі 3 травня», в цьому випадку «ми бачимо тенденцію до того, що влада хоче, щоб кримські татари активність виявляли в іншому напрямку».
«Силовий сценарій з метою породити страх»
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял дотримується схожої точки зору. «Ми від самого початку говорили, що «справа 3 травня» буде максимально використовуватися для того, щоб чинити різного роду вплив, включаючи морально-психологічний, щодо ряду конкретних людей, судові переслідування у вигляді штрафів, арештів. Ми бачимо в цьому не стільки прагнення офіційних органів здійснювати або сприяти правопорядку, скільки необхідність вплинути на активних громадян, в цьому випадку кримських татар», – сказав Джелял у коментарі для Крим.Реалії.
На думку заступника голови Меджлісу, це відбувається передусім тому, що «кримські татари в абсолютній своїй більшості не вірять цій владі, не вірять її заявам, виходячи з простого принципу: поки влада не зробила нічого такого, щоб викликати довіру до себе з боку кримських татар». «Те, що стосується певного пом'якшення цього тиску в останній час: був змінений запобіжний захід раніше затриманим – це стало результатом зустрічі президентів Туреччини і Росії», – додав Джелял. Крім того, за його словами, до членів Меджлісу «вже не так стали чіплятися при перетині «кордону», як раніше». При цьому, як зазначив заступник голови Меджлісу, «пом'якшення не відбулося у справі Благодійної організації «Фонд «Крим».
Останні події – затримання Едема Османова, а також проблеми з в'їздом до Криму члена Меджлісу, делегата Курултаю Еміне Авамілєвої, на думку Джеляла, свідчать про те, що «ситуація відновилася». «Це говорить про те, що місцева влада продовжує реалізовувати відносно кримських татар, щодо представницького органу кримськотатарського народу, щодо активних громадян, жителів, силовий сценарій з метою породити страх, примусити відмовитися від якихось дій, примусити бути лояльними до цієї влади», – наголосив Джелял.
Він зазначив, що в нинішній ситуації Меджліс кримськотатарського народу «ніяких незаконних, навіть з точки зору російського законодавства, дій не здійснює і не вживає». «Використовується те, що є в наявності. А в наявності є дуже суперечлива з точки зору законодавства так звана «справа 3 травня». Суперечлива, за його словами, в тому, плані, що є питання, «про яких правоохоронців і який кордон йдеться».
«Залякування кримських татар»
Голова Центральної виборчої комісії Курултаю Заїр Смедляєв назвав те, що відбувається «продовженням акції залякування кримських татар». «Для деяких чиновників, які сидять у кріслах, здається, що права кримських татар покращилися. Ті, хто про це говорить, направляють бойовиків на тих, хто не згоден з діями цієї влади, не згоден з тим свавіллям, яке чиниться в Криму», – зазначив Смедляєв у коментарі для Крим.Реалії.
Він розповів, що його брат, який провів у СІЗО кілька тижнів у «справі 3 травня», зараз знаходиться вдома і на допити його не викликають. «Йдуть слідчі дії. Коли буде суд, сказати складно. Але це не означає, що якщо не викликають зараз на допит, то не викличуть взагалі. Я говорив, що після Нового року відновляться обшуки, виклики на допит. Правоохоронцям такі дії сходять з рук, тому що це робиться з мовчазної згоди і навіть зі схвалення тих, хто знаходиться сьогодні при владі», – вважає Смедляєв.
Спостерігачі припускають, що спроба невідомих зірвати недавню конференцію Комітету із захисту прав кримськотатарського народу, відновлення затримань кримських татар у «справі 3 травня» і проблеми при перетині «кордону» у членів Меджлісу – є ланками одного ланцюга. Експерти вважають, що після заяв міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу про те, що Росія не виконала надані Туреччині обіцянки, що стосуються становища кримських татар у Криму, у місцевої влади «розв'язалися руки», тому вони «повернулися до колишніх дій щодо кримських татар», які були характерні впродовж минулого року: обшуки, арешти і тиск в різних формах.
