До Астани ніхто не поспішає. Єдине, про що вдалося домовитися міністрам закордонних справ Німеччини, Франції, України і Росії – так це про особисту зустріч у Берліні. Саміт в Астані, що сприймався як можливість прориву у вирішенні української кризи, знову відкладається на невизначений час. І взагалі – чи відбудеться він?
Для того, щоб відбувалися такі зустрічі, необхідна спільна зацікавленість учасників. Але насправді у кожного з тих, хто збирається в Астану, своє уявлення про можливий успіх і компроміс.
Для президента України Петра Порошенка важливо, щоб над територіями, окупованими Росією і її диверсантами та найманцями, був відновлений контроль. При цьому не можна сказати, що з цим відновленням контролю повинні поспішати саме в Києві. Уже зараз ясно, що за відсутності воєнних дій зіткнення між різними групами бойовиків і між ними та російськими військовими – кращий метод зачистки території. Бєднов («Бетмен») – це лише продовження боротьби, яка може перекинутися і на територію самої Росії. Тому в поновленні українського контролю повинен бути зацікавлений не Порошенко, а Путін.
А Путін – не зацікавлений. Тому що в умовах економічної кризи в Росії – а її наслідки скоро стануть очевидними і трагічними для кожного жителя держави – Кремлю нічого пред’явити, крім Криму і «захисту співвітчизників» на Донбасі. Путін не може дозволити собі «поразки», він буде триматися за Донбас до кінця. А тому не може дозволити собі поступок, яких очікують від нього Меркель і Олланд.
Для Меркель із Олландом такі поступки очевидні: адже ситуація в Росії настільки складна, що Путіну повинно бути не до Донбасу! Але вони помиляються – чим гірше йдуть справи в Росії, тим більше у її президента бажання гратися в царя-визволителя. Але тоді про що західним лідерам говорити з російським правителем?
Тому те, що відбувається сьогодні, – просто переговори заради переговорів. Поки в Москві не усвідомлять всієї небезпеки ситуації і не почнуть думати виключно про збереження влади і країни, Путін на поступки не піде. А для того, щоб таке усвідомлення з’явилося, потрібний час.
Віталій Портников. журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позиції редакції
