Кримчани втрачають довіру до рубля

Сімферополь – Обвал російського рубля викликав панічні настрої на споживчому ринку. Аналітики міркують про повторення кризи 2008 і, навіть, 1998 року, а звичайні громадяни тим часом кинулися скуповувати валюту, а то й просто дорогі та імпортні товари, які завтра, на тлі знецінення національної грошової одиниці, коштуватимуть ще дорожче. Не оминули стороною ці тенденції й анексований Росією Крим.

Тривожний дзвінок пролунав у понеділок, 15 грудня, коли біржовий курс долара до рубля пробив психологічну позначку 60, і, не зупиняючись, досяг на піку показника 63,4 руб. До попереднього закриття російська валюта подешевшала відразу на 5,22 руб. Відносно євро рубль впав на 6,53 до 78,81 руб. Увечері фінансові видання написали, що це падіння стало рекордним для російської грошової одиниці за період з 1999 року. Попередній антирекорд був встановлений 31 березня 1999 року, коли рубль на тлі глобальної економічної кризи подешевшав відносно долара на 6,43 руб. (з 20,62 до 27,05 руб.), відносно євро – на 9,3 руб. (з 17,47 до 26,77 руб.).

Однак, як виявилося, це були ще квіточки. У вівторок, 16 грудня, рубль пережив ще більший обвал. Навіть незважаючи на те, що вночі Центробанк пішов на безпрецедентний крок і підвищив ключову ставку за кредитами одразу на 6,5 пунктів – до 17%, щоб знизити темпи інфляції. Цей захід зіграв лише на відкритті торгів, натомість після деякого зниження курси долара і євро пішли вгору ще більш вражаючими темпами, ніж у попередній день. За повідомленнями на 15:15 за московським часом євро досяг нового рекордного рівня в 100 руб., долар коштував більше 80 рублів. Відзначившись на нових максимумах, європейська та американська валюти відступили вниз. До закриття торгів курс долара за розрахунками «на завтра» знизився до 68,6 рубля (зростання до попереднього закриття на 4,1 рубля), курс євро – до 86 рублів (зростання на 7,1 рубля).

«Ситуація критична»

Такого розвитку подій не очікували навіть у Центральному банку Росії. «Ситуація критична. Те, що відбувається, навіть у страшному сні не могли побачити рік тому. Але, на жаль, не завжди ми можемо передбачити навіть короткочасні перспективи нашого фінансового ринку», – чесно визнав заступник голови Центробанку Сергій Швецов, виступаючи на «круглому столі» з фінансових ринків у Москві.

Коментуючи дії регулятора, який різко підняв ключову ставку (що, за словами критиків, істотно ускладнить доступ бізнесу до кредитних ресурсів і загальмує економічний розвиток), Швецов запевнив, що раді директорів Центробанку довелося робити «вибір між поганим і ще гіршим». «Це не рішення, яке завершує дії Центрального банку. За цим піде розкриття інших заходів, які спрямовані на стабілізацію ситуації і вихід з тієї ситуації, в яку ми потрапили, завдяки збігу суб'єктивних і об'єктивних чинників», – запевнив він. В цілому ж, резюмував фінансист, найближчими днями ситуація буде порівнянна з «найважчим періодом 2008 року».

У свою чергу голова Центробанку Ельвіра Набіулліна закликала росіян «вчитися жити в новій реальності зі слабким рублем». «Ослаблення курсу – це сигнал для російської економіки адаптуватися до нових умов. Ми дійсно маємо навчитися жити в рублевий зоні, покладатися більшою мірою на власні джерела фінансування», – зазначила Набіулліна (цитується за ТАРС).

Голова Центробанку вважає, що падіння рубля відбувається під впливом зовнішніх факторів. «Рубль зараз недооцінений за всіма фундаментальними показниками, щоб він наблизився до фундаментального курсу, треба певний час», – сказала вона.

Політична складова

Тим часом, за спостереженням аналітиків, ключовими причинами нового «чорного вівторка» стали якраз не зовнішні, а суто внутрішні причини. Ключова з яких – невіра учасників ринку в економічну політику уряду. Адже, відзначають експерти, зниження ціни на нафту, з яким традиційно пов'язують девальвацію рубля, 16 грудня не стало настільки значним, щоб так серйозно обвалити російську валюту. Справа, швидше, в психологічній складовій – загальній невпевненості ринку і тривожних очікуваннях.

«Усі останні дні рубль торгується так, як ніби нафта вже впала до рівня 40 доларів. Саме з цієї причини нафтової ресурс ослаблення рубля вичерпаний практично, – вважає керівник напрямку економіки і фінансів Інституту сучасного розвитку Микита Масленников. – Рубль буде продовжувати падати, однак вже не настільки швидко, а під впливом зовсім інших факторів. Йдеться про санкції, поганий інвестиційний клімат, а також політичну тривожність. Ситуація зараз набагато гірша, ніж у 2008 і 1998 роках. З великою ймовірністю держава опиниться в ситуації, коли їй нічого буде більше роздавати. У неї буде тільки один ресурс: дати свободу – свободу власності та бізнесу. Сказати росіянам, що вони вільні, щоб вони крутилися далі самі, в той час як держава не втручатиметься в ці справи» (цитується за «Біржовим лідером»).

Екс-міністр фінансів Росії Олексій Кудрин вважає головною проблемою те, що «ринок не вірить економічній політиці уряду». Так, ринок навіть не відреагував позитивно на підвищення ключової ставки, хоча це рішення, на думку Кудріна, було вірним.

А опозиціонер Борис Нємцов прямо називає основною передумовою фінансової кризи політичний курс нинішнього російського керівництва. «Криза серпня 1998 ніяк не була пов'язана з політикою. Та криза була цілком зумовлена економічними причинами – низькою ціною нафти і хронічним дефіцитом бюджету. Нинішня криза носить яскраво виражений політичний характер. Божевільна агресивна політика Путіна привела країну до ізоляції й санкцій. Саме тому все руйнується при досить дорогій нафті в 60 доларів (для порівняння, в 1998 році барель нафти падав в ціні до 8 доларів! – Прим. ред.). Народ має знати автора сьогоднішньої кризи. Це Путін. Він несе особисту, персональну відповідальність за крах економіки і фінансів Росії», – написав Нємцов на своїй сторінці в «Фейсбуці».

Втім, схожої думки дотримуються не тільки в опозиції, але навіть в російському уряді. «Всі розуміють, що нинішня економічна криза – наслідок політичної кризи, яка виникла через повернення Путіна в Кремль. Тобто ніякі фінансові чи економічні антикризові плани ситуацію кардинально не змінять», – цитує Forbes неназваного співробітника апарату уряду. Саме тому настрої в російських верхах близькі до паніки: чиновники віддають собі звіт в тому, що політичну передумову економічними важелями не усунути.

Тим часом, невикористання ефективних заходів загрожує куди більш серйозними наслідками. «Усі забігали, розуміючи, що знецінення рубля позначається на населенні і загрожує соціальним вибухом», – говорить інший урядовець.

Населення в паніці

Ситуація на біржовому ринку вже виплеснулася в проблеми в готівковому валютному, банківському та споживчому секторах. Виниклий ажіотаж ще більше посилюється обмежувальними діями російських банків, що намагаються притримати дорогу валюту. Багато банківських установ призупинили обмін валют як у готівковій, так і в безготівковій формі. Інші встановили ліміти на продаж. В результаті незадоволений попит ще більш штовхає роздрібні ціни на євро і долар вгору. А ціни на чорному ринку і зовсім зашкалюють всі розумні межі. Абсолютним рекордом стало опубліковане в соцмережах фото одного з російських обмінників з ціною продажу євро 200 рублів (!)

До призупинення продажу валюти вдалася і низка російських банків, що працюють в Криму. Так, за інформацією агентства «Крим Медіа» у вівторок валютообмінні операції не проводили у «Генбанку», «Смолевичах», «Мастбанку» і «Рубльові». «БайкалБанк» ввів обмеження на роздрібний продаж – до 1 тис. євро і до 3 тис. доларів, «ЧБРР» – до 1 тис. євро і доларів, але купити їх можна тільки в головному офісі. РНКБ, що має найбільш розгалужену в Криму мережу, запевнив, що вводити ліміти на продаж валюти не планує. «Але банк залишає за собою право перегляду всередині дня обмінних курсів з причини динамічної зміни ситуації на валютному ринку», – зазначили в його прес-службі.

У вуличних же обмінниках курс змінювався чи не кожні 5-10 хвилин. Що не зупиняло попиту. Більше того, кримчани купували будь-яку наявну валюту, навіть українські гривні. «Беруть і долар, і євро, і навіть гривню питають. Скуповують за будь-яким курсом, тому що він постійно зростає і люди хочуть встигнути купити за нижчим», – розповіли сайту Крим.Реалії в одному з обмінних пунктів. При цьому дефіциту готівки валютники поки не відчували.

До вечора вівторка, 16 грудня, в обмінних пунктах Сімферополя ціна продажу долара досягла 95 рублів за одиницю (вдень долар продавався за 78 рублів), євро – 110 рублів.

Ще одна сфера застосування рубля, який швидко дешевшає, – покупка споживчих товарів. Містами Росії прокотився бум продажів в магазинах побутової техніки та електроніки, який не обійшов стороною і Крим. «Зазвичай напередодні Нового року завжди великий наплив, але в цей раз людей більше через падіння курсу рубля. Хтось хоче купити те, що раніше вже планував», – розповів співробітник магазину «Фокстрот» у Сімферополі. За словами продавців, найчастіше клієнти купують телевізори, кухонні комбайни, холодильники, електрочайники та іншу побутову техніку. Доходить до того, що в залі просто не вистачає обслуговуючого персоналу, щоб задовольнити інтереси всіх клієнтів.

Користуючись напливом покупців і невизначеністю з курсом, ряд торгових закладів вже встиг підняти ціни на товари, а деякі, як у колишні часи, навіть прив'язують ціни до «умовних одиниць», хоча російське законодавство це і забороняє.

Що далі

Після вчорашнього обвалу і екстрено вжитих владою дій, темпи падіння російської грошової одиниці сповільнилися. Зокрема, одним зі стабілізуючих заходів стало рішення уряду проводити рефінансування Центробанком комерційних банків не в рублях, а у валюті, тим самим, знижуючи її дефіцит. Наступним кроком може стати обов'язковий продаж валютної виручки експортерами, хоча поки що, за запевненням чиновників, такі засоби не обговорюються.

Однак це не означає, що падіння рубля зупинене. Просто воно буде тривати більш уповільненими темпами. Так як пропоновані заходи є лише тимчасовим рішенням і не усувають головні проблеми – негативне бізнес-середовище та несприятливу зовнішню кон'юнктуру. Що виражається, зокрема, у неможливості доступу російських компаній на західний ринок капіталу через санкції.

Тим часом підтримання рублевого курсу через валютне рефінансування банків і біржові інтервенції буде вимивати валютні резерви Центробанку, які наступного року можуть серйозно скоротитися. Однак ситуація ще не настільки критична, щоб можна було вести мову про можливий дефолт. «Борг уряду 57 мільярдів доларів порівняно невеликий і дефолту держави не буде, – переконаний Борис Нємцов. – Зате висока ймовірність банкрутства банків і компаній. Справа в тому, що їх сукупний борг складає більше 650 млрд, що майже вдвічі перевищує резерви країни. На сьогоднішній день резерви становлять 350 мільярдів доларів. Що це означає? Тільки одне: на всіх грошей не вистачить. Рятувати будуть обраних. Обраних Путіним Сечиних, Міллерів, Костіних. Рятуватимуть Ощадбанк, щоб уникнути революції. Інші банки і компанії будуть перебувати в зоні високого ризику банкрутства. Так що, дефолт буде не державний, а корпоративний. Висока ймовірність краху банків і компаній».

Альтернативний до виснаження валютних резервів шлях – додаткова рублева емісія. Однак цей варіант бачиться менш імовірним, оскільки запустить маховик інфляції й ще більшого знецінення рубля. Хоча ряд спостерігачів не виключають навіть такого розвитку подій. «Проблема в тому, що у російських компаній скоро не буде коштів для рефінансування боргу. А на західні ринки капіталу їх вже ніхто не пустить, – міркує кримський фінансовий аналітик Андрій Васильєв. – Доведеться путінським друзям олігархам отримувати гроші з бюджету. А це означає включення друкарського верстата на повну потужність і знецінення рубля. Так що, курс 100 рублів за долар може здатися ще дрібницею».

Як би там не було, але «чорний вівторок» вже змінив фінансове майбутнє Росії. Причому, не в кращу сторону. У найближчі роки економіка країни буде визначатися термінами «рецесія» та «інфляція».

«Це страшно – те, що відбувається, – з точки зору добробуту людей. Кінця цьому не видно: ми повертаємося в 1990-і», – занепокоєний співробітник Центру розвитку Вищої школи економіки Микола Кондрашов (цитується за «Відомостями»). За розрахунками Центру, Росію чекає трирічний спад економіки, доходів населення, інвестицій, і навіть, якщо ціна бареля нафти повернеться до 100 доларів, спад лише трохи сповільниться. «Виходу з кризи ми не бачимо: буде болото – інвестиційне, фінансове», – категоричний Кондрашов.

Головний економіст фінансової групи БКС Володимир Тихомиров називає найближчими наслідками «чорного вівторка» кризу довіри до політики влади і рубля, інфляцію, хвилю корпоративних дефолтів. Після таких падінь, упевнений він, навіть при стабілізації курсу переведення заощаджень населення в валюту продовжиться. «Може, це і не повернення в 1990-ті, але серйозний удар», – підсумовує експерт.