Сімферополь – Інформаційно-кримінальна кампанія, розгорнута владою Криму проти найбільшого оператора стаціонарного телефонного зв'язку, наштовхує на думку, що найближчим часом ми станемо свідками чергової «націоналізації» чужого майна.
У понеділок, 8 грудня, кримська прокуратура розповсюдила повідомлення про порушення кримінальної справи стосовно одного з операторів зв'язку за фактом «фінансування екстремістської діяльності». Як виявилося, склад злочину полягає в дотриманні вимог українського законодавства і відрахуванні військового збору із зарплат працівників. Що, у трактуванні кримського наглядового відомства, чомусь є фінансуванням окремо взятої «Національної гвардії України, до складу якої входять збройні формування організацій, визнаних в Росії екстремістськими». За інформацією прокуратури, підприємство сплачувало військовий збір без відома самих працівників, загальна сума відрахувань склала 1 млн рублів у гривневому еквіваленті. Матеріали прокурорської перевірки передані до ФСБ.
Того ж дня в кримський офіс компанії «Укртелеком» завітали силовики, наочно продемонструвавши, до якого саме оператора виникли претензії. У компанії відбувся обшук і виїмка документів.
До чого б це?
У кримському управлінні ФСБ відмовилися розповісти про результати візиту до «Укртелекому», пославшись на таємницю слідства.
Однак, увесь день охоче коментували ситуацію кримські чиновники.
«Влада республіки цілком підтримує проведення цих заходів. Дико усвідомлювати, що з території Криму може йти фінансування карателів, які вбивають мирних громадян», – сказав журналістам «прем'єр» Сергій Аксьонов (цитується за «Інтерфаксом»).
При цьому він додав, що якщо «інформація про перерахування коштів «Укртелекому» на фінансування силової операції Києва підтвердяться, робота компанії у Криму може бути припинена». «За моральними моментами, ми вважаємо, що не мають права такі підприємства працювати в Криму. Що ж, виходить, ми годуємо тих, хто щодня влаштовує обстріли Донецька і Луганська?», – сказав Аксьонов.
Власне, тим самим він продемонстрував, у чому справжня причина кримінальної справи проти оператора – припинення його роботи і вигнання «Укртелекому» з півострова. Адже наївно припускати, що кримські чиновники тільки зараз дізналися про перерахування військового збору, введеного ще в серпні, підприємством, що залишається в рамках українського законодавчого поля (що дозволено йому російським законом на час перехідного періоду). Власне, точно таке ж звинувачення можна висунути абсолютно будь-якій працюючій з Кримом українській компанії, що має хоча б одного найманого працівника – відрахування із зарплат 1,5% збору на потреби збройних сил є обов'язковою умовою. І «Укртелеком» тут не буде таким собі винятком із загального правила.
Тоді чому саме йому вирішили влаштувати «показову прочуханку»? Як вважає кримський співробітник одного з телекомунікаційних підприємств, вся справа в активах найбільшого оператора стаціонарного зв'язку в Криму – телекомунікаційному обладнанні та кабельній каналізації. «Хто контролює «Укртелеком» і його майно, той контролює і телефонний зв'язок в Криму», – пояснює наш співрозмовник.
Приклад Севастополя
У порівнянні з сусіднім Севастополем, влада Криму ще досить довго утримувалася від того, щоб «накласти лапу» на настільки привабливий об'єкт. Періодично звучали окремі інформаційні випади, але до силових дій кримські чиновники до цього моменту не вдавалися.
Тим часом в Севастополі ще в липні-вересні відбулася локальна війна на телекомунікаційному ринку, що завершилася вимушеним припиненням роботи міської філії «Укртелекому». Нагадаємо, що міська влада своїм рішенням закріпила кабельну каналізацію стаціонарного зв'язку, що належить українській компанії, за створеним ними підприємством «Севастополь Телеком». А «Укртелекому» запропонувала укласти договір на її використання. В «Укртелекомі» в свою чергу назвали розпорядження уряду Севастополя і дії підприємства «Севастополь Телеком» незаконними і такими, що мають ознаки «протиправного захоплення об'єктів приватної власності». В якості відповіді на спроби вилучити його майно 24 вересня оператор зупинив надання послуг міжміського та міжнародного телефонного зв'язку в місті, а також закрив доступ до мережі Інтернет. Але вже наступного дня його приміщення та телекомунікаційне обладнання в Севастополі були відібрані силою.
«У приміщеннях компанії треті особи замінили охорону і обмежують фізичний доступ фахівців до обладнання і робочих місць. Директору Севастопольської філії «Укртелекому» вручили офіційну постанову місцевої влади міста про відсторонення від посади, – говорилося в повідомленні компанії. – Очевидно, що це реакція на вчорашнє вимушене призупинення господарської діяльності оператора на час проведення незаконної інвентаризації майна, ініційованої місцевою владою». По суті, на цьому робота українського оператора в Севастополі закінчилася. А в жовтні «Укртелеком» ухвалив рішення про ліквідацію свого севастопольського філіалу.
Утім, у компанії повідомили, що мають намір продовжувати роботу на решті території Криму. Однак, останні дії кримської влади, швидше за все, поставлять хрест на цих намірах. Севастопольські чиновники особливо і не приховували, що їхня мета – поставити телекомунікаційну сферу міста під свій контроль. Адже поки основним оператором мережі залишається українська компанія, фіксований зв'язок як і раніше замикається на Україну. Що, на думку тутешнього керівництва, «створює загрозу інформаційній безпеці».
Ті ж самі мотиви можуть бути і у кримських чиновників. Якщо каналами зв'язку розпоряджається український оператор, то маршрутизація телефонного трафіку здійснюється через Україну. В силу цього неможливе перемикання кримських абонентів на російські телефонні коди. Але, що куди актуальніше для місцевих діячів, це не гарантує їм безпеку інформації, переданої телефонними мережами. Мабуть, саме з цієї причини вони навіть не користуються стаціонарним зв'язком.
Так, буквально в кінці листопада в кримському МНС скаржилися, що під час проведення штабного тренування не зуміли оповістити деяких міністрів і керівників регіонів про введення режиму надзвичайної ситуації в установленому порядку через відсутність у них стаціонарних телефонів.
«Кримтелеком» замість «Укртелекому»
У контексті вищесказаного інформаційна кампанія влади Криму проти «Укртелекому» може розглядатися як своєрідна артпідготовка перед переходом до більш активних дій. Щось схоже ми спостерігали на прикладі «Кримхліба», коли його націоналізації передував викривальний галас в ЗМІ, серед іншого також лунали звинувачення у фінансуванні антитерористичної операції на сході України. Ймовірно, хтось натякнув кримській владі, що традиційні силові захоплення власності, зі взяттям об'єктів під контроль озброєною «самообороною», надто вже скидаються на рейдерські нальоти та йдуть в дисонанс із закликами до «створення привабливих умов для бізнесу в Криму». Тому тепер прямому захопленню активів передує піар-супровід, покликаний схилити громадську думку в потрібну сторону. Хоча він і зводиться лише до звинувачення українських компаній у дотриманні ними українського ж законодавства.
Ймовірно, хтось натякнув кримській владі, що традиційні силові захоплення власності, зі взяттям об'єктів під контроль озброєною «самообороною», надто вже скидаються на рейдерські нальоти та йдуть у дисонанс із закликами до «створення привабливих умов для бізнесу в Криму»
Що стосується самого «Укртелекому», то поки що він обмежується стриманими і обтічними коментарями щодо ситуації і запевняє, що продовжує працювати в Криму в штатному режимі. «Оператор уважно стежить за розвитком ситуації, а також шукає можливі легітимні варіанти вирішення виниклих питань. При цьому ПАТ «Укртелеком» працює винятково в рамках правового поля, виконуючи всі існуючі вимоги законодавства», – йдеться в наданому нам коментарі компанії.
Однак, не варто забувати, що ще в травні кримською владою була зареєстрована компанія «Кримтелеком», покликана займатися наданням послуг стаціонарного телефонного зв'язку. Тоді ж ходили розмови, що статутний фонд нового оператора складе обладнання, яке раніше було у власності «Укртелекому». Треба думати, що зовсім скоро з’явиться і нормативне рішення про передачу цієї власності новому власнику, після її попередньої експропріації у «ворожого» підприємства.
