З 1 січня економіка анексованого півострова почне функціонувати в особливому режимі. Однак передумов до того, щоб запроваджувана на окупованій території Криму вільна економічна зона стала потужним стимулом розвитку бізнесу, поки не видно.
Президент Росії Володимир Путін підписав закон «Про розвиток Кримського федерального округу і вільну економічну зону на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя». Нагадаємо, що документ був ухвалений російською Держдумою 21 листопада і схвалений Радою федерації 26 листопада. Після візування президентом закон про економічну зону в Криму набуде чинності з 1 січня 2015 року.
Зона та її особливості
Згідно з опублікованим документом, вільна економічна зона на Кримському півострові створюється на 25 років. При цьому термін її існування може бути як продовжений федеральним законом, так і припинений дочасно – якщо це «викликане необхідністю захисту життя і здоров'я людей, охорони природи і культурних цінностей, забезпечення оборони країни і безпеки держави».
Закон виділяє як пріоритети «залучення інвестицій у розвиток діючих і створення нових виробництв, розвиток транспортної та інших інфраструктур, туризму, сільського господарства та санаторно-курортної сфери, а також підвищення рівня і якості життя громадян».
Підприємства, що претендують на пільговий режим, зобов'язані в межах своїх інвестиційних проектів вкласти в перші три роки діяльності не менше 3 млн рублів – для суб'єктів малого та середнього підприємництва, і не менше 30 млн рублів – для іншого бізнесу
При цьому зумовлено, що на пільговий режим не можуть претендувати проекти у сфері користування надрами для цілей розвідки і видобутку корисних копалин, розробки родовищ континентального шельфу. Російський уряд має повноваження визначити додаткові види діяльності, здійснення яких в рамках ВЕЗ не допускається.
Підприємства, що претендують на пільговий режим, зобов'язані в межах своїх інвестиційних проектів вкласти в перші три роки діяльності не менше 3 млн рублів – для суб'єктів малого та середнього підприємництва, і не менше 30 млн рублів – для іншого бізнесу. При цьому бізнес-структура має бути зареєстрована на території Криму чи Севастополя.
Органами управління вільною економічною зоною визначені уповноважений урядом федеральний орган виконавчої влади, експертна рада з питань ВЕЗ на території Криму і експертна рада на території Севастополя, а також уряди Криму і Севастополя. Передбачається, що експертні ради будуть розглядати та затверджувати (або відхиляти) інвестиційні проекти на суму більше 100 млн рублів, а влада Криму і Севастополя – проекти на меншу суму.
Що стосується самих пільг, якими задумано заманювати на півострів інвесторів, то вони наступні. Закон передбачає встановлення для учасників ВЕЗ нульової ставки податку на прибуток на 10 років в частині, що підлягає зарахуванню у федеральний бюджет (це 2% з 20%). Законами Криму і Севастополя може бути встановлена і знижена ставка податку на прибуток в частині, що зараховується до місцевих бюджетів, але не вище 13,5%. Зараз податок на прибуток в Росії становить 20%, з яких 2% йде у федеральний бюджет і 18% – в регіональний.
Закон також звільняє учасників ВЕЗ від сплати податку на майно організацій на 10 років і земельного податку на три роки. Також встановлюються знижені ставки страхових внесків: до Пенсійного фонду – 6%, до Фонду соціального страхування (ФСС) – 1,5%, до Фонду обов'язкового медичного страхування (ФОМС) – 0,1%. При загальному режимі ці ставки виглядають так: до Пенсійного фонду – 22%, в ФСС – 2,9%, в ФОМС – 5,1%. Однак ця пільга буде застосовуватися тільки для тих учасників, хто зареєструвався у вільній зоні в перші три роки.
Великі інвестори також зможуть користуватися додатковими податковими пільгами і режимом вільної митної зони. Зокрема, йдеться про безмитне ввезення до Криму імпортних товарів, а також комплектуючих та обладнання, необхідних для реалізації проектів.
Дозволи на будівництво об'єктів, необхідних для реалізації інвестиційних проектів, і на введення їх в експлуатацію будуть видаватися урядами Криму і Севастополя. Земельні ділянки, необхідні для реалізації проектів, будуть виділятися в оренду без торгів, на термін дії інвестиційного договору.
Чи варта шкурка вичинки?
Коментуючи новий закон, російські спостерігачі в цілому схвально відгукнулися про нововведення. На їхню думку, режим вільної економічної зони дозволить залучити до Криму російський бізнес, який нині йде на цю територію не особливо охоче, і навіть зарубіжні компанії. Зростання бізнес-активності на півострові, зрештою, має вивести територію з розряду вічно дотаційних і позбавити федеральний бюджет від додаткового навантаження.
«Вільні економічні зони істотно розширюють можливості залучення інвестицій. Для Криму це дуже актуально, оскільки в останні роки в інфраструктуру півострова практично не вкладалися кошти. Тому рішення про створення в Криму вільної економічної зони – це оптимальний варіант диверсифікації економіки, залучення інвесторів, покращення інвестиційного клімату на півострові. Це рішення сприятиме швидкому виходу Криму на гідний економічний рівень, її інтеграції з іншими регіонами Росії», – міркує професор кафедри політичних наук Кемеровського державного університету Олександр Коновалов (цитується за сайтом «Довірені особи»).
Інші знаходять в документі окремі недоліки, але в цілому також оптимістичні. «Можливо, якісь російські фірми захочуть перемістити свій бізнес в Крим, хтось – розширити, – вважає керівник комітету з економіки московського відділення організації малого та середнього бізнесу «Опора Росії» Олексій Каневський. – У будь-якому випадку, підприємці будуть перший час спостерігати, як реально працює новий закон. Як ми знаємо, реалії не завжди збігаються з очікуваннями бізнесменів» (цитується за НСН). Експерт також звертає увагу на необхідність ухвалення додаткових нормативно-правових актів, у комплекті з якими закон про вільну зону може запрацювати повною мірою.
У свою чергу, кримський економіст Андрій Клименко, який свого часу стояв біля витоків першої в Україні вільної зони «Сиваш», вважає ідею мертвонародженою. Як зазначає експерт, сьогодні в Росії немає жодного прикладу успішної ВЕЗ. «Навіть в Калінінграді, який, здавалося б, винятково вдало розташований – інфраструктура, море, західна Європа поруч – ВЕЗ «Янтар» не вдалася, – нагадує він. – І в Україні, до речі, після досить успішного досвіду зони «Сиваш» у середині 90-х, території пріоритетного розвитку в Криму не спрацювали так, як очікувалося». У те, що новий проект стане щасливим винятком, економіст не вірить.
Побоювання втрат від міжнародних санкцій може переважити на чаші терезів потенційну економію від пільгАндрій Клименко
Головною причиною пророкованого провалу проекту кримської ВЕЗ експерт називає традиційну пострадянську корупцію. «Справа в тому, що спрощення процедур і зниження оподаткування, що є головним сенсом функціонування економічних зон, розбивається об корупцію, – пояснює Клименко. – Закінчується це все наступним: бізнесмен, який хоче працювати в умовах пільгового режиму, приносить бізнес-план. У бізнес-плані є цифра, скільки він економить за рахунок зниження оподаткування, митних та інших платежів. І до чого зводиться розмова з чиновником? Чиновник дивиться на суму економії і пропонує поділитися. Тобто, виникає питання, скільки коштує не платити».
Другий принциповий момент в тому, що пільгові режими створюються, насамперед, для залучення іноземних інвестицій. Однак у ситуації з Кримом, анексія якого не визнана світовим співтовариством (за винятком кількох країн, типу Сирії або Нікарагуа, які вже ніяк не можна віднести до країн-інвесторів), бізнес, що себе поважає, не піде працювати в «сіру зону». Адже не працюють сьогодні міжнародні компанії, скажімо, на невизнаному світом Північному Кіпрі. Більше того, навіть суто для російського бізнесу Крим не є привабливим регіоном. Найбільші російські компанії, починаючи від мобільних операторів і закінчуючи самим «Газпромом», публічно оголосили про неготовність або небажання вести бізнес на півострові. В цьому випадку побоювання втрат від міжнародних санкцій може переважити на чаші терезів потенційну економію від пільг.
Експерти не виключають локального успіху компаній, наближених до нинішніх можновладців у Криму
Ну і більш дрібні деталі: відсутність міжнародного транспортного сполучення з Кримом і розвиненого банківського сектора для фінансового супроводу проектів теж стануть перешкодами на шляху жаданих інвестицій. Адже навіть великі російські банки сьогодні не представлені у Криму, не кажучи вже про міжнародні.
Як варіант, залишається надія на стимулювання внутрішнього кримського виробництва. Однак для кримського бізнесу, який перебуває в стагнації, тим більше дрібного і середнього, поріг інвестицій є занадто високим. Хоча експерти не виключають локального успіху компаній, наближених до нинішніх можновладців у Криму. Саме для них введені пільги можуть стати додатковою можливістю заробити. Однак говорити про системний розвиток бізнесу на півострові поки що не доводиться.
