Крим на безриб'ї

Сімферополь – Цього року традиційна осіння путина обернулася великою проблемою для кримських рибалок. Якщо раніше жовтень-листопад були піковими місяцями і за уловом, і, відповідно, за заробітком для риболовецьких господарств, то зараз вони підраховують збитки. Неможливість продати виловлену рибу позбавила осінній промисел сенсу.

За статистикою міської влади Керчі – рибної столиці півострова – у жовтні, коли стартувала хамсова путина, риболовецькі господарства міста добули всього 28,9 тонни азовської хамси. Це аж в 105 разів менше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли були виловлені 3046,9 тонни цієї риби.

До середини листопада кількісні показники змінилися, однак тенденція залишилася колишньою. У порівнянні з минулими роками обсяги видобутку впали катастрофічно внаслідок майже повної відсутності реалізації.

Без України

Зараз у Керчі промислом хамси займаються всього чотири підприємства: Керченський рибкомбінат, рибколгоспи «Біла Русь», імені 1 Травня і Керченська рибопромислова компанія. Їх судна виходять у море по одному разу в два-три дні. Решта риболовецького флоту стоїть біля причалу. Частіше виходити на промисел сенсу немає, бо збувати улов все одно нікуди. За словами представників підприємств, обсяги реалізації впали майже в сто разів – зі 150-300 тонн на добу до 3-5 тонн.

Причина одна – ринок збуту для кримських рибалок сьогодні відсутній. Якщо раніше 90% улову поставлялося в Україну, то тепер ці господарські зв'язки втрачені. Продукцію можна продати тільки в Криму, який для внутрішнього споживання не потребує таких значних обсягів.

«Якщо коротко, керченській рибній промисловості – капут», – коментує ситуацію керівник Керченської рибопромислової компанії Микола Муравленко (цитується за «АН-Керч»). Низький попит він пояснює тим, що український ринок для кримчан втрачений, а російський повністю забезпечується риболовецькими підприємствами Кубані й Новоросійська. Місцеві ж переробні підприємства не в змозі закупити риби більше, ніж 5 тонн на добу. Керівник додав, що раніше співпрацював з українськими рибоконсервними заводами «Господарочка» і «Янтар», однак тепер через заборону вивезення продукції з Криму поставки туди припинилися.

Аналогічної думки дотримуються й інші рибалки. Причому не тільки керченські. Президент Асоціації рибопромисловців Севастополя Валерій Сивочуб називає ще однією причиною втрати традиційного українського ринку проблеми з взаєморозрахунками між півостровом і материком.

У Росії нам не раді

Логічним виходом зі сформованої ситуації для кримчан виглядає переорієнтація на російського покупця. Однак насправді не все так просто. По-перше, щоб налагодити нові канали збуту, потрібний час та зв'язки. По-друге, внутрішній російський ринок сам не готовий до збільшення обсягів через дефіцит переробних потужностей. А кримські підприємства, що виходять на нього, сприймаються як конкуренти. Так, на думку голови правління Азово-Чорноморської асоціації рибопромисловців Краснодарського краю Юрія Атанова, поставки кримської продукції можуть привести до «затоварювання» ринку. І в цьому випадку вже не тільки кримським, але й російським рибалкам доведеться знижувати обсяги вилову через проблеми зі збутом.

Тим часом, у вже «затоварений» Крим почала безперешкодно постачатися російська риба, що ще більш посилило проблеми місцевих господарств. Як поскаржився «Крим.Реаліям» директор керченського риболовецького підприємства «Біла Русь» Олександр Горбачевський, той же вищезгаданий рибопромисловець Атанов, лобіюючи недопущення кримської риби в Росію, одночасно налагодив поставки продукції на півострів. «Продає свою червону рибу, горбушу, кету, а хамсу віддає безкоштовно, як довісок. Подивіться на сімферопольський ринок. Хіба так можна! Чому в Росії всі ніші зайняті й ми не можемо пробитися на російський ринок, а уряд Криму дозволив сюди зайти Атанову і наших рибалок поставити на коліна?», – обурений Горбачевський.

Однак питання не тільки в жорсткій конкуренції. Як виявилося, російський споживач просто не звик до традиційної кримської риби, що теж суттєво ускладнює її продаж в Росії. Як каже заступник голови риболовецького колгоспу ім. 1 травня Володимир Іванов, росіяни нічого не знають про хамсу, і тому попиту на неї практично немає.

Одне з керченських підприємств більше тижня тому відправило до Москви кілька машин з хамсою в пошуках покупців, але перші контакти з потенційними партнерами почалися тільки зараз. При цьому московські оптовики пропонують за Керченську хамсу ціну набагато нижчу за ринкову. «Москвичі пропонують нам 150 тисяч рублів за тонну. При цьому ціна разом з тарою має бути не меншою, ніж 210 тисяч рублів за тонну. Виходить, вони хочуть по дев'ять рублів за кілограм, занижують. Навіть за низькими цінами Москва не бере. Вони звикли до іншої риби», – нарікає представник компанії.

Без кредитів і підтримки

На збутові проблеми нашаровуються й інші труднощі «перехідного періоду», до кінця якого кримські підприємства можуть просто не дожити.

Керівники рибколгоспів скаржаться на брак часу для оформлення дозвільної документації російського зразка, на необхідність переходу на нові санітарні стандарти, впровадження нової упаковки і т.д. Підприємства Криму не підпадають під державні субсидії в цьому році, бо стали російськими суб'єктами вже в середині року. Отримати російські кредити теж поки проблематично.

«Сьогодні ніяких кредитів і субсидій підприємство від держави не отримує, ніхто навіть не цікавиться як ми виживаємо», – зазначає директор «Білої Русі» Олександр Горбачевський (цитується за kerch.com. ru).

Кримські рибалки сподіваються, що ситуація зміниться наступного року, коли вони зможуть претендувати на державну підтримку. Однак навіть у цьому випадку ринкові умови не стануть м'якішими, і рибопромисловцям Криму доведеться або постійно покривати збитки за рахунок дотацій і позикових коштів, або змінювати сферу діяльності.