Сімферополь – Кримський академічний музичний український театр більше не український. Новоспечена російсько-кримська «влада» перейменувала його в Державний академічний музичний театр Республіки Крим. Точно так само з назви Російського академічного драматичного театру ім. Горького прибрали слово «російський». Тепер він називатиметься «Кримський академічний драматичний театр». Національну приналежність зберіг лише Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр. До його назви лише додають слово «державний».
До відкриття ювілейного 60-го театрального сезону в тепер уже колишньому «українському» театрі встигли надрукувати афіші з новою назвою. Жодної україномовної вистави в репертуарі немає. Хоча ще в березні цього року – в розпал «кримської весни» – театр ставив прем'єру «Назар Стодоля» до 200-річчя Тараса Шевченка.
Сьогодні в пам'ять про ту постановку залишилася тільки афіша попереднього 59-го сезону українського театру. Вона зберігається у Всеукраїнському інформаційно-культурному центрі. Від самого центру, щоправда, залишилася лише назва. На його будівлі на вулиці Павленка в Сімферополі все ще висить табличка з «тризубом» українською мовою. Однак на сайті центру вже значиться нова адреса: Росія, Республіка Крим, м. Сімферополь... Усі статті тут винятково російською мовою, як і друковане видання центру «Вісник ВІКЦ», яке раніше видавалося суто українською. Створений у 1996 році як підрозділ Держкомтелерадіо України зараз центр увійшов до структури Держкомнацу Криму.
Перспективи української редакції на державному телебаченні Криму (телеканал «Перший кримський», створений на базі ДТРК «Крим») туманні. Для неї в сітці мовлення виділили лише півгодини на місяць.
Перспективи української редакції на державному телебаченні Криму туманні. Для неї в сітці мовлення виділили лише півгодини на місяць
А єдина в Криму україномовна газета «Кримська світлиця» змушена працювати в підпіллі. У червні редакцію вигнали на вулицю з орендованого приміщення, а саме видання відмовилися поширювати.
Чи залишать пам'ятник?
Лічені дні залишилося називатися «українською» і єдиній в Сімферополі школі-гімназії, де навчання велося українською мовою. Її збираються перейменувати на «Сімферопольську академічну гімназію». Про це нібито попросили батьки учнів, як говорить директор закладу Валентина Лаврик. Після анексії півострова гімназію перевели на російську мову навчання. Зараз тут залишилося лише 9 українських класів із 40. Над школою майорить російський прапор, табличку на будинку вже змінили. Тепер на ній написано: «Республіка Крим. Школа-гімназія». Напис: «Жити, розвиватися, процвітати» поки ще прикрашає будівлю. Але, судячи з нетерпимості кримської «влади» до всього українського, висітимуть золоті букви недовго.
Турбує кримських українців і доля одного з українських символів Криму – пам'ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі. Саме сюди приносили квіти в дні українських свят. Зокрема, кримські чиновники, які тепер так ревно служать Росії. Зважаючи на те, як вони один за одним знищують острівці українства в Криму, українці не виключають, що і пам'ятник Кобзарю не припаде до смаку кримській «владі», і його демонтують, як це вже сталося з пам'ятником гетьману Сагайдачному в Севастополі. Під час останнього святкування Дня незалежності України в уже анексованому Криму Кобзаря оточили поліцейським кордоном, а в кущах стояв напоготові водомет. Як сказав один з активістів, які не побоялися прийти до пам'ятника в цей день, зараз навіть у чотиривірші Шевченка, вибитому на бюсті, нові «господарі» Криму можуть розгледіти екстремізм.
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, и буде мати,
І будуть люди на землі.