«Він силою взяв Крим, веде огидну війну проти України, під час якої ракетою, яку, вірогідно, надала Росія, було збито цивільний авіалайнер... Ніхто не назве слабким одноосібного, нікому не підзвітного голову багатої на енергоресурси, до зубів озброєної ядерними ракетами країни», – так журнал «Форбс» резюмував причини визнання Володимира Путіна «найвпливовішою людиною світу».
Про Путіна прагне знімати фільм Олівер Стоун, а сам він проводить дні між довільними інтерпретаціями трагічних сторінок історії та продовженням війни проти країни-сусіда.
Серед останніх досягнень президента Росії: охоплений вогнем схід України, брязкання зброєю на весь світ, невпневнена економічна ситуація та захмарна популярність у власній країні. І всіх цих «вершин» Путін сягнув, не маючи жодного уявлення, куди рухає Росію. Про це виданню «Тайм» розповів Сергій Пугачов, колишній «банкір Кремля», який нині живе у Лондоні.
«Путін не будує стратегічних планів, він живе сьогоднішнім днем», – розповідає Пугачов, який особисто знайомий із Путіним з часів його роботи в уряді Санкт-Петербурга.
Путін, за словами Пугачова, живе одним днем, спрощено дивиться на світ, не уявляє життя без влади і оточив себе людьми, які в усьому йому підтакують.
«Путін не розуміє економіки. Вона йому не подобається. Вона нудна. Читати чи вислуховувати звіти про стан економіки – нудно. Путіну подобаються чіткі речі: Росія рухається вперед, все прекрасно. Він не має глибокого розуміння того, що відбувається. Близьке коло Путіна розуміє, що йому подобаються хороші новини, тому завжди приносять йому хороші новини. Що б не відбувалось – усе добре. Для нього цього достатньо, щоб перебувати у хорошому гуморі», – змальовує будні Путіна Пугачов.
«Після всього зробленого за 15 років, він не може уявити себе без Росії чи влади», – резюмує олігарх.
«Найвпливовіший» далеко не невразливий – аналітики
Путіна серйозно непокоїть утримання влади, причому реальною загрозою – вважає Браян Вітмор – президент Росії бачить не народне обурення економічним спадом та інше, а заколот у самому Кремлі.
«Народна революція, м'яко кажучи, дуже малоймовірна. Правителя у Росії не скидали революційно з 1917 року. Тож із можливих сценаріїв лишається лише палацовий переворот», – пише Браян Вітмор у публікації на сайті Радіо Свобода.
Видання відзначає: Путін знову планує перетасувати силовиків. На місце популярного головного міліціонера країни Колокольцева Кремль планує призначити особу, віддану особисто Путіну.
Це, на думку відомого безпекового дослідника Марка Ґалеотті, може бути ознакою того, що «Кремль взявся посилювати барикади і готуватись до майбутніх проблем».
Втім, монополізація влади в єдиних руках зрештою зіграє з Росією злий жарт – попереджає Вітмор.
«Знищивши всі альтернативи, знищивши державні інститути Росії та придушивши громадянське суспільство, Путін підготував ґрунт до політичного збурення щойно він піде».
Руїна, тривалий період сум'яття, розбрату, боротьби за владу зрештою і стане спадком, який по смерті Путіна отримає Росія – резюмує Вітмор.
Втім, здоров'я Путіна ще може вистачити на дуже і дуже довго, а незадоволення росіян Кремлем (якщо воно буде), здається, легко трансформується у захоплення за допомогою військової агресії.
Тож питання в тому, як далеко Путін готовий зайти, щоб відволікати увагу росіян від економіки та рівня життя, і як Захід реагуватиме на нову агресію Путіна?
«Путін все сильніше тисне на Україну. Буде погано. Але якщо говорити чесно, а чом би йому і не тиснути? Ну що НАТО та ЄС можуть йому зробити зараз?», – порушує питання військовий аналітик Джон Шиндлер у Twitter.
Він зазначає: через нарощування російських військ на кордоні з Україною б'ють на сполох вже і у самому НАТО, але Вашингтон, схоже, не чує закликів американських військових. Вони ж переконані – Путін взявся лоскотати нерви Альянсу.
«Я вважаю, що Росія шле нам сигнали. Вони сигналізують, що вони – велика потуга і мають можливість впливати на наше бачення», – днями заявив у Пентагоні головнокомандувач військ НАТО у Європі Філіп Брідлав, коментуючи посилення угрупування російських військ на кордоні України.
До українського кордону Росія притягнула військових, артилерію, системи залпового вогню та навіть балістичні ракети середньої дальності. Саме через це Філіп Брідав вже закликає Пентагон «підтягнути» поближче до Росії додаткові сили і припаси.
За словами американського генерала, необхідність нарощування сил у регіоні зумовлена «посиленням тиску, який ми відчуваємо у Східній Європі та тими заходами із забезпечення безпеки, до яких ми вдаємось у країнах Балтики, Польщі та Румунії».
Втім, на думку багатьох західних оглядачів, США, у протидії Путіну, продовжуватимуть робити ставку на невійськові заходи.
«Ось це Путін точно відчує!», – тріумфально твітує журналіст Ендрю Боуен, коментуючи статтю видання «Волл-стріт джорнал» про початок розслідування США можливого відмивання грошей наближеним до Путіна мільярдером Генадієм Тимченком. Останній, підозрюють слідчі, скористався американською фінансовою системою для переказу коштів, отриманих його компанією «Gunvor» від перепродажу нафти, купленої у компанії «Роснафта».
Розслідуванням проти Тимченка, який дружить з Путіним з початку 90-х років, Вашингтон прагне натиснути на президента Росії – повідомили виданню анонімні джерела в уряді США.
«Слідчі також визначать, чи мають персональні статки Путіна нелегальне походження. Американські урядовці США вже заявляли, що Путін має інвестиції у компанію «Gunvor», – пише видання.
Тимченко, чиї персональні статки оцінюються у 13 мільярдів доларів, не багато говорить про дружбу з Путіним, а у Кремлі розмови про долю Путіна у «Gunvor» вже назвали «нонсенсом».
Натомість «Волл-стріт джорнал», цитуючи витоки з американського дипломатичного листування, відзначає, що в уряді США ще у 2008 році звертали увагу на те, що «Gunvor» став обов'язковим трейдером певної частини нафтового експорту і «накидає» по долару на вартість кожного проданого бареля нафти.
«На конкурентному ринку, натомість, нафтотрейдер може додавати до ціни не більше 5-20 центів».
Видання відзначає, що в іншому випадку американські дипломати назвали «Gunvor» «прикриттям масштабної корупції».
Розслідування корупції у колі наближених до Путіна, очевидно, стане передметом уваги на Заході, втім, актуальним лишається і питання, яке раз за разом ставлять критики «санкційного підходу» – чи можуть невійськові заходи спинити військову агресію?
Військовий аналітик Джон Шиндлер переконаний, м'яка сила та санкції Заходу агресивну Росію не зупинять.
«Білий дім – слабкий, головнокомандувач військ НАТО в Європі благає про підкріплення, яке не надходить, – Путін знає, що може робити в Європі все, що захоче. Це – гірка правда».
