Сімферополь – Новообраний склад українського парламенту втратив більшу частину представників Криму. Втім, за оцінкою політологів, скорочення «кримської квоти» в українській політиці істотно не вплине на вирішення кримської проблематики державними органами.
Підсумки виборів до Верховної Ради України ще підбивають, але екзит-поли вже дозволяють більш-менш впевнено прогнозувати якісний і персональний склад нового парламенту. Серед інших відмінностей від Ради попереднього скликання – практично повна відсутність кримчан у законодавчому органі країни. Що, в принципі, обґрунтовано і передбачувано. Адже вперше в історії сучасної України голосування не проводилося на окупованій території АРК і Севастополя, і це автоматично відняло 12 мандатів-мажоритарників. Решта ж кримчан в українському політичному полі не могли похвалитися вагою і популярністю, що дозволили б їм зайняти значну кількість прохідних місць у списках провідних політичних партій.
Хто ж пройшов?
Отже, екзит-поли цілком підтвердили прогноз, що кількість кримчан і «умовних кримчан» в парламенті нового скликання неминуче скоротиться в рази. Ще кілька представників півострова, які брали участь у виборній гонці, залишилися «за бортом» нового парламенту, зважаючи на віддалені позиції в партійних списках.
Президентський «Блок Петра Порошенка» за результатами підсумкових опитувань отримав 22-24% голосів виборців, таким чином, йому вдається завести в Раду 60-62 депутати-списочники. Забезпечив собі депутатський мандат уповноважений президента у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який замикав першу п'ятірку президентського списку. Ще один кандидат із першої десятки «Блоку Порошенка» – полковник Юлій Мамчур теж може розглядатися як виходець з Криму. Адже саме російська анексія півострова принесла всенародну популярність колишньому командиру гарнізону аеродрому «Бельбек».
Не вистачило ліміту прохідних місць нардепу і екс-прем'єрові Криму Сергію Куницину (67 місце в партійному списку), голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову (71) і севастопольському активісту і голові молодіжного крила партії «УДАР» Дмитру Білоцерківцю (76), який нині працює в Київській мерії.
Єдина кримчанка в списку іншого фаворита виборів – «Народного фронту» Людмила Денисова з її 15-ю позицією в списку впевнено проходить в Раду. Загалом же партія прем'єра Яценюка отримає 55-57 депутатських мандатів за пропорційною схемою.
Відкриття нового політичного сезону партія «Самопоміч» (11-14% голосів і 34-35 депутатських мандатів) не має в списках жодного кримчанина. Якщо не брати до уваги офіційно не підтверджену інформацію про те, що командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко нібито є вихідцем із Севастополя.
«Опозиційний блок», який йде наступним, (6-8% голосів і 21-22 депутати-списочники) може похвалитися хіба що умовними кримчанами. Це уродженець Одеси Микола Скорик (10-й номер у списку), що працював міністром фінансів у двох складах уряду Криму при Василі Джарти і Анатолії Могильові, депутат-мажоритарник від Севастополя попереднього скликання, мільярдер Вадим Новинський (11-й номер) і депутат-мажоритарник від Феодосії та Кіровського району, сестра колишнього голови адміністрації Януковича Юлія Льовочкіна (16-й номер). Однак з Кримом їх пов'язували не більше, ніж бізнес-відносини або ж просто адмінресурс попередньої влади, тому чекати від «опозиціонерів» того, що вони будуть виразниками інтересів населення окупованої території, не доводиться.
Не зміг пробитися в парламент ще один кримський мажоритарник з «Опозиційного блоку» Олександр Нечаєв. 26-е місце в списку екс-голови наглядової ради компанії «Кримський Титан» виявилося непрохідним.
«Радикальна партія» Олега Ляшка (6-7% голосів і 16-17 депутатських крісел) прикрасить Раду співачкою Златою Огневич – обличчям курортного сезону в Криму попередніх років, яка провела дитинство і юність в Судаку. Через що ми теж відносимо її до умовних кримчан. Хоча в коментарі ТСН Огневич вже зазначила, що збирається присвятити свою парламентську роботу питанням культури. Захист прав кримчан як один із напрямів її діяльності співачки не анонсувався.
Всеукраїнське об'єднання «Свобода», яке за екзит-полами отримує близько 6% голосів виборців, не приводить до Верховної Ради жодного кримчанина. Як і «Батьківщина», яка замикає список переможців. Остання отримає не більше 15-16 мандатів (не рахуючи мажоритарних округів), через що нардеп Андрій Сенченко, який був у списку під 32-м номером, залишається не при справах.
Таким чином, загалом у новому українському парламенті буде троє кримчан і ще четверо «кримчан з натяжкою». Для порівняння, в поки ще чинному складі Верховної Ради були обрані 20 представників Криму. Крім 12-ти мажоритарників від АРК та Севастополя це також вісім «списочників»: Мустафа Джемілєв, Андрій Сенченко і Людмила Денисова від «Батьківщини», «ударівці» Микола Паламарчук, Сергій Куницин і Олександр Мочков, «свободівець» Едуард Леонов та комуніст Сергій Топалов. Навіть з усіма умовностями кримські ряди в законодавчому органі порідшали втричі.
Кількість і якість
Втім, вважає низка експертів, незначне кримське представництво в депутатському середовищі не стане фактором, що впливає на присутність або неприсутність «кримського питання» в порядку денному української влади.
«Актуальність кримського питання від кількості народних депутатів-кримчан не залежить, – переконаний кримський політолог Володимир Єгоров. – У кожному разі, тема Криму зараз не на першому плані, враховуючи ситуацію на сході України. Але в Раді єдиним депутатом, хто підніматиме тему Криму, залишається Мустафа Джемілєв через становище кримськотатарського народу. З тих же, хто «пролетів» повз Раду, тільки Чубаров міг йому в цьому допомогти. Ні від Сенченка, ні від Куницина чекати якоїсь участі у вирішенні кримського питання не варто, їх хвилює винятково власна політична кар'єра і бізнес-інтереси, з урахуванням того, що в обох у Криму залишився бізнес та основна частина майна».
Політолог Сергій Костинський, у свою чергу, вважає, що «кримське питання» з політичного порядку денного не зникає. Але, на його думку, мала кількість депутатів з Криму не грає тут роль визначального фактора. «Повернення Криму – це проблема не тільки його жителів, а й усієї України, всього парламенту, – каже експерт. – Новий склад Верховної Ради буде більшою мірою готовий ухвалювати адекватні закони щодо Криму, оскільки частка тих, хто розгойдував ситуацію в регіоні і сприяв окупації, скоротилася до мінімуму». До того ж, звертає увагу Костинський, однією з ключових фігур у рішенні «кримського питання» залишається президент. З його подачі робота пропрезидентської більшості щодо кримської проблематики може отримати нове дихання.
