Київ – Ніч на неділю, 28 вересня, в Криму забрала життя шістьох людей, зокрема двох дітей. За життя ще двох постраждалих дітей – однорічного хлопчика і 12-річної дівчинки – поки що борються лікарі. Обставини ДТП схожі на сценарій фантастичного фільму – автомобіль на повній швидкості посеред автотраси провалився в 6-метрову яму. Причини обвалу ділянки автотраси з'ясовує слідство. Правда, багато що в події стає зрозумілим і очевидним вже зараз. Відповіді на деякі питання знають кримські журналісти, які довгий час стежили за проектами, на яких «освоювалися» бюджетні кошти за різних кримських урядів. За багатьма озвученими думками, трагедії можна було б уникнути. Щоб переконатися, «відмотаємо плівку» назад.
Трагедія на об'їзній дорозі Сімферополь-Миколаївка сталася о 03.30 ранку 28 вересня на ділянці Мирне-Дубки. Автомобіль ВАЗ з вісьмома пасажирами потрапив у воронку, що утворилася в результаті обвалу ґрунту дорожнього полотна над залізничним тунелем. У результаті загинули дві сім'ї, серед них і троє дітей. Всі вони поверталися додому з весілля.
Смертоносна воронка також травмувала водія іншого автомобіля, який, правда, зумів об'їхати її. Однак у його автомобіля відірвало колесо і спрацювали подушки безпеки.
У день трагедії журналісти оприлюднили прізвища загиблих. 34 і 33-річне подружжя Ібраїль та Зарема Ескандерови, їхні сини-близнюки, а також 37-річна Асіє Салімова та її 16-річна дочка Аліє. Правда, точність прізвищ та імен поки що не підтверджена. Правоохоронні органи Криму поки не оприлюднили офіційну інформацію про загиблих.
Відомо лише, що «слідчим управлінням» Росії у «Республіці Крим» порушена кримінальна справа за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК Російської Федерації (спричинення смерті через необережність двом і більше особам). Подробиці, зокрема й прізвища загиблих, – інформація поки закрита. У «слідчому управлінні» порадили написати інформаційний запит.
Разом з тим, «прокуратура» Криму почала перевірку дотримання вимог законодавства під час проведення будівельних робіт на ділянці дороги, де сталася трагедія. А в офісі ПАТ «Юждорстрой», яка освоїла багатомільйонні тендери на ремонті зазначеної дороги, проведена виїмка документів. Сама ж фірма відсторонена від усіх видів робіт у Криму до кінця слідства. Його результати обіцяють оприлюднити протягом місяця. До слідства залучені експерти «Росдортехнології» і «Росавтодора».
Паралельно в Криму міжвідомча робоча група проводить комплексну перевірку дотримання законодавства у сфері транспортної безпеки.
За кілька років до трагедії
Абсурдності ситуації додає те, що саме ця трикілометрова траса, яку в народі тепер називають «дорогою смерті», за останні кілька років «з'їла» більше мільярда гривень з бюджету (тоді ще українського). І мала бути абсолютно безпечною, як запевняли підрядники, які багато років освоювали бюджет на будівництві цієї об'їзної дороги.
Журналісти в Криму і за його межами періодично писали про те, куди і на що йдуть ці кошти. А журналісти «Центру журналістських розслідувань» вели тему підрядів уже згаданої фірми «Юждорстрой» 1,5 останніх роки. Завдяки їхнім розслідуванням вдалося з'ясувати не тільки те, що фірма, яка всі ці роки із завидною постійністю вигравала тендери на будівництво зазначеної об'їзної дороги та низки інших дорогих об'єктів, належить відомому в Криму Ігорю Аржанцеву – депутату колишнього кримського парламенту від Партії регіонів, а нині вже члену кримської організації «Єдиної Росії» і депутату «Державної ради» Криму. Але й те, що вона тісно співпрацює з державним підприємством «Кримавтодор».
«Держпідприємство і приватна фірма в сусідніх кабінетах злагоджено розігрували між собою підряди: ПрАТ діставалося будівництво доріг, облаштування та ремонт, «Кримавтодор» – обслуговування та поточний ремонт. При цьому різниця цін, запропонованих підприємствами, рідко перевищувала 1%, що також може свідчити про відмінну комунікацію між керівництвом підприємств», – зазначають журналісти видання.
Журналіст Сергій Мокрушин – один з тих, хто не тільки збирав і аналізував інформацію про тендери «Юждорстроя», але й домагався реакції на неї з боку органів влади Криму. Не завжди це було просто, відзначає він. «Юждорстроєм» ми зацікавилися, коли виявили, що ця фірма – абсолютний фаворит тендерів «Кримавтодору». І коли з'ясувалося, що тандем замовник-підрядник фактично проживає за однією адресою, стало ще цікавіше. Ми тоді публікували багато таких матеріалів, і частина з них стосувалася «Юждорстроя» – там на деякі ділянки доріг виділялися просто божевільні суми. Зокрема і на цю нещасливу ділянку», – розповідає Мокрушин.
Незважаючи на дорожнечу проекту, оплаченого високопоставленим підрядникам платниками податків, рівень «якості» робіт, що спричинив тепер шість смертей, можна оцінити і без експертів.
Незважаючи на дорожнечу проекту, оплаченого високопоставленим підрядникам платниками податків, рівень «якості» робіт, що спричинив тепер шість смертей, можна оцінити і без експертів
За словами журналіста, всі, хто мав відношення до торгів і підрядів, запевняли, що вартість робіт обґрунтована, а самі вони проводяться якісно. «Але ми ж розуміли, що не дарма такі дорогі підряди дістаються фірмі, співзасновником і керівником якої є кримський депутат від Партії регіонів (Ігор Аржанцев – ред.). Востаннє ми стикалися з «Юждорстроєм», коли споріднене з ним підприємство, «Юждорстрой-транс», отримало під реалізацію інвестпроекту ділянку землі на залізничному вокзалі в Сімферополі. Очолив тоді це підприємство фігурант ще більшої кількості наших розслідувань Сергій Клочков, колишній заступник директора «Буд-центру 2», «навар» на кримських дорогах порядку чверті мільярда гривень. І ось тоді ми зрозуміли, чому не було ніякої реакції влади на наші публікації щодо дорожнього будівництва – фінансові сліди Клочкова тоді привели нас до віце-прем'єра Криму Георгія Псарьова», – відзначає Мокрушин.
Нагадаємо, Георгій Псарьов був заступником прем'єра Анатолія Могильова, який очолював уряд Криму перед його російською анексією. Прес-конференції Могильова проходили тоді як мінімум раз на місяць. Проте були схожі одна на одну в одному – відсутності конкретних відповідей на питання, в яких звучали назви фірм та прізвища кримських однопартійців прем'єра. При згадках «Юждорстроя» і «Буд-центру 2» він закочував очі і відправляв журналістів до правоохоронних органів.
Правда, одного разу висловив готовність особисто перевірити факти, викладені в журналістських розслідуваннях «Центру». Але істотних результатів за цим не слідувало. Ті ж фірми продовжували ділити підряди і закочувати бюджетні кошти в кримські дороги.
Як пройшло прощання із загиблими на обвалі об'їзної дороги
Смертоносний глухий кут
Кримські журналісти, які стежили за сферою розподілу бюджетних ресурсів у Криму, відзначають, що після трагедії на трасі Сімферополь-Миколаївка слід засумніватися в якості робіт на інших кримських об'єктах, які були довірені одним і тим же фірмам.
Один з журналістів, який попросив не називати його імені, впевнений, що уникнути трагедії на об'їзній дорозі можна було б, якби автори проекту були більш уважними і звернули увагу на те, що собою являє залізничний тунель на ділянці траси Мирне-Дубки, який став згодом смертоносним.
Цей тунель – залишки залізничної гілки, яка не використовується вже два десятиліття. Починається вона від сімферопольського вокзалу і закінчується в селищі Мирне на платформі з елеваторами радгоспу Дзержинського, також відомого як «Червоний». У радянські часи ця гілка використовувалася для транспортування продукції радгоспу, а після розвалу спочатку СРСР, а потім і самого радгоспу не використовувалася взагалі. «На початку 90-х років, після розвалу СРСР, радгосп припинив своє існування. Платформа з елеваторами, куди вантажили продукцію, була зруйнована. Виникає питання: навіщо під час проектування об'їзної дороги на цій ділянці спроектували цей тунель, а після збудували над ним дорогу? Перед об'їзною, яка перетинала залізничну лінію, можна було обрізати цю лінію або засипати її зовсім. Але для неї для чогось спорудили тунель, в якому йде ця гілка і через 200-300 метрів закінчується тупиком у покинутому радгоспі», – зазначає співрозмовник Крим.Реалії.
Жертв смертоносного тунелю поховали в понеділок, 29 вересня, в Сімферополі. Як ділитимуть між собою відповідальність за ці смерті кримські чиновники, багато з яких працювали і за старої, ще «української» влади Криму і брали участь у тодішніх тендерних махінаціях, ми скоро побачимо.
