Сімферополь – Сьогодні жоден з кримських нардепів-мажоритарників не ризикнув претендувати на місця в новому парламенті України. Не маючи політичного, репутаційного та фінансового капіталу для збереження себе в українській політиці, вони змушені повертатися на півострів і шукати себе в нових кримських реаліях.
В одній з попередніх публікацій (див. Депутати без коріння: хто представлятиме Крим у новій Верховній Раді України?) ми повідомляли про те, що кількісне представництво кримчан у виборчих списках провідних політичних сил, із зрозумілих причин, істотно скоротилося. Що ж до мажоритарних округів, то тут вималювалася картина ще більш однозначна. Видимо, жоден кримський політик не буде обраний до нового парламенту в одномандатному окрузі: в кримських округах вибори не проводяться, а випробовувати виборчу фортуну на материку вони не ризикують.
Час додому
Розуміючи примарність шансів поборотися за депутатське крісло на материку, у відриві від свого електорату і фінансової бази, практично ніхто з кримчан навіть не став намагатися цього робити. Більшість, а йдеться про нардепів-регіоналів, вважали за краще зробити хорошу міну за поганої гри і показово скласти свої повноваження за місяць до закінчення парламентської каденції.
На минулому тижні п'ятеро з десяти кримських мажоритарників, обрані від Партії регіонів Віталіна Дзоз, Олег Парасків, Валентина Лютикова, Сергій Брайко і Григорій Груба оголосили про відмову від депутатських мандатів. Як офіційний привід для цього були обрані «російські» вибори, які відбулися в Криму. До списку можна додати і Бориса Дейча, який в колективній заяві не брав участі, але раніше «засвітився» на кримських виборах, а також неодноразово публічно підтримував «вибір кримчан» щодо входження до Росії.
«Моє перебування у Верховній Раді України далі некоректне, тому повідомляю, що я складаю з себе повноваження депутата Верховної Ради України, і з великим задоволенням передаю свої повноваження колегам, обраним в Криму на чесних, прозорих виборах, вони працюватимуть з нашими виборцями», – заявила Віталіна Дзоз.
Правда, залишилося відкритим питання, що заважало кримським депутатам, які підтримали анексію, зробити це раніше і наслідувати приклад свого колеги з Севастополя – «ідейного» українофоба Вадима Колесниченка, який здав свій мандат ще в квітні. З дев'яти кримських регіоналів-мажоритарників у травні написали аналогічні заяви тільки Брайко і Дейч, але їхні прохання відмовилася задовольнити Верховна Рада. Всі інші, мабуть, залишили собі мандати як можливість для участі у внутрішньопарламентських політичних торгах та отримання депутатських пільг і зарплат. А тепер, коли ця можливість практично вичерпалася, вирішили повернутися до Криму, не бачачи подальших перспектив у Києві.
«Специфіка мажоритаріїв полягає в тому, що їхній політичний ресурс (популярність, достатній рівень електоральної підтримки, фінансові можливості) найчастіше обмежується тим округом, на якому їх обирали, – коментує ситуацію кримський політолог Сергій Костинський. – Також варто враховувати, що в останні роки вибори на виборчому окрузі за переважну більшість політиків-мажоритарників вигравала партія влади, яку вони на той момент представляли. Політичний бренд партії, наприклад, Партії регіонів, і адміністративний ресурс гарантували перемогу практично будь-якому кандидатові, незалежно від його особистої політичної конкурентоспроможності. Подібні умови участі у виборах, які можна назвати «зоною комфорту», фактично обнулили кількість політичних лідерів, які здатні самостійно боротися за місце під сонцем в українській політиці».
Крім політичної неконкурентоспроможності кримських політиків в Україні, експерт виділяє і їх бізнес-залежність від півострова. «Більшість мажоритаріїв – представники бізнесу, активи яких перебувають у Криму. Це дуже сильно впливає на політичні орієнтації колишніх нардепів, – відзначає він. – Швидше за все, через талант «адаптуватися» до будь-якої політичної кон'юнктури або залежності від обставин, що склалися, більшість кримської-української політичної еліти буде змушена домовлятися з Аксьоновим-Константиновим про комфортне повернення до Криму та інтеграцію в кримську-російську політику. Не виключено також, що частина цих персон могла зіграти свою роль в організації анексії Кримського півострова, і, тим самим забезпечити собі гарантію безпеки і продовження політичної кар'єри в регіоні».
У списках не зазначені
Якщо неможливість висування більшості кримських нардепів у мажоритарних округах в інших регіонах України була зумовлена, то як запасний варіант вони могли розглядати свою присутність у партійних списках. Однак спектр партій, які могли б потенційно прихистити колишніх кримських мажоритарників, нині не великий, а їхній електоральний ресурс підірваний.
Сьогодні залишки колись могутніх регіоналів стікаються під знамена «Опозиційного блоку». Ця політична сила поки оприлюднила лише першу десятку свого партійного списку. Не виключено, що позиціями нижче в списку можуть спливти два представники Криму на минулих виборах – сестра колишнього голови президентської адміністрації Юлія Льовочкіна (Феодосія і Кіровський район) та Вадим Новинський (Севастополь). Або ж обидва можуть спробувати щастя у «мажоритарці», за прикладом тієї ж Льовочкіної, фінансовий та адміністративний ресурс якої дозволив у 2012 році «купити» чужу їй Феодосію. Зараз з адміністративними можливостями у претендентів справи гірші, але фінансовий ресурс залишився.
Однак не варто забувати, що Льовочкіна і Новинський – фігури загальноукраїнського масштабу, на відміну від усіх інших колег-регіоналів з Криму.
Трагічні події на Майдані, російська агресія, в результаті якої відбулася анексія Криму і війна на Сході України девальвували електоральну базу Партії регіонів і КПУ, від яких до Верховної Ради балотувалася частина кримчанСергій Костинський
«Трагічні події на Майдані, російська агресія, в результаті якої відбулася анексія Криму і війна на Сході України девальвували електоральну базу Партії регіонів і КПУ, від яких до Верховної Ради балотувалася частина кримчан, – пояснює Сергій Костинський. – Що це означає? Це значить, що в «консервативному» політичному сегменті української політики, який характеризується апеляцією до «русского міра», російських інтеграційних проектів і захисту російської мови, зростає вартість «вхідного квитка». Швидше за все, у кримчан не буде ні мотивації, ні фінансової можливості йти в парламент через «Сильну Україну», Партію розвитку або КПУ через високу конкуренцію. Потрібно відзначити, що переметнутися в національно-демократичний табір, який з окремої політичної ніші перетворився на повноцінне поле української політики, кримчанам, які раніше балотувалися від ПР, КПУ і «Союзу», на поточний момент теж не вдасться. Оскільки це створює серйозні репутаційні ризики для кожної з партій національно-демократичного спрямування». А значить, підсумовує експерт, ні зараз, ні в найближчому майбутньому ми не побачимо в політиці жодного представника кримської політичної еліти, який раніше проходив у парламент завдяки мажоритарній системі виборів.
І один у полі воїн?
Єдиний на сьогодні кримський мажоритарник у парламенті країни, поставлений не від Партії регіонів, Лев Миримський також не бачить себе в новому парламенті. «Я балотуватися не буду, тому що на моєму окрузі вибори не проходять», – сказав він (цитується за «Подіями Криму»). Варіанти висунення за партійним списком або у мажоритарному окрузі на материку нардеп не розглядав, оскільки, за його словами, для нього депутатський мандат не самоціль. До того ж, стверджує політик, він і без мандата активно бере участь у вирішенні наболілих питань взаємин між Кримом і Україною, наприклад, поновлення подачі на півострів дніпровської води. Відповідаючи ж на питання, чим він має намір зайнятися після закінчення терміну депутатських повноважень, Миримський сказав, що приділятиме більше часу своїй родині і своїм дітям.
Втім, нам все ж вдалося відшукати один виняток з правила. Тоді як всі мажоритарники з Криму «склали зброю», випробувати долю на одномандатному окрузі несподівано вирішив нардеп Едуард Леонов, обраний до нинішнього складу Ради за партійним списком (Всеукраїнське об'єднання «Свобода»). У новому списку «Свободи» євпаторійця Леонова не виявилося, він пробиватиметься до парламенту персонально. «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» висунуло мене на округ №161 в Сумській області», – повідомив він Крим.Реалії. За словами Леонова, округ на Сумщині він обрав сам, орієнтуючись на особисті контакти і знайомства. Чи допоможуть йому ці обставини стати єдиним кримчанином-мажоритарником у майбутньому парламенті України – покаже найближчий час.
