Сімферополь – Вибори в анексованому Криму оголошені місцевою «владою» «найчеснішими» за всю новітню історію півострова. Однак навряд чи ці запевнення будь-ким сприймаються на віру. За інформацією громадських активістів і незалежних спостерігачів, партія влади використовувала весь арсенал підтасовок результату, успішно випробуваний ще в попередні роки, коли місцева «Єдина Росія» іменувалася кримською організацією Партії регіонів. А нині, в умовах фактичної відсутності політичної конкуренції та повної впевненості старих-нових чиновників у своїй безкарності, накрутки застосовувалися ще більш масштабно і безсовісно.
Під час підбиття підсумків виборів у Криму і спроб встановити приблизний реальний, а не «намальований» результат, незалежні спостерігачі акцентують увагу на аномально підвищеній явці в останні години роботи виборчих дільниць. Остання озвучена виборчкомом в день голосування цифра явки (45,29% о чверть на восьму вечора) вже дуже сильно відрізняється від підсумкового показника наступного дня в 53,6%. Виходить, що в останні 45 хвилин голосування підійшли майже 10% всіх виборців, хоча візуально ніякого ажіотажу перед закриттям дільниць не спостерігалося. Втім, ця технологія «дотискування» кількості голосів не нова і вже використовувалася владою в Криму на останніх місцевих виборах «за України».
Крім маніпуляції з офіційною явкою, нам би хотілося звернути увагу на інші непрямі свідчення «коригування» підсумкового складу «Держради Криму». Тут нам допоможуть дві дисципліни – математика і логіка.
Коли доданки не дають суму
Будемо виходити з простого постулату, що виборець, як правило, послідовний у своїх політичних уподобаннях. Тобто, зробивши вибір на користь тієї чи іншої політсили, він, швидше за все, проголосує за її представників на всіх рівнях: чи то на виборах у регіональний парламент чи до місцевої ради. Проте офіційна картина кримських виборів не збігається з цією логікою. За версією виборчкому, кримські виборці страждають політичним роздвоєнням особистості, і, вибравши партію А на рівні свого рідного міста чи селища, тут же голосують за її конкурента партію Б на загальнокримському рівні. Що не може не здатися дивним.
За версією виборчкому, кримські виборці страждають політичним роздвоєнням особистості, і, вибравши партію А на рівні свого рідного міста чи селища, тут же голосують за її конкурента партію Б на загальнокримському рівні
Спробуємо пояснити наочніше, що мається на увазі. Отже, згідно з офіційними підсумками, до «Держради Криму» пройшли лише дві партії з 12-ти, представлених на виборах. При цьому переважна кількість голосів (515,9 тис. або 70,18%) отримала провладна «Єдина Росія» і ще 62,4 тис. осіб (8,49%) проголосували за ЛДПР.
В розрізі ж місцевих рад картина не настільки однозначна: в них скрізь проходять, подолавши 5% бар'єр, від трьох до шести партій (тобто в середньому чотири партії, що вдвічі більше, ніж на виборах до Держради).
Для спрощення, зробимо вибірку тільки по міських радах Криму (їх 15) і проаналізуємо підсумкові відомості, представлені на сайті виборчкому Криму. Вийде, що в розрізі міст «Єдина Росія» отримала від 34,43% (у Джанкої) до 71,2% (в Білогірську) голосів виборців. Середній арифметичний показник по всіх містах – 55,4%, що не цілком в'яжеться із загальнокримським досягненням партії в 70,18%.
Партія Жириновського, яка посіла друге місце, отримала на місцях від 4,02% голосів (в Щолкіному) до 17,52% (у Сімферополі). Її середній показник – 9,5%, що на відсоток вище за офіційний.
Середньоарифметичні показники інших рейтингових російських партій, що отримали свої фракції на місцевому рівні, у міських округах наступні: КПРФ – 12,6% (офіційний підсумок 4,48%), «Справедлива Росія» – 6,75% (офіційно 1,84%) , «Родіна» – 5,2% (офіційно 2,65%), «Комуністи Росії» – 4,1% (офіційно 2,11%).
Ця вибірка більш ніж репрезентативна, враховуючи, що на території 15-ти міських округів проживають майже 60% всіх кримських виборців.
Виходить, якщо прийняти як даність, що при виборі серед партій кримчани віддавали перевагу одній і тій же політсилі в різних бюлетенях (а йдеться саме про вибір партій, а не прізвищ), то в кримський парламент мали пройти п'ять політичних сил. Що, загалом, відповідає картині виборів у містах і районах. Крім «Єдиної Росії» і ЛДПР прохідний бар'єр мають подолати комуністи Зюганова, «Справедлива Росія» і позапарламентська «Родіна».
Скептики можуть заперечити, що, мовляв, середньоарифметичний показник сам по собі ще ні про що не говорить. Випереджаючи цей контраргумент, розглянемо підсумки виборів не тільки в процентному, а й в чисельному вираженні.
Мабуть, кримські чиновники вирішили не особливо церемонитися з попутниками, прагнучи всіма правдами-неправдами досягти двох цілей: по-перше, максимально монополізувати владу, і, по-друге, продемонструвати Кремлю небувалий рівень лояльності до правлячої партії
Отже, при заявленій кількості тих, хто прийшов на вибори в Криму в 735 146 осіб, заповітний п'ятивідсотковий бар'єр для потрапляння в парламент дорівнює 36 757 голосам. Якщо підсумовувати голоси, віддані, наприклад, за КПРФ, то це вже 37 991 тільки в 15-ти містах, не рахуючи ще понад 40% виборців у сільській місцевості, де рівень підтримки лівих ідей традиційно вищий, ніж у місті. І так далі.
Підсумовуючи вищесказане, можна відзначити, що офіційний результат «Єдиної Росії» в Криму перевищує реальний мінімум на 15%. Що приблизно відповідає тим відсоткам, які не дорахувалися до прохідної планки більш слабкі союзники партії влади. Мабуть, кримські чиновники вирішили не особливо церемонитися з попутниками, прагнучи всіма правдами-неправдами досягти двох цілей: по-перше, максимально монополізувати владу, і, по-друге, продемонструвати Кремлю небувалий рівень лояльності до правлячої партії на новопридбаній території. А партії-попутники це покірно проковтнули. Хоча, у кожної медалі є й зворотний бік. Кримська «Єдина Росія», наслідуючи методи Партії регіонів, одночасно повторює її помилку: повністю уособлюючи владу в Криму, вона нестиме й одноосібну відповідальність за весь негатив, викликаний помилками влади в цілому і зловживаннями окремих чиновників зокрема.