Сімферополь – Одразу після російської анексії Криму – в березні-квітні поточного року – з півострова почали йти українські ритейлери, побоюючись невизначеності юридичного та економічного статусу окупованої території. Процес цей був досить масовим, але торкнувся, головним чином, торговельних об'єктів непродовольчої групи (див. статтю «Час згортати мережі»). У той же час, українські гравці ринку продовольчого ритейлу воліли продовжити роботу, сподіваючись на стабільний попит на більш дешеві і якісні, ніж російські, вітчизняні продукти.
Між тим, «труднощі перехідного періоду», блокування Росією поставок цілої низки товарних позицій, а також провальний курортний сезон, що не приніс традиційного сплеску купівельної активності влітку, змусив низку компаній переглянути своє рішення.
«Фуршет» завершився
Так, на минулому тижні стало відомо про те, що ймовірно піде з Криму продовольча торгова мережа «Фуршет». Власники мережі активно шукають покупця кримських супермаркетів серед російських підприємців.
Керівник кримського підрозділу «Фуршету» Сергій Макєєв пояснив таке рішення труднощами з логістикою і з поставками товарів до Криму, а також небажанням «вплутуватися в довгу паперову тяганину» для перереєстрації бізнесу в російському правовому полі.
Одночасно «Фуршет» оголосив про відкриття в Криму декількох нових торгових точок у форматі «магазинів біля дому». Однак, за словами Макєєва, це ніяк не суперечить планам з продажу бізнесу в Криму, адже розширення мережі лише збільшує привабливість активу в очах потенційного покупця і, тим самим, підвищує його вартість.
За оцінкою бренд-менеджера ТМ «Легенда Криму» Олександра Долганова, мережа «Фуршет» є однією з найдорожчих у Криму, тому що магазини і земля є у власності компанії. Кримські активи «Фуршету» фахівець оцінив в 115-117 млн доларів. І навіть назвав потенційного покупця – російську торговельну мережу «Магніт».
Споживчий ринок Криму, що нараховує згалом близько 2 млн осіб, порівнюваний з небагатим російським мегаполісом, а тому не є особливо цікавим для великих російських компаній
Між тим, експерти ринку вважають, що продаж кримської торговельної мережі може виявитися досить довгим і проблемним. На думку керівника київської філії російської інвестиційної компанії QB Finance Арсенія Рухова, російський бізнес все ще з пересторогою дивиться на Крим через можливі санкцій. «Можливо, бізнес зможе домовитися між собою і будуть використані якісь проміжні варіанти типу створення спільних компаній. Або ж український бізнес буде проданий мережам, які не ведуть діяльності на міжнародних ринках і яким будуть не страшні західні санкції. Зараз у Криму працюють не найбільші російські банки, можливо, що і кримським ритейлом займатимуться невеликі мережі без планів виходу на біржу і без залучення західного фінансування», – прогнозує розвиток подій Рухов (цитується за «Ізвєстіями»).
До того ж, на його думку, споживчий ринок Криму, що нараховує згалом близько 2 млн осіб, порівнюваний з небагатим російським мегаполісом, а тому не є особливо цікавим для великих російських компаній.
Гіганти втратили інтерес
Також нещодавно стало відомо про виставлення на продаж двох найбільших торгових центрів Криму – «Меганом» (81,5 тис. кв. м) і «Південна галерея» (41,2 тис. кв. м), розташованих у Сімферополі.
Власником першого з них є компанія Ukrainian Development Partners, яку пов'язують з депутатом Верховної Ради України Василем Хмельницьким. Власником «Південної галереї» виступає девелоперська група Arricano Group, заснована естонським бізнесменом Хілларом Тедером. Знаменно, що обидва торгових центри були введені в експлуатацію незадовго до захоплення Криму Росією. Але на перших порах їхні власники, мабуть, розраховували на можливість вести бізнес в умовах, що змінилися.
Крім того, експерти вказують як негативний фактор невдалий курортний сезон на півострові, і, як наслідок, відсутність сезонного літнього сплеску купівельної активності
Однак за підсумками літа стало зрозуміло, що заплановані показники не можуть бути досягнуті. За інформацією Російського видання «Комерсант», починаючи з березня доходи від оренди комерційної нерухомості в Криму знизилися на 50%. Середня орендна ставка впала з 480 до 240 доларів за квадратний метр, а третина площ простоюють вільними. Це, зокрема пов'язано ще з першою, весняною хвилею відходу з Криму непродовольчого ритейлу. Тоді про небажання працювати в Криму оголосили зокрема іспанська мережа Inditex (її бутики брендів Zara, Bershka, Stradivarius, Pull & Bear, Massimo Dutti і Oysho якраз мали відкритися в «Меганомі»), MTI (власник взуттєвих мереж Intertop, Plato, Ecco , Geox та ін.), магазини Kira Plastinina, Moyo, датська мережа JYSK та інші.
Крім того, експерти вказують як негативний фактор невдалий курортний сезон на півострові, і, як наслідок, відсутність сезонного літнього сплеску купівельної активності. Нагадаємо, скорочення турпотоку тільки за офіційними даними склало 50%, а за оцінками незалежних експертів кількість туристів у Криму впала в 4-5 разів.
Однак, як і в першому випадку, власники торгових об'єктів навряд чи зможуть швидко їх позбутися. Як через побоювання великого російського бізнесу офіційно приходити на територію з невизнаним статусом, так і в цілому через зниження привабливості роботи на споживчому ринку Криму.
