Сімферополь – Одразу після російської анексії Криму, вже в березні, на півострові розпочався масштабний переділ власності. Самопроголошена влада поспішила привласнити державні підприємства та їхнє майно, розташоване на півострові. Втім, тоді було заявлено, що оголошена «націоналізація» не торкнеться приватної власності, недоторканність якої є одним із базових правил у сучасному капіталізованому світі. Однак, як відомо, апетит приходить під час їжі. І сьогодні кримські чиновники запустили нову хвилю переділу, знаходячи всілякі приводи для відбирання чужого, тепер вже приватного майна.
Лише за останній тиждень керівництво Криму ухвалило рішення про примусовий викуп майна компанії «Кримгаз», Ялтинської кіностудії, 28-ми ринків, що входять до об'єднання «Кримспоживспілка», а також «націоналізації» всіх об'єктів, афілійованих з українським олігархом і губернатором Дніпропетровщини Ігорем Коломойським і близьким йому «ПриватБанком». Одночасно місцева «влада» передала «привіт» губернатору Донецької області Сергію Таруті, прозоро натякнувши на те, що його майно можуть вилучити наступним за списком.
Відлучення чужого підноситься під гаслами захисту прав громадян і пошуку коштів для виплати компенсацій ошуканим вкладникам, повернення у власність держави об'єктів, викуплених за сумнівними схемами або за заниженою вартістю, а то і просто у вигляді покарання «спонсорів каральної операції на Південному Сході України»
Відлучення чужого підноситься під гаслами захисту прав громадян і пошуку коштів для виплати компенсацій ошуканим вкладникам, повернення у власність держави (тільки чомусь іншої) об'єктів, викуплених за сумнівними схемами або за заниженою вартістю, а то і просто у вигляді покарання «спонсорів каральної операції на Південному Сході України». При цьому неозброєним оком видно вибірковий підхід у справі «відновлення справедливості». З одного боку, як казав класик, «всі великі сучасні статки нажиті безчесним шляхом». І власники майна, яке відбирають, безумовно, не зразки чеснот. З іншого боку, цю ж фразу можна адресувати й до нинішніх керівників Криму, походження капіталів і майна яких викликає чимало запитань, відповіді на які перераховані в змісті Кримінального кодексу. Саме з цієї причини в мотивах їхньої поведінки вбачається корисливість, а показна турбота про «державний інтерес» викликає іронію.
Експропріація експропріаторів
На думку експертів, ухвалені рішення про «націоналізацію» тих чи інших об'єктів покликані створити ширму законності навколо розпочатого відбирання привабливих активів в інтересах потенційних нових власників. Наприклад, 16 автозаправних станцій «Укрнафти» в Криму, названі в постанові «Держради» про «націоналізацію» майна Коломойського, де-факто ще в квітні були захоплені рейдерами, і зараз ними керує такий собі ТОВ «Кримойл», зареєстрований за фіктивною адресою.
Про швидку зміну власників «Ялтинської кіностудії» розмови ходили ще наприкінці липня, більш ніж за місяць до ухваленого владою рішення про «викуп» підприємства. Подейкували, що студію відберуть у нинішніх власників, тому що на неї поклав око головний кінопропагандист Росії Микита Михалков. Саме про передачу цього об'єкта йшлося під час зустрічі Михалкова зі спікером Володимиром Константиновим і прем'єром Сергієм Аксьоновим у Криму в липні. «Інтрига зрозуміла: з одного боку – проблемний актив, з іншого – легендарний бренд і близько 15 га землі, вартість якої, за оцінками ялтинських ріелторів, може сягати $40-45 млн. Михалков нічого не купуватиме, він все отримає задарма», – писав тоді російський Forbes. За інформацією ЗМІ, очолюваний Михалковим Союз кінематографістів планує збудувати на території «націоналізованої» студії якийсь кінофестивальний комплекс з готелем.
До слова, нинішніми власниками Ялтинської кіностудії є російські структури, пов'язані із засновниками московського Національного космічного банку Сергієм і Андрієм Аршиновими. Їхній приклад, а також приклад кримських власників «Кримспоживспілки» наочно показує, що не тільки горезвісні «українські олігархи», на яких зосереджує свій пропагандистський гнів кримська верхівка, потрапили в «чорний список» експропрійованих. Сьогодні в ньому може виявитися будь-який власник об'єкта, що зацікавив осіб із Москви чи з Сімферополя, запросто вхожих у кримські владні кабінети.
Нитки тягнуться в Кремль
Спостерігачі вважають, що настільки масштабна зміна власників об'єктів, запущена в Криму останнім часом, була б неможлива без згоди, а то і прямого схвалення Москви. Обидві сторони тут задовольняють свої інтереси: кримська верхівка отримує можливість заробити на продажі чужого майна, а Кремль використовує питання кримської власності як додатковий важіль тиску на українські бізнес-кола.
«Кримська нелегітимна влада сама по собі не може оперувати такими масштабами – націоналізувати об'єкти газопостачання «Нафтогазу України», забрати 28 ринків, банк та інші установи. Це змогли реалізувати лише за умови отримання відповідної «відмашки» з Москви», – упевнений директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов (цитується за УНН).
Разом з тим, експерт дорікнув українській владі за пасивну позицію в питанні захисту власності на півострові. «Запобігти цим незаконним маніпуляціям можна було б тільки в тому випадку, якби Київ вів з Москвою переговорні процеси щодо Криму і вимагав дотримуватися норм міжнародного права в питаннях приватної власності. А повна відсутність реакції і бездіяльність нашої влади в цьому питанні якраз і призвела до того, що українське майно націоналізує нелегітимна кримська влада», – каже Стародубов.
Зараз влада Росії і Криму роблять все, що їм завгодно, тому що ніяких відповідних дій української влади вони не бачатьОлександр Бондар
Солідарний з ним і екс-голова Фонду державного майна України Олександр Бондар. У коментарі «Главкому» він підкреслив, якби українська влада почала діяти симетрично від самого початку окупації Криму, то подібних дій ні з боку Росії, ні з боку кримського уряду не було б. «Вони б гарно подумали, бо на нашій території майна, яке належить кримським сепаратистам і тим українським олігархам, які до них лояльні, і російським олігархам, значно більше, ніж власності того ж Коломойського і в Росії, і в Криму. Якби почали діяти ще в березні, то ми не мали б таких наслідків», – вважає він.
«Зараз вони (влада Росії і Криму – ред.) роблять все, що їм завгодно, тому що ніяких відповідних дій української влади вони не бачать – повна нерішучість і забалакування будь-якої проблеми, яка пропонується експертами», – підкреслив Бондар.
Як захиститися?
Експерти та юристи сходяться на думці, що експропріаторські ініціативи кримської влади незаконні, а тому єдиний спосіб протистояти їм – звертатися в суди. Причому, не в кримські і російські, результат розглядів в яких цілком передбачуваний, а в профільні міжнародні інстанції.
«Кримський «уряд» і «парламент» від самого початку діють поза правовим полем. Вони вирішують питання не за законом, а виходячи зі своїх бажань. Тому захиститися від цього дуже складно. Єдина можливість – захищати свою власність у міжнародних судах, тому що юрисдикція українських судів на них не діє, а кримські та російські суди прийматимуть відомо які рішення», – каже екс-голова ФДМУ Бондар.
А директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відзначає, що рішення про так звану «націоналізацію» просто демонструють нездатність влади Криму грати за цивілізованими правилами. «Наш великий бізнес у подібних ситуаціях просто звертається до міжнародних судів, маючи на це повне право, і ймовірність того, що він виграє цей суд, досить велика. Тому те, що Крим щось там затвердив – ще нічого не значить. Більше того, штрафи за такі насильницькі дії можуть бути дуже високими. Тому не варто перебільшувати значення таких кроків», – радить він (цитується за «Главкомом»).
Бачать негативну перспективу можливих судових розглядів для себе і в самій Росії. «Наші шанси оскаржити права українських підприємців на активи в Криму сходять до нуля. З тієї простої причини, що Захід не визнав возз'єднання Криму та Російської Федерації. Тому міжнародні суди кримській владі в цьому разі не союзники», – визнає російський економіст Андрій Паршев.
Та й самі власники бізнесу розглядають судовий шлях як найбільш прийнятний, натхненні прикладом «ЮКОСа», який домігся присудження великої компенсації з боку Росії. Так, про «неминучі розгляди в міжнародних судах» вже повідомили «Кримгаз», власники Ялтинської кіностудії, а також холдинг Avangard Co мільярдера Олега Бахматюка, про «викуп» належної якому птахофабрики «Південна» раніше заявляли кримські чиновники. А олігарх Коломойський ще в липні повідомляв про намір судитися з Росією через інвестиції у компанію, яка володіла аеропортом «Бельбек». Тепер же приводів для позову у нього додалося.
Заступник Коломойського в Дніпропетровській ОДА Геннадій Корбан вже побічно підтвердив, що надалі питання розглядатиметься в Гаазькому трибуналі з комерційних справ.
Безумовно, розгляд позовів може затягнутися на роки. Але майбутній судовий вердикт можна впевнено спрогнозувати вже зараз – він буде не на користь кримської влади.
