Візит президента Барака Обами в Таллінн 2-3 вересня, дорогою в Уельс, де на майбутньому тижні пройде саміт НАТО, невипадковий, заявив у п’ятницю на спеціальному брифінгу старший директор Ради національної безпеки США з європейських справ Чарльз Купчан.
«Ці дві зупинки – спроба послати Росії сигнал, що її поведінка неприйнятна, – сказав Купчан. – В Естонії – велике російськомовне населення, тому частина послання президента (Естонії) – «ми підтримуємо вас». П’ятий пункт (статуту НАТО) – це залізна гарантія вашої безпеки: Росіє, навіть не думай зв’язуватися з Естонією чи будь-яким з прибалтійських регіонів тим же способом, яким ти зв’язалася з Україною».
При цьому в адміністрації США досить стримано реагують в останні дні на звернення керівництва України з проханням про членство в НАТО.
На п’ятничному брифінгу прес-секретар Білого дому Джош Ернест підкреслив, що «президент Обама дав зрозуміти, що є різниця між нашими союзниками по НАТО і прихильністю США щодо країни на зразок України, яка є дружньою нацією, але не союзницею по НАТО».
Представник Білого дому сказав, що «Сполучені Штати не йдуть у напрямку військового конфлікту між США і Росією», однак додав, що США мають намір «стояти пліч-о-пліч» з Україною, і що є багато способів допомогти Україні, способів, які не мають на увазі військового втручання.
«Наша політика щодо майбутнього розширення НАТО: двері відкриті, і країни, які хочуть внести свою лепту в безпеку євроатлантичного простору, можуть подати прохання про вступ в організацію – і це питання буде розглянуто на підставі їх кваліфікації.
На даному етапі, питання вступу України в НАТО не обговорюється в рамках альянсу, але я думаю, що наша позиція в цілому – США і союзників – полягає в тому, що двері залишаються відкритими, і ця дискусія продовжиться», – заявив старший директор Ради національної безпеки США з європейських справ Чарльз Купчан, відповідаючи на запитання журналістів.
У Білому домі накреслили три основні теми, які стануть пріоритетом на саміті НАТО: реакція західних країн на дії Росії в Україну (і обговорення необхідності збільшення оборонного бюджету європейських країн, які є членами НАТО), виведення коаліційних військ з Афганістану та необхідність використовувати набутий там досвід співпраці різних членів альянсу, а також загроза з боку радикального сунітського угрупування «Ісламська держава».
Криза в Україні обговорюватиметься в рамках Комісії Україна – НАТО, на зустрічі Україну представлятиме президент Петро Порошенко.
«Ми будемо обговорювати способи, як НАТО в цілому, а також окремі країни, можуть сприяти зміцненню безпеки України, – пояснив Чарлз Купчан. – Ми будемо обговорювати допомогу обладнанням, економічну допомогу, а також питання безпеки, проекти з модернізації країни, можливість зміцнення можливостей України в сфері кібербезпеки. Іншими словами: як допомогти Україні в цей складний момент зберегти стабільну демократію».
Члени НАТО також обговорюватимуть необхідність підвищити боєготовність військ альянсу, зокрема розширення патрулювання повітряного простору прибалтійських країн у зв’язку з новими приводами для занепокоєння союзників по НАТО, викликаними діями Росії.
На запитання про можливість розміщення постійних баз НАТО в Східній Європі, Купчан сказав, що він сумнівається, що це відбудеться і нагадав, що на даний момент НАТО утримується від руху в цьому напрямку в рамках домовленостей Основоположного акта Росія-НАТО про взаємні відносини.
«Думаю, що замість «постійних» баз важливим словом є «безперервність – безперервна ротація військ, навчань, щоб надати Естонії та іншим країнам в Центральній і Східній Європі присутність військ НАТО, необхідних для забезпечення їхніх потреб у сфері безпеки».
