Сімферополь – Всупереч запевненням влади півострова в недоторканності приватної власності, в Криму в примусовому порядку змінило власника ще одне підприємство. Цього разу – один з найбільших суднобудівних заводів. Напівлегальний статус Криму сьогодні дозволяє чиновникам вирішувати як короткочасні, так і довготривалі завдання напівлегальними методами. І, на жаль, це вже стає нормою.
Черговою жертвою переділу бізнесу в Криму виявився керченський суднобудівний завод «Залив», що входить в холдингову компанію «АвтоКрАЗ» олігарха Костянтина Жеваго. У неділю, 24 серпня, підприємство зайняли представники кримської «самооборони», яка вже давно стала знаряддям рейдерських захоплень на півострові.
Класичне рейдерство
Як повідомив директор з маркетингу заводу «Залив» Валерій Білозеров, «самооборонівці» зайняли підприємство у вихідний день, а з ранку в понеділок відмовилися пропустити на територію представників керівництва. «Нікого з адміністрації на свої робочі місця не пускають, пускають тільки рядових співробітників, яким обіцяють незабаром представити нове керівництво. Адміністрації нічого не пояснюють. Озброєні чи ні – не знаю, мене теж не пускають до приміщення, але співробітники кажуть, що озброєні. На цей момент з будівлі не випускають охорону, яка чергувала на заводі вночі. Причина захоплення одна – хочуть «віджати» завод», – розповів Білозеров.
За повідомленнями ЗМІ, представники «самооборони», що чергують на прохідній, посилалися на розпорядження в.о. голови Криму Сергія Аксьонова та говорили, що завод більше не є приватною власністю.
«Я працюю в одному з відділів заводоуправління і безперешкодно пройшов на робоче місце, а ось зама генерального не пустили. Нам сказали: «Працюйте, як раніше, тільки тепер у вас нове керівництво», – розповів сайту Kerch.com.ru один із співробітників.
На «Заливі» призначили так звану тимчасову адміністрацію, а для управління активами підприємства була зареєстрована нова юридична особа
Трохи пізніше стало відомо, що нове керівництво представляє Зеленодольський завод ім. Горького (г. Зеленодольськ, Татарстан) – одне з великих суднобудівних підприємств Росії, що спеціалізується на військовому і цивільному суднобудуванні й підконтрольне холдинговій компанії «Ак Барс» (Татарстан). На «Заливі» призначили так звану тимчасову адміністрацію, а генеральним директором був оголошений Андрій Жердєв, котрий значиться заступником головного будівельника Зеленодольського заводу. А для управління активами підприємства була зареєстрована нова юридична особа.
«Вчора колективу заводу було представлене нове керівництво і було оголошено про те, що організоване нове підприємство ТОВ «Суднобудівний завод «Залив», яке нібито взяло в оренду наш завод. Було оголошено, що нове керівництво збирається продовжувати діяльність підприємства, тобто займатися суднобудуванням, будівництвом військових кораблів», – повідомив журналістам голова профспілкового комітету Сергій Охріменко (цитується по Kerch.com.ru). Заодно співробітникам заводу було запропоновано звільнитися з підприємства ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» і працевлаштуватися на нове підприємство ТОВ «Суднобудівний завод «Залив».
При цьому загарбник підприємства, щоб заслужити прихильність працівників, вже наобіцяв їм всілякі блага. Як повідомляє керченський сайт «Керч.ФМ», нове керівництво пообіцяло «мало не завтра видати 30% боргу зарплати за липень і, нібито, до кінця тижня видати решту 70%. Тобто до вересня погасити всі борги по зарплаті». Також працівникам пообіцяли збільшити середню зарплату і виплатити компенсації за невикористані відпустки. Ну а вже на 1 вересня анонсована закладка перших двох корпусів суден, і на цю подію запрошене керівництво Криму.
Ніби то ні при чому
Між тим саме кримське керівництво, незважаючи на захоплення підприємства підконтрольним йому парамілітарним утворенням в інтересах нового власника, намагається подати подію винятково як внутрішньокорпоративний конфлікт між акціонерами.
Як повідомив «міністр» промислової політики Криму Андрій Скринник в інтерв'ю провладному сайту «Кримінформ», недопущення на підприємство менеджменту був нібито ініційований трудовим колективом і «частиною акціонерів» через бажання «підвищити ефективність роботи заводу, що знаходиться в занепаді». «Наскільки нам відомо, ініціатором певних процесів став, зокрема, трудовий колектив, який підтримала частина акціонерів. Деякі менеджери, на думку трудового колективу і ряду акціонерів, неефективно виконували свої обов'язки і не забезпечували стабільну роботу і завантаження цього підприємства – вони відсторонені на сьогоднішній день від керівництва», – виклав офіційну версію Скринник.
Участь же в локальному перевороті «самооборони Аксьонова» чиновник пояснює необхідністю «забезпечити порядок
Участь же в локальному перевороті «самооборони Аксьонова» чиновник пояснює необхідністю «забезпечити порядок». «Підприємство важливе для Криму, тому якщо і залучалася народна самооборона, то вона була залучена для захисту інтересів трудового колективу», – сказав Скринник.
«Радмін» Криму, за його словами, «не втручається в корпоративний конфлікт на заводі, але підтримує прагнення вивести його з кризи». «Уряд не втручається в корпоративний конфлікт, який виник на цьому підприємстві. За нашою інформацією, певна частина акціонерів разом з трудовим колективом наполягає на розвитку і нормальному завантаженні підприємства, а частина ці процеси гальмує», – повідомив «міністр».
Про яких саме акціонерів йдеться, поки не ясно. На сьогодні 87% акцій «Залива» належать структурам Жеваго (9,98% – холдингу «АвтоКрАЗ», 67,11% – офшору «Форт Ассет Менеджмент Лімітед» і 9,75% – банку «Фінанси і кредит»). Жодна інша структура не володіє пакетом понад 10% акцій, щоб на законних підставах приймати рішення про зміну менеджменту або передачу активів в оренду іншому підприємству. Що зайвий раз підкреслює рейдерське підґрунтя того, що відбувається.
Схоже, що кримський уряд забезпечив передачу привабливого об'єкта новому власнику, тому що ні він, ні російська влада не зацікавлені залишати один з найбільших суднобудівних заводів Криму непідконтрольному українському власникові.
«Затоку» спрямували в потрібне русло
Нагадаємо, що ще в середині серпня в «Раді міністрів» говорили про пошук «нового російського інвестора» для заводу «Залив». Причому чомусь продажем підприємства займалися чиновники, а не його власник. Який, судячи з усього, не планував позбавлятися від кримського заводу, і навіть погодився перереєструвати його за російськими нормами. Однак такий розвиток ситуації не влаштовував кримську владу.
«Ситуація непроста, бо не була зрозуміла до кінця і не зрозуміла на сьогодні позиція власників – це відомий український олігарх. Тільки два тижні тому було прийняте нарешті рішення про перереєстрацію цього підприємства відповідно до російського законодавства, і, на жаль, через те, що це підприємство приватне, то воно не може увійти до складу вертикально-інтегрованих російських холдингів, а на модернізацію цього підприємства потрібні величезні кошти. Тому зараз йдуть переговори з російськими інвесторами, які готові це підприємство придбати», – говорив «міністр» Скринник на засіданні «Радміну» 19 серпня.
Крім бажання включити кримський завод у вертикальний російський холдинг для забезпечення його держзамовленнями, є ще одна обставина, яка могла прискорити примусову зміну власника «Залива»: керченський завод – єдине в СНД підприємство, що будує танкери-газовози
Але, крім бажання включити кримський завод у вертикальний російський холдинг для забезпечення його держзамовленнями, є ще одна обставина, яка могла прискорити примусову зміну власника «Залива».
Керченський завод – єдине в СНД підприємство, що будує танкери-газовози. Найбільша російська суднобудівна корпорація ОСК ще тільки зводить верф «Звєзда» на Далекому Сході для випуску газовозів. Між тим, до кінця другої декади серпня стало відомо, що зареєстрована в Люксембурзі компанія Calexco збирається викупити за 4 млн доларів у норвезької Bergen Group її 30% частку в спільному суднобудівному підприємстві NorYards AS, яке володіє двома норвезькими верфями. Угода повинна завершитися до кінця серпня.
Calexco називають афілійованою з власником керченського «Залива» Костянтином Жеваго. Таким чином, після завершення угоди в руках українського бізнесмена виявилися б зосереджені підприємства, що дозволяють організувати замкнутий цикл будівництва газовозів: корпуси суден будував би «Залив», а їх оснащення проводили б норвезькі верфі. Клієнтами цього об'єднання вже зараз готові стати, серед інших і російські нафтогазові компанії, не чекаючи введення в експлуатацію далекосхідної верфі. Але, очевидно, такий сценарій не влаштовував ні комерційних конкурентів, ні державних чиновників з Росії.
