Андрій Піонтковський – російський політолог та науковець – на опозиційному сайті Каспаров.ru обмірковує подальшу стратегію Путіна.
На його думку, перед Путіним – два можливих сценарії: дипломатичний та військовий. І тепер Володимир Путін, якого автор називає паном Крим Пут Ін (за аналогією з лідером Північної Кореї), має зробити вибір: тиснути на Україну економічно-дипломатичними методами чи вдатися до війни з НАТО, із можливим використанням ядерної зброї.
Піонтковський спекулює, що ймовірним сценарієм успішної провокації Росії проти НАТО може стати, наприклад, проведення російськомовними мешканцями міста Нарва в Естонії референдуму з приводу приєднання до Росії та подальше введення на територію Естонії зелених чоловічків з метою захисту попереднього волевиявлення.
Якщо у відповідь на такі дії НАТО не наважиться стати на захист Естонії, це стане «кінцем НАТО, кінцем США як світової країни та повним домінуванням путінської Росії не лише в ареалі Російського Світу, але й на всьому європейському континенті» – вважає автор.
Піонтковський переконаний, що Путін розраховує, що в НАТО ніколи не наважаться на збройну відсіч Росії, бо вважають його здатним відповісти Альянсу «дуже обмеженим ядерним ударом» проти однієї з європейських країн, яка не володіє ядерним арсеналом.
«Поставте себе на місце Нобелівського лауреата Обами. Він залишиться єдиним, хто може втрутитись у неочікувано гострий конфлікт довкола нікому в США невідомого містечка Нарва. А вся реакційна та прогресивна громадськість США буде голосно кричати йому під руку: «Ми не хочемо гинути через кляту Нарву, пане Президент!», – малює апокаліптичний сценарій автор.
Ядерна війна, якщо вона станеться, обернеться вбивством мільйонів невинних людей з обох сторін, це розуміють і в Кремлі, і на Заході. От лише ціна життя в Росії значно менше, ніж у США чи Європі, – каже політолог.
Піонтковський переконаний, що Путін «вирахував Обаму» та свої колишніх партнерів по Великій Вісімці:
«Він переконаний, що переграє їх у потенційних військових конфліктах, котрі виникнуть на шляху реалізації ідеї Російського Світу, незважаючи на те, що Росія значно поступається НАТО в області звичайних озброєнь та не переважає США у ядерній сфері», – пише Піонтковський.
«Духом візьмемо. Духом та нахабністю», – резюмує розрахунок Кремля автор.
Тим часом опитування у Німеччині засвідчило кардинальну зміну настроїв стосовно Росії, – пише «Волл-стріт Джорнал».
82% опитаних німців вважають, що Росії не можна довіряти, тоді як ще на початку року не довіряли Росії лише третина респондентів. Причиною раптових змін у соціології експерти називають збиття Малайзійського літака, серед загиблих було 9 громадян Німеччини.
70% опитаних підтримують посилення санкцій проти Росії, і лише 15% громадян досі вважають Росію партнером, якому можна довіряти. Опитування проводилося ще до того, як Росія заборонила імпорт сільськогосподарської продукції з Європи.
Між тим видання Нью-Йорк Таймс задається питанням, чи справді Захід своїми санкціями загнав Володимира Путіна у глухий кут. Автор згадує історію з дитинства Путіна, яку періодично публікують кремлівські ідеологи.
Історія про те, що маленький Володя Путін був дуже сміливим і якось вгору сходами гнався за величезним щуром. Коли він загнав щура у куток, щур несподівано зупинився і напав на хлопця. Володя злякався, відступив і зробив для себе висновок: навіть найслабший противник, який, здавалося б, у безвиході, може напасти на тебе.
Такий же висновок з цієї історії робить і «Нью-Йорк Таймс»: загнаний у глухий кут Путін у будь-який момент може напасти на Україну. Автор статті дивується, що за півроку конфлікту досі ніхто не може прогнозувати, як далеко Путін може зайти в Україні.
Автор статі Ендрю Вайс, віце-президент Фонду Карнегі у Вашингтоні, дає поради країнам Заходу, як домовитися з Путіним:
Пан Обама повинен покласти перед Путіним три пропозиції (узгоджені з Києвом).
1. Встановити тривале перемир`я під наглядом ООН чи ОБСЄ, що включає моніторинг кордону, щоб зупинилось перевезення зброї через кордон.
2. Київ має погодитися виконувати свої зобов`язання надати більше повноважень регіонам, захищати російську мову та організувати вибори до місцевих органів самоврядування – те, чого вимагає російськомовне населення східної України.
3. Захід має почати розмову з Росією про майбутнє України.
