Російська влада перенесла на кінець липня затвердження федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму до 2020 року. Чиновники запевняють, що документ практично готовий. Тим не менш, усе ще відкритим залишається питання вартості програми, а також джерел для її фінансування.
Анексувавши Крим у березні поточного року, Російська Федерація зіткнулася з необхідністю забезпечити утримання новопридбаної території – традиційно дотаційного регіону. Причому, політична складова цього завдання передбачала, що обсяг коштів для Криму має бути таким, щоб наочно продемонструвати і населенню півострова, і своїм громадянам, і зарубіжжю, що територія лише багаторазово виграла від зміни власного статусу. Втім, на шляху до перетворення Криму в зразково-показову вітрину російського імперіалізму намітилися перші труднощі: російська економіка, що втрачає темпи, вже насилу може впоратися з необхідністю «підтягнути соціально-економічну сферу регіону до загальноросійського рівня». Тоді як на порядку денному не тільки поточне утримання Криму, але й заявлені амбітні плани прискореного розвитку території та вливання в неї багатомільярдних інвестицій.
Апетит, що згасає
Пріоритетне питання подальшого забезпечення Криму російські чиновники виділяють в окремий бюджетний напрямок. Ще в березні, незабаром після анексії, російський прем'єр Дмитро Медведєв дав доручення розробити федеральну цільову програму (ФЦП) розвитку Криму, озвучений термін її розробки – до кінця першого півріччя 2014 року.
Однак сьогодні, після закінчення цього терміну, програма все ще залишається на стадії проекту. Причина тому – різні підходи російських міністерств і відомств як до пріоритетних напрямків програми, так і до необхідних на них сум. Традиційні апетити чиновників не завжди збігаються з реальними бюджетними можливостями країни. Та й з джерелами залучення грошей поки немає остаточної ясності.
Так, у першому публічному проекті ФЦП, опублікованому на початку травня і розробленому Міністерством регіонального розвитку, оптимістичний варіант фінансування був передбачений на рівні 978,3 млрд рублів, з яких 95% – це внесок федерального бюджету. 70% витрат програми призначалися на інфраструктуру півострова. Базовий варіант фінансування передбачав виділення 778 млрд рублів. Мінімальний варіант розробник ФЦП оцінив в 465 млрд рублів, обумовивши, що такий обсяг коштів «не забезпечить досягнення політичних, соціальних та економічних цілей».
Пізніше в російському Мінрегіоні вирішили розширити загальний обсяг фінансування до 1,15 трильйона рублів, серед них 1,1 трлн руб. – за рахунок федерального бюджету. Однак на стадії узгодження проекту з іншими міністерствами і відомствами апетити профільних чиновників довелося серйозно скорочувати.
1 липня (раніше озвучена крайня дата ухвалення ФЦП) стало відомо, що запропонована вартість програми скорочена майже наполовину – до 620 млрд руб. проти 1,1 трлн руб., заявлених до того. За рахунок яких статей вирішено урізати витрати в порівнянні з поточним планом, не уточнювалося. До того часу розробка ФЦП була передана з Мінрегіону до Міністерства у справах Криму, яке стало відповідальним за остаточний варіант програми, що виноситься на затвердження уряду.
«Ми зупинилися на оптимальному варіанті ФЦП: близько 620 мільярдів рублів до 2020 року буде інвестовано в економіку Криму і Севастополя», – повідомив журналістам голова Мінрегіону Ігор Слюняєв. Зокрема, за його словами, «за економним сценарієм» вирішено будувати й мостовий перехід між Кримом і Кубанню.
Заступник міністра у справах Криму Андрій Соколов у коментарі РБК підтвердив, що фінансування кримської ФЦП «скоротилося істотно порівняно з тим проектом концепції, яку розробив Мінрегіон». За його словами, основними напрямками залишилися транспорт та інфраструктура. Але точний розмір програми і напрямки, за рахунок яких вирішено економити, чиновник не назвав. Остаточна вартість програми мала визначитися після погоджувальних нарад в уряді з розгляду розбіжностей Мінкриму з деякими іншими відомствами.
Програма соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя, яка поки що не має бюджетного фінансування, була відкладена й внесена в «лист очікування»
Зрештою, на засіданні російського уряду 3 липня було затверджено фінансування 46-ти федеральних цільових програм (ФЦП), реалізація яких має початися в 2015 році. Однак програма соціально-економічного розвитку Криму і Севастополя, яка поки що не має бюджетного фінансування, була відкладена й внесена в «лист очікування».
Де взяти гроші на Крим
Не останню роль у тому, що програма розвитку Криму не була ухвалена в оголошені терміни, зіграла відсутність у російських чиновників чіткої відповіді на питання, де взяти гроші на її фінансування. При тому, що у них спочатку не викликав сумнівів той факт, що в умовах невизнаного у світі російського статусу Криму, тягнути розвиток території доведеться винятково за рахунок бюджетних вливань.
Як зазначає Ігор Слюняєв – голова Міністерства регіонального розвитку, який починав розробляти ФЦП, спочатку було три сценарії залучення
фінансування. «Ми припускали, що може бути інерційний сценарій, коли в рамках своїх видаткових повноважень відомства знайдуть кошти на фінансування заходів програми розвитку Криму. Був оптимістичний сценарій, де ми говорили про те, що додаткове фінансування ми знайдемо в нашому не бідному бюджеті. Був сценарій інноваційний. Причому, різниця була там пристойна», – сказав він.
Однак в інших відомствах оптимізм профільного міністра не поділяють. А «небідному бюджету» довелося перекроювати свої витрати на шкоду іншим напрямкам фінансування, щоб знайти кошти на Крим. Як відзначає «Газета.ru», через те, що програма стосовно Криму готувалася в авральному порядку, чиновникам «довелося «задвинуть» підготовку кількох інших ФЦП, а деякі з них будуть урізані або переформатовані та поєднані з іншими ФЦП». Так, за інформацією видання, під питанням тепер такі програми, як «Зміцнення єдності російської нації», «Південь Росії», «Житло», а також програма з підвищення стійкості житлових будинків у сейсмічних районах.
Заради Криму доведеться згорнути реалізацію двох великих інфраструктурних проектів – будівництва порту в Тамані та мосту через річку Лену неподалік від Якутська
Крім того, прозвучала інформація, що заради Криму доведеться згорнути реалізацію двох великих інфраструктурних проектів – будівництва порту в Тамані та мосту через річку Лену неподалік від Якутська. Це дозволить перекинути на облаштування анексованого півострова близько 105 млрд руб. А міністр фінансів Росії Антон Силуанов обмовився, що на соціально-економічний розвиток регіону доведеться віддати навіть накопичення недержавних пенсійних фондів. Втім, останнє твердження поспішили спростувати, оголосивши, що міністр просто «обмовився».
Проте вже зараз очевидно, що навіть урізаний обсяг фінансування кримської програми в 620 мільярдів рублів до 2020 року Росія не потягне винятково за рахунок бюджету. Тому все частіше лунають голоси про необхідність залучення приватного капіталу, у зв'язку з чим форсується проект «спеціальної економічної зони». А паралельно гарячково вишукуються інші джерела грошей.
На засіданні російського уряду 8 липня прем'єр Дмитро Медведєв невипадково зробив акцент на необхідності використання потенціалу самого Криму для забезпечення його ж «світлого майбутнього», а також пошуку позабюджетних джерел. «І не тільки за рахунок державних ресурсів, а насамперед за рахунок приватного інвестування, – підкреслив Медведєв, виступаючи на засіданні. – Для цього з урахуванням майбутньої ФЦП має бути розроблений відповідний план освоєння земельних ділянок, які підлягають забудові, а також програма приватизації комерційних, державних і муніципальних організацій. Доручення з цього приводу вже дані, робота має бути виконана до 1 вересня поточного року».
Таку ж тезу під час останнього візиту до Сімферополя озвучив і російський віце-прем'єр Дмитро Козак, що є куратором Криму, який наголосив на необхідності «визначити кількість вільних земельних ділянок, а також державних і муніципальних підприємств». Звідси напрошується висновок, що частину витрат з фінансування програми планується компенсувати за рахунок надходжень від приватизації землі та майна в самому Криму. Яку саме частину – поки не зрозуміло. Але й цей варіант не бездоганний, зважаючи на багато юридичних нюансів придбання та узаконення власності на суперечній території. Так що це джерело грошей також не можна назвати гарантованим і надійним.
Ну а тим часом термін ухвалення федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Криму пересунуть на кінець липня. Проте, чи буде до нової дати знайдений безпрограшний варіант, щоб і Крим не образити, і в своєму бюджеті дірку не пробити – питання все ще відкрите.
