За повідомленнями податкової служби Криму, перереєстрація кримських суб'єктів господарювання відповідно до російських правил і внесення їх до російських реєстрів юридичних осіб та індивідуальних підприємців стартує з липня цього року. Проте вже зараз кримські податківці намагаються примусити підприємців, офіційно зареєстрованих в Україні, вносити обов'язкові платежі на користь де-факто іншої держави, не чекаючи офіційної легалізації платників як російських суб'єктів. Юристи вважають ці дії незаконними.
Чергова правова колізія, яких чимало в нинішній кримській дійсності, виникла у сфері оподаткування. Адміністративні органи, зокрема податкова служба, відносять себе до російської юрисдикції. Згідно з цією логікою, громадяни України для кримських чиновників і податківців – тепер іноземці. Поготів, вони не проти отримувати з цих іноземних суб'єктів податкові платежі в свою кишеню. Навіть якщо ті вже не ведуть свою діяльність у Криму і виїхали за межі півострова.
Крим – наш, податок – ваш
З цього тижня податківці почали планомірний обдзвін приватних підприємців, що реєструвалися ще за українським законом. Причому йдеться не тільки про тих, хто вирішив продовжувати роботу на анексованій території. Хоча вони, де-юре, теж ще не пройшли російську реєстрацію, а значить – платниками податків поки не є. Без уваги податкових органів не залишилися й ті кримчани-підприємці, хто виїхав за межі півострова, і навіть уже встиг перереєструвати свою діяльність на материку.
«На якій підставі іноземна держава (якщо вже вона сама себе такою оголосила),
вимагає з мене, громадянина іншої країни, податки в свій бюджет? В односторонньому порядку? Якщо я сам, з доброї волі, до цього моменту не зареєструвався російським платником, після чого подібні претензії були б логічні й обґрунтовані? – написав у «Фейсбуці» кримський медійник Руслан Югош, що виїхав нині за межі півострова. – Таким макаром якийсь Камерун завтра теж визнає мене в односторонньому порядку своїм платником податків. Що ж, йому теж платити?».
Кримчанин наводить резонну аргументацію: «Я свого часу зареєструвався як суб'єкт підприємництва України. Громадянство і країну не міняв. І, власне, для мене в плані економічної діяльності теж нічого не змінилося – я і продовжую працювати як український суб'єкт». Тож і претензії щодо сплати податків може висувати тільки українська податкова служба. Здавалося б, вимоги про сплату податків у Криму можна обґрунтовано проігнорувати у зв'язку з виниклим політичним форс-мажором. Однак у багатьох підприємців на батьківщині залишилося майно, яке, як вони побоюються, може бути арештоване в рахунок податкового боргу. «Російська податкова вимагає від українських підприємців, зареєстрованих у Криму, оплату на її рахунки. Інакше загрожує арештом майна», – зазначає керівник Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька, що зіштовхнулася з аналогічною проблемою.
На чужий коровай...
Мотиви кримських податківців зрозумілі – у скарбниці «нового суб'єкта Федерації» катастрофічно не вистачає грошей. Сьогодні півострів живе винятково за рахунок російських дотацій, тоді як власні надходження мізерно малі. Так, за інформацією міністра фінансів Криму Володимира Левандовського, в травні податки до бюджету півострова платили лише 5-7% всіх економічних суб'єктів. І проблема тут не тільки у цій правовій колізії, а й у паралічі фінансової системи півострова, через що платникам податків довелося вистоювати чималі черги в єдиний банк, який брав податкові платежі.
У зв'язку з такими організаційними труднощами кримська влада навіть оголосила «податкові канікули» до кінця червня, скасувавши штрафні та
фінансові санкції до підприємств за затримку сплати податків. Тепер пільговий період добігає кінця, з чим і пов'язана активізація податкових інспекторів, що нагадують про себе всім платникам, «засвіченим» у кримській базі даних.
«У них реальна нестача грошей, плюс це міра залякування, яка веде також до примусу отримання російського громадянства», – вважає юрист, голова Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник.
За її оцінкою, вимоги про сплату податків у Криму ще до офіційної реєстрації підприємців як російських платників податків – незаконні. «Щоб вимагати «російські» податки, потрібно, щоб підприємство або підприємець були зареєстровані за законами Росії. А підприємці України підкоряються законам України, для якої Крим залишається частиною України. Це закріплено законом про тимчасово окуповану територію».
Разом з тим, юрист визнає, що тим підприємцям, які мають намір і далі вести свою діяльність в Криму, швидше за все, доведеться прийняти нові «правила гри» і пройти реєстрацію за російськими законами. До тих же, хто працювати в Криму не має наміру, в окупаційної адміністрації не може бути юридично обґрунтованих претензій. «Але в будь-якому випадку, вимагати податки з українських ФОП (фізосіб-підприємців – ред.) – це незаконні дії кримської влади», – підкреслила Скрипник.
З юридичної точки зору відрегулювати це питання (як і безліч інших, актуальних для кримських підприємців-переселенців) міг би обіцяний закон про особливості ведення економічної діяльності на тимчасово окупованій території. Однак його ухвалення поки відкладається на невизначений термін.
Чергова правова колізія, яких чимало в нинішній кримській дійсності, виникла у сфері оподаткування. Адміністративні органи, зокрема податкова служба, відносять себе до російської юрисдикції. Згідно з цією логікою, громадяни України для кримських чиновників і податківців – тепер іноземці. Поготів, вони не проти отримувати з цих іноземних суб'єктів податкові платежі в свою кишеню. Навіть якщо ті вже не ведуть свою діяльність у Криму і виїхали за межі півострова.
Крим – наш, податок – ваш
З цього тижня податківці почали планомірний обдзвін приватних підприємців, що реєструвалися ще за українським законом. Причому йдеться не тільки про тих, хто вирішив продовжувати роботу на анексованій території. Хоча вони, де-юре, теж ще не пройшли російську реєстрацію, а значить – платниками податків поки не є. Без уваги податкових органів не залишилися й ті кримчани-підприємці, хто виїхав за межі півострова, і навіть уже встиг перереєструвати свою діяльність на материку.
«На якій підставі іноземна держава (якщо вже вона сама себе такою оголосила),
Таким макаром якийсь Камерун завтра теж визнає мене в односторонньому порядку своїм платником податків. Що ж, йому теж платити?Руслан Югош
Кримчанин наводить резонну аргументацію: «Я свого часу зареєструвався як суб'єкт підприємництва України. Громадянство і країну не міняв. І, власне, для мене в плані економічної діяльності теж нічого не змінилося – я і продовжую працювати як український суб'єкт». Тож і претензії щодо сплати податків може висувати тільки українська податкова служба. Здавалося б, вимоги про сплату податків у Криму можна обґрунтовано проігнорувати у зв'язку з виниклим політичним форс-мажором. Однак у багатьох підприємців на батьківщині залишилося майно, яке, як вони побоюються, може бути арештоване в рахунок податкового боргу. «Російська податкова вимагає від українських підприємців, зареєстрованих у Криму, оплату на її рахунки. Інакше загрожує арештом майна», – зазначає керівник Кримського правозахисного центру «Дія» Олександра Дворецька, що зіштовхнулася з аналогічною проблемою.
На чужий коровай...
Мотиви кримських податківців зрозумілі – у скарбниці «нового суб'єкта Федерації» катастрофічно не вистачає грошей. Сьогодні півострів живе винятково за рахунок російських дотацій, тоді як власні надходження мізерно малі. Так, за інформацією міністра фінансів Криму Володимира Левандовського, в травні податки до бюджету півострова платили лише 5-7% всіх економічних суб'єктів. І проблема тут не тільки у цій правовій колізії, а й у паралічі фінансової системи півострова, через що платникам податків довелося вистоювати чималі черги в єдиний банк, який брав податкові платежі.
У зв'язку з такими організаційними труднощами кримська влада навіть оголосила «податкові канікули» до кінця червня, скасувавши штрафні та
фінансові санкції до підприємств за затримку сплати податків. Тепер пільговий період добігає кінця, з чим і пов'язана активізація податкових інспекторів, що нагадують про себе всім платникам, «засвіченим» у кримській базі даних.
«У них реальна нестача грошей, плюс це міра залякування, яка веде також до примусу отримання російського громадянства», – вважає юрист, голова Центру громадянської освіти «Альменда» Ольга Скрипник.
Щоб вимагати «російські» податки, потрібно, щоб підприємство або підприємець були зареєстровані за законами Росії. А підприємці України підкоряються законам України, для якої Крим залишається частиною УкраїниОльга Скрипник
За її оцінкою, вимоги про сплату податків у Криму ще до офіційної реєстрації підприємців як російських платників податків – незаконні. «Щоб вимагати «російські» податки, потрібно, щоб підприємство або підприємець були зареєстровані за законами Росії. А підприємці України підкоряються законам України, для якої Крим залишається частиною України. Це закріплено законом про тимчасово окуповану територію».
Разом з тим, юрист визнає, що тим підприємцям, які мають намір і далі вести свою діяльність в Криму, швидше за все, доведеться прийняти нові «правила гри» і пройти реєстрацію за російськими законами. До тих же, хто працювати в Криму не має наміру, в окупаційної адміністрації не може бути юридично обґрунтованих претензій. «Але в будь-якому випадку, вимагати податки з українських ФОП (фізосіб-підприємців – ред.) – це незаконні дії кримської влади», – підкреслила Скрипник.
З юридичної точки зору відрегулювати це питання (як і безліч інших, актуальних для кримських підприємців-переселенців) міг би обіцяний закон про особливості ведення економічної діяльності на тимчасово окупованій території. Однак його ухвалення поки відкладається на невизначений термін.
