Брюссель − Європейський союз пропонує Україні задля вирішення газового конфлікту з Росією заплатити половину її заборгованості за блакитне паливо, визначеної Російською Федерацією, та відмовитися на поточний момент від претензій щодо привласнення російською стороною українського майна в окупованому Криму, щоб гарантувати поставки російського газу до ЄС і України в наступні місяці. Про це у середу в Брюсселі заявив комісар ЄС з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер. Тим часом прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк заявив, що Росія має розрахуватися за газ, який вона вкрала в української держави в Криму, перш, ніж вимагати від останньої сплати боргу. Експерти відзначають, що позиція Києва цілком виправдана, а в ЄС радше опікуються безпекою власного імпорту газу.
На прес-конференції в Європейській комісії, де презентували нову стратегію енергетичної безпеки Євросоюзу, комісар ЄС з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер чимало уваги приділив українсько-російській газовій суперечці, при цьому воліючи зосереджуватися на тому, що має зробити Україна, а не на зобов’язаннях головного газового постачальника Європи − Росії.
«Наша пропозиція полягає у тім, щоб Україна заплатила 50% свого боргу перед Росією – 2 мільярди доларів, а після цього шляхом переговорів вже було вирішене питання щодо встановлення справедливої, виправданої ринкової ціни», − заявив євкромісар з енергетики.
Ґюнтер Еттінґер наголосив на тому, що ЄС підтримує Україну, коли йдеться про окупацію Криму, привласнення там українського майна, зокрема в енергетичній сфері, порушення Росією міжнародного права, але спроби українського уряду ув’язувати газові перемовини з цими питаннями лише призведуть до їхнього уповільнення. На думку єврокомісара, час не терпить і є нагальніші питання, адже потрібно гарантувати поставки газу до України та ЄС вже в червні-липні цього року. «Ми опинилися в умовах, коли маємо щодалі менше часу, коли наслідки цього всього невідомі», − додав він.
Ґюнтер Еттінґер також повідомив, що ЄС розглядає Україну як свого надійного партнера, готового дотримуватися правил європейського енергоринку. У Євросоюзі ладні допомогти Україні збільшити потужності її газосховищ і модернізувати ГТС.
Першою справою – сплата боргу й нова ціна, потім – все решта?
На неформальному саміті ЄС 27 травня його найвищі посадовці намагалися оминати питання нових санкцій проти Росії, попри те, що та, як мінімум, не заважає, а, як максимум, сприяє потраплянню на територію України професійних російських бойовиків. З виступу чинного президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу випливало, що наразі пріоритет ЄС – сприяти максимально, наскільки це можливо, досягненню домовленостей між Україною та Росією щодо сплати українського боргу й нової ціни на газ.
«Меморандум про порозуміння щодо реверсних поставок газу зі Словаччини до України дещо послабив тиск, але цього не достатньо. ЄС наразі залучений до перемовин щодо досягнення домовленостей між Україною та Росією стосовно сплати українського боргу, майбутньої ціни на газ та забезпечення транзиту газу. Я хотів би наголосити, що енергетика не може використовуватися як політична зброя», − наголосив Баррозу.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, відкриваючи засідання уряду у вівторок, 27 травня, заявив, що Україна готова заплатити Російській Федерації за придбаний газ, однак в такому разі протилежна сторона повинна віддати близько мільярда доларів за паливо, що видобувають на території анексованого Криму.
«Ми хочемо почути відповідь від Росії в питанні повернення Україні 2,2 мільярда кубічних метрів газу, які Росія вкрала через «Чорноморнафтогаз» на території Автономної республіки Крим», – зауважив політик.
Яценюк зазначив, що якщо до 29 травня не підпишуть угоди між «Нафтогазом України» і російським «Газпромом», то компанії зустрінуться в Стокгольмському арбітражі.
Уряд має право порушувати питання вкраденого в Криму газу й захопленої інфраструктури – експерт
Президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут вважає, що позиція уряду Арсенія Яценюка щодо незаконного захоплення Росією газу й енергетичної інфраструктури в Криму є цілком вмотивованою. У Глібовському газосховищі на півострові залилися від 750 до 860 мільйонів кубометрів активного газу й 1,2-1,3 мільярда буферного газу. На думку експерта, абстрагуватися від цих реалій було б неправильно, а німецький політик та єврокомісар Ґюнтер Еттінґер у цьому випадку радше відстоює суто інтереси покупців російського газу в ЄС. Крім того, близькі бізнесові відносини німецьких компаній з російськими також призводять до того, як відзначає Олександр Нарбут, що в критичній ситуації на найвищому політичному рівні лобіюються інтереси радше російських, ніж українських партнерів.
Крім того, експерт наголошує на тому, що якщо Україна нині сплатить 50%, як пропонує ЄС, то це означатиме, що де-факто вона визнає всі контракти з Росією, які та перекроювала на власний розсуд, поміж іншого, піднявши у квітні ціну для України з 268 доларів за тисячу кубічних метрів газу до 485 доларів. Іншими словами, якщо Україна сплатить половину боргу, то відкритим залишається питання, за якою ціною вона це робитиме.
До того ж Україна сьогодні має не лише переглядати контракти з Росією щодо ціни, але й контракт щодо транзиту газу, аби повернути собі статус повноцінного оператора газотранспортної системи, а не технічного транзитера, яким би її хотіла бачити Росія.
На кінець цього тижня запланований наступний раунд перемовин за участі ЄС, Росії та України щодо сплати останньою свого боргу за імпортований російський газ і встановлення нової ціни на нього.
На прес-конференції в Європейській комісії, де презентували нову стратегію енергетичної безпеки Євросоюзу, комісар ЄС з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер чимало уваги приділив українсько-російській газовій суперечці, при цьому воліючи зосереджуватися на тому, що має зробити Україна, а не на зобов’язаннях головного газового постачальника Європи − Росії.
«Наша пропозиція полягає у тім, щоб Україна заплатила 50% свого боргу перед Росією – 2 мільярди доларів, а після цього шляхом переговорів вже було вирішене питання щодо встановлення справедливої, виправданої ринкової ціни», − заявив євкромісар з енергетики.
Ґюнтер Еттінґер наголосив на тому, що ЄС підтримує Україну, коли йдеться про окупацію Криму, привласнення там українського майна, зокрема в енергетичній сфері, порушення Росією міжнародного права, але спроби українського уряду ув’язувати газові перемовини з цими питаннями лише призведуть до їхнього уповільнення. На думку єврокомісара, час не терпить і є нагальніші питання, адже потрібно гарантувати поставки газу до України та ЄС вже в червні-липні цього року. «Ми опинилися в умовах, коли маємо щодалі менше часу, коли наслідки цього всього невідомі», − додав він.
Ґюнтер Еттінґер також повідомив, що ЄС розглядає Україну як свого надійного партнера, готового дотримуватися правил європейського енергоринку. У Євросоюзі ладні допомогти Україні збільшити потужності її газосховищ і модернізувати ГТС.
Першою справою – сплата боргу й нова ціна, потім – все решта?
На неформальному саміті ЄС 27 травня його найвищі посадовці намагалися оминати питання нових санкцій проти Росії, попри те, що та, як мінімум, не заважає, а, як максимум, сприяє потраплянню на територію України професійних російських бойовиків. З виступу чинного президента Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу випливало, що наразі пріоритет ЄС – сприяти максимально, наскільки це можливо, досягненню домовленостей між Україною та Росією щодо сплати українського боргу й нової ціни на газ.
Енергетика не може використовуватися як політична зброяЖозе Мануель Баррозу
«Меморандум про порозуміння щодо реверсних поставок газу зі Словаччини до України дещо послабив тиск, але цього не достатньо. ЄС наразі залучений до перемовин щодо досягнення домовленостей між Україною та Росією стосовно сплати українського боргу, майбутньої ціни на газ та забезпечення транзиту газу. Я хотів би наголосити, що енергетика не може використовуватися як політична зброя», − наголосив Баррозу.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, відкриваючи засідання уряду у вівторок, 27 травня, заявив, що Україна готова заплатити Російській Федерації за придбаний газ, однак в такому разі протилежна сторона повинна віддати близько мільярда доларів за паливо, що видобувають на території анексованого Криму.
Хочемо почути відповідь від Росії в питанні повернення Україні 2,2 мільярда кубічних метрів газу, які Росія вкрала через «Чорноморнафтогаз»Арсеній Яценюк
«Ми хочемо почути відповідь від Росії в питанні повернення Україні 2,2 мільярда кубічних метрів газу, які Росія вкрала через «Чорноморнафтогаз» на території Автономної республіки Крим», – зауважив політик.
Яценюк зазначив, що якщо до 29 травня не підпишуть угоди між «Нафтогазом України» і російським «Газпромом», то компанії зустрінуться в Стокгольмському арбітражі.
Уряд має право порушувати питання вкраденого в Криму газу й захопленої інфраструктури – експерт
Президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут вважає, що позиція уряду Арсенія Яценюка щодо незаконного захоплення Росією газу й енергетичної інфраструктури в Криму є цілком вмотивованою. У Глібовському газосховищі на півострові залилися від 750 до 860 мільйонів кубометрів активного газу й 1,2-1,3 мільярда буферного газу. На думку експерта, абстрагуватися від цих реалій було б неправильно, а німецький політик та єврокомісар Ґюнтер Еттінґер у цьому випадку радше відстоює суто інтереси покупців російського газу в ЄС. Крім того, близькі бізнесові відносини німецьких компаній з російськими також призводять до того, як відзначає Олександр Нарбут, що в критичній ситуації на найвищому політичному рівні лобіюються інтереси радше російських, ніж українських партнерів.
Крім того, експерт наголошує на тому, що якщо Україна нині сплатить 50%, як пропонує ЄС, то це означатиме, що де-факто вона визнає всі контракти з Росією, які та перекроювала на власний розсуд, поміж іншого, піднявши у квітні ціну для України з 268 доларів за тисячу кубічних метрів газу до 485 доларів. Іншими словами, якщо Україна сплатить половину боргу, то відкритим залишається питання, за якою ціною вона це робитиме.
До того ж Україна сьогодні має не лише переглядати контракти з Росією щодо ціни, але й контракт щодо транзиту газу, аби повернути собі статус повноцінного оператора газотранспортної системи, а не технічного транзитера, яким би її хотіла бачити Росія.
На кінець цього тижня запланований наступний раунд перемовин за участі ЄС, Росії та України щодо сплати останньою свого боргу за імпортований російський газ і встановлення нової ціни на нього.
