Буквально щодня в ЗМІ з'являється інформація про нові проблеми з тими чи іншими продуктами в Криму, які виникають у результаті нестачі води для сільського господарства. На це нашаровуються ще й інші, природні та політичні, чинники. Тож найближчим часом у Криму можна очікувати не тільки підвищення цін на продовольчі товари, а й забутий від радянських часів дефіцит.
Крим залишився без солодкого
Днями Росспоживнагляд видав розпорядження не завозити на територію анексованого Криму заборонену в Росії продукцію. А це, наприклад, улюблені для багатьох кондитерські вироби Roshen, молочна продукція «Дубномолоко» та «Прометей», а також молдавський алкоголь.
«Ця інформація доведена до Міністерства економічного розвитку і торгівлі Криму, кримської регіональної митниці та до основних постачальників, які працюють з великими мережевими торговельними марками», – прокоментувала ситуацію санітарний лікар Криму і Севастополя Наталя Пеньковська.
До слова, в Росії практика забороняти ті чи інші продукти надзвичайно поширена. Так, декілька років тому була введена заборона на продаж багатьох видів овочів з Європи. Українські сири постійно підпадають під російські санкції. Те саме трапляється і з американським м'ясом. А в 2006 році в Росії забороняли мінеральну воду «Боржомі». Тому росіяни (а, відповідно, і кримчани в епоху анексії) ніколи не знають, на який черговий продукт завтра вони не матимуть права.
Без врожаю овочів і зернових
Через відсутність достатньої кількості води в Криму цього року не посадили деякі овочі і не посіяли пізні зернові. З цієї ж причини не буде врожаю рису. Під загрозою і врожай сої та кукурудзи.
«Ми не посіяли рис, овочі, пізні зернові. Сьогодні Крим переживе без води, тому що з 850 тисяч гектарів сільгоспугідь тільки 160 тисяч поливних земель. Основна частина зернових вирощується на суходолі. Ми не отримаємо 50-60 центнерів з гектара, але 18-20 центнерів ми отримаємо», – зазначив у зв'язку з цим заступник голови Ради міністрів Микола Янакі.
При цьому самі аграрії стверджують: те зерно, яке все-таки вдасться зібрати, буде невисокої якості. Через недостатню кількість вологи, а пшениця є вологолюбною рослиною, зерно виходить дрібним.
Цікаво те, що Крим і раніше міг забезпечити себе зерном тільки наполовину. «Що стосується забезпечення Криму себе як споживача, то з тих обсягів зерна, які Крим виробляє, за підсумками минулого року – це близько 700 тисяч тонн, то відповідно він не може себе забезпечити навіть наполовину як для споживання населення, так і для відгодівлі худоби. Криму потрібно імпортувати зерно, він є імпортозалежним й істотно імпортозалежним від України», – коментує проблему експерт з аграрних питань, керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник.
Для самозабезпечення Криму зерном потрібно виробляти 1,2 млн тонн
на рік (це норми ООН, виведені без урахування потреб туристів і військових). Тобто, якщо раніше Криму доводилося завозити трохи більше половини потреб у зернових, то тепер імпортозалежність збільшується. І це на тлі труднощів при завезенні продукції з материкової України.
Рису не буде взагалі
Як відомо, для вирощування рису потрібно багато води. Він має у ній буквально тонути. Цього року не склалося. Тому аграрії навіть не стали
його сіяти.
«Рис уже нам не врятувати, навіть якщо зараз почнемо подавати воду. Поки вона дійде і заповнить чеки, пройде час. Про рис цього року можна вже забути», – сказав міністр аграрної політики і продовольства Микола Полюшкін.
Нестачу власного рису в Криму планують перекривати за рахунок поставок з Краснодарського краю. Але там рис дорожчий, до того ж потрібно буде додати витрати на транспортування, так що, про дешевий рис Криму доведеться забути.
У той же час відсутність врожаю рису в Криму, вважають експерти, ніяк не позначиться на ціні цього продукту на материковій Україні. Адже і
раніше більшу частину рису країна закуповувала за кордоном. Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник
зазначає: «Загалом у Криму близько 14 тисяч гектарів рису з 24 тисяч гектарів, які вирощуються в Україні. Те, що ми втратили половину нашого врожаю, не добре, але не критично і буде без будь-яких проблем заміщене імпортом».
На безриб'ї
На тлі політичних та економічних негараздів спостерігається ще одна проблема – природна. Справа в тому, що рибні ресурси Азовського моря виснажені: із 40 промислових видів риб для повноцінного вилову залишилися тільки три. У результаті цього року вилов риби впав на 70%: у січні-травні 2014 року промисловий обсяг видобутку склав лише 5,8 тис. тонн, що на 11,7 тис. тонн нижче рівня аналогічного періоду минулого року.
Як стверджують у Міністерстві аграрної політики і продовольства Криму, зниження відбулося в основному у зв'язку з відсутністю промислу азовської хамси. За останні десять років її вилов коливався від 40 до 50 тисяч тонн на рік, у 2013 році показники підскочили до 53 тисяч тонн. Цього року поки колапс.
Що важливо, саме хамсу любить купувати більша частина населення Криму через її відносну дешевизну. Для порівняння, якщо ціна за кілограм хамси не перевищує 10-15 грн, то за кілограм відносно бюджетних піленгаса або скумбрії доведеться віддати вже 35-40 грн.
Хто компенсуватиме?
На знелюднений під впливом штучних факторів кримський ринок саме час заходити російським постачальникам продовольства. І вони, дійсно, зацікавлені в тому, щоб отримати двомільйонний ринок збуту. Але чи буде цікаво споживачам отримати замість дешевих і якісних українських продуктів їх дорогі російські аналоги?
Російські ритейлери, які надсилають сьогодні своїх представників до Криму «на розвідку», визнають, що роздрібні ціни в місцевих супермаркетах на низку товарів найчастіше нижчі, ніж у них оптові. Тому заміна українських продуктів російськими, за оцінками торговців, підніме ціни в середньому відсотків на 40.
Зростання цін на товари може нівелюватися підвищенням прибутків населення,
парирують кримські чиновники. Правда, це стосується тільки пенсіонерів
і бюджетників. А всьому іншому населенню доведеться затягнути пояси тугіше.
Але це проблема споживачів. А ось з аграріями, які залишилися цього року майже без заробітків, складніше. Сільгосптоваровиробники Криму підрахували: їм необхідно отримати близько 5 млрд рублів компенсації за невирощений і непроданий урожай. Однак профільна група чиновників зазначила, що розраховувати варто не більше ніж на 250 млн рублів. Чи виплатять кримським виробникам хоча б частину цієї суми, поки незрозуміло.
Що втратила Україна?
Втрата Криму не вплине на ціни на материковій частині України, переконані експерти. Адже Крим не був ексклюзивним постачальником жодної групи товарів.
«У Криму було посіяно 275 тис. га пшениці із загальної площі 6,3 млн га в Україні. Озимого ячменю – 137,5 тис. га з 1,250 млн га. І ріпаку 18,3 тис. га із майже мільйона в Україні. Це ті посіви, які пережили зиму, оскільки погодні умови цього року були сприятливими. Але ярі культури, як правило, в Криму не дуже сильно продукуються, в цілому ярих зернових у Криму сіють на площі 175 тис. га. І це в рамках усієї України незначні посіви», – розповідає Марія Колесник.
Частково ситуація в Криму може позначитися на ринку овочів і фруктів. «Можливий вплив на ситуацію з поставками саме першої продукції, такої як молода картопля, полуниця тощо, адже південні області ще не встигли її виробити. Але це питання тижня або двох. Зазвичай такі ранні поставки йшли з Криму, і вони були найдорожчими, але раніше потрапляли на наш внутрішній ринок. Зараз, наприклад, майже немає молодої кримської картоплі, але за тих погодних умов, які склалися цього року, ми могли її вже отримати. Але це не говорить про те, що якось змінилася ситуація з ціною. Ця продукція надходитиме з інших південних регіонів, але трохи пізніше», – переконана експерт.
Також цього року Україна може недоотримати частину персиків (через заморозки Крим, до речі, втратить їх урожай) і кримського винограду. Хоча
це питання буде актуальне тільки з осені.
У цілому ж, зазначають експерти, Україна в плані поставок продовольства залежала від Криму настільки незначно, що ні на загальну цінову картину, ні на можливий дефіцит кримський фактор вплинути не може.
Крим залишився без солодкого
Днями Росспоживнагляд видав розпорядження не завозити на територію анексованого Криму заборонену в Росії продукцію. А це, наприклад, улюблені для багатьох кондитерські вироби Roshen, молочна продукція «Дубномолоко» та «Прометей», а також молдавський алкоголь.
«Ця інформація доведена до Міністерства економічного розвитку і торгівлі Криму, кримської регіональної митниці та до основних постачальників, які працюють з великими мережевими торговельними марками», – прокоментувала ситуацію санітарний лікар Криму і Севастополя Наталя Пеньковська.
До слова, в Росії практика забороняти ті чи інші продукти надзвичайно поширена. Так, декілька років тому була введена заборона на продаж багатьох видів овочів з Європи. Українські сири постійно підпадають під російські санкції. Те саме трапляється і з американським м'ясом. А в 2006 році в Росії забороняли мінеральну воду «Боржомі». Тому росіяни (а, відповідно, і кримчани в епоху анексії) ніколи не знають, на який черговий продукт завтра вони не матимуть права.
Без врожаю овочів і зернових
Через відсутність достатньої кількості води в Криму цього року не посадили деякі овочі і не посіяли пізні зернові. З цієї ж причини не буде врожаю рису. Під загрозою і врожай сої та кукурудзи.
«Ми не посіяли рис, овочі, пізні зернові. Сьогодні Крим переживе без води, тому що з 850 тисяч гектарів сільгоспугідь тільки 160 тисяч поливних земель. Основна частина зернових вирощується на суходолі. Ми не отримаємо 50-60 центнерів з гектара, але 18-20 центнерів ми отримаємо», – зазначив у зв'язку з цим заступник голови Ради міністрів Микола Янакі.
При цьому самі аграрії стверджують: те зерно, яке все-таки вдасться зібрати, буде невисокої якості. Через недостатню кількість вологи, а пшениця є вологолюбною рослиною, зерно виходить дрібним.
Цікаво те, що Крим і раніше міг забезпечити себе зерном тільки наполовину. «Що стосується забезпечення Криму себе як споживача, то з тих обсягів зерна, які Крим виробляє, за підсумками минулого року – це близько 700 тисяч тонн, то відповідно він не може себе забезпечити навіть наполовину як для споживання населення, так і для відгодівлі худоби. Криму потрібно імпортувати зерно, він є імпортозалежним й істотно імпортозалежним від України», – коментує проблему експерт з аграрних питань, керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник.
Для самозабезпечення Криму зерном потрібно виробляти 1,2 млн тонн
на рік (це норми ООН, виведені без урахування потреб туристів і військових). Тобто, якщо раніше Криму доводилося завозити трохи більше половини потреб у зернових, то тепер імпортозалежність збільшується. І це на тлі труднощів при завезенні продукції з материкової України.
Рису не буде взагалі
Як відомо, для вирощування рису потрібно багато води. Він має у ній буквально тонути. Цього року не склалося. Тому аграрії навіть не стали
його сіяти.
«Рис уже нам не врятувати, навіть якщо зараз почнемо подавати воду. Поки вона дійде і заповнить чеки, пройде час. Про рис цього року можна вже забути», – сказав міністр аграрної політики і продовольства Микола Полюшкін.
Нестачу власного рису в Криму планують перекривати за рахунок поставок з Краснодарського краю. Але там рис дорожчий, до того ж потрібно буде додати витрати на транспортування, так що, про дешевий рис Криму доведеться забути.
У той же час відсутність врожаю рису в Криму, вважають експерти, ніяк не позначиться на ціні цього продукту на материковій Україні. Адже і
раніше більшу частину рису країна закуповувала за кордоном. Керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник
зазначає: «Загалом у Криму близько 14 тисяч гектарів рису з 24 тисяч гектарів, які вирощуються в Україні. Те, що ми втратили половину нашого врожаю, не добре, але не критично і буде без будь-яких проблем заміщене імпортом».
На безриб'ї
На тлі політичних та економічних негараздів спостерігається ще одна проблема – природна. Справа в тому, що рибні ресурси Азовського моря виснажені: із 40 промислових видів риб для повноцінного вилову залишилися тільки три. У результаті цього року вилов риби впав на 70%: у січні-травні 2014 року промисловий обсяг видобутку склав лише 5,8 тис. тонн, що на 11,7 тис. тонн нижче рівня аналогічного періоду минулого року.
Як стверджують у Міністерстві аграрної політики і продовольства Криму, зниження відбулося в основному у зв'язку з відсутністю промислу азовської хамси. За останні десять років її вилов коливався від 40 до 50 тисяч тонн на рік, у 2013 році показники підскочили до 53 тисяч тонн. Цього року поки колапс.
Що важливо, саме хамсу любить купувати більша частина населення Криму через її відносну дешевизну. Для порівняння, якщо ціна за кілограм хамси не перевищує 10-15 грн, то за кілограм відносно бюджетних піленгаса або скумбрії доведеться віддати вже 35-40 грн.
Хто компенсуватиме?
На знелюднений під впливом штучних факторів кримський ринок саме час заходити російським постачальникам продовольства. І вони, дійсно, зацікавлені в тому, щоб отримати двомільйонний ринок збуту. Але чи буде цікаво споживачам отримати замість дешевих і якісних українських продуктів їх дорогі російські аналоги?
Російські ритейлери, які надсилають сьогодні своїх представників до Криму «на розвідку», визнають, що роздрібні ціни в місцевих супермаркетах на низку товарів найчастіше нижчі, ніж у них оптові. Тому заміна українських продуктів російськими, за оцінками торговців, підніме ціни в середньому відсотків на 40.
Зростання цін на товари може нівелюватися підвищенням прибутків населення,
парирують кримські чиновники. Правда, це стосується тільки пенсіонерів
і бюджетників. А всьому іншому населенню доведеться затягнути пояси тугіше.
Але це проблема споживачів. А ось з аграріями, які залишилися цього року майже без заробітків, складніше. Сільгосптоваровиробники Криму підрахували: їм необхідно отримати близько 5 млрд рублів компенсації за невирощений і непроданий урожай. Однак профільна група чиновників зазначила, що розраховувати варто не більше ніж на 250 млн рублів. Чи виплатять кримським виробникам хоча б частину цієї суми, поки незрозуміло.
Що втратила Україна?
Втрата Криму не вплине на ціни на материковій частині України, переконані експерти. Адже Крим не був ексклюзивним постачальником жодної групи товарів.
«У Криму було посіяно 275 тис. га пшениці із загальної площі 6,3 млн га в Україні. Озимого ячменю – 137,5 тис. га з 1,250 млн га. І ріпаку 18,3 тис. га із майже мільйона в Україні. Це ті посіви, які пережили зиму, оскільки погодні умови цього року були сприятливими. Але ярі культури, як правило, в Криму не дуже сильно продукуються, в цілому ярих зернових у Криму сіють на площі 175 тис. га. І це в рамках усієї України незначні посіви», – розповідає Марія Колесник.
Частково ситуація в Криму може позначитися на ринку овочів і фруктів. «Можливий вплив на ситуацію з поставками саме першої продукції, такої як молода картопля, полуниця тощо, адже південні області ще не встигли її виробити. Але це питання тижня або двох. Зазвичай такі ранні поставки йшли з Криму, і вони були найдорожчими, але раніше потрапляли на наш внутрішній ринок. Зараз, наприклад, майже немає молодої кримської картоплі, але за тих погодних умов, які склалися цього року, ми могли її вже отримати. Але це не говорить про те, що якось змінилася ситуація з ціною. Ця продукція надходитиме з інших південних регіонів, але трохи пізніше», – переконана експерт.
Також цього року Україна може недоотримати частину персиків (через заморозки Крим, до речі, втратить їх урожай) і кримського винограду. Хоча
це питання буде актуальне тільки з осені.
У цілому ж, зазначають експерти, Україна в плані поставок продовольства залежала від Криму настільки незначно, що ні на загальну цінову картину, ні на можливий дефіцит кримський фактор вплинути не може.
